Справа №2-2606/07р.

                                                                                                          Справа №2-168/08р.

                                        З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

                                        І  М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

20 листопада 2008 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

            Головуючого судді - Турченко Т.В.

            При секретарі          -  Сова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

                                                В С Т А Н О В И В :

             30 липня 2008 року позивачОСОБА_1звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Свій позов обґрунтовував тим, що 13.10.2005 року на автодорозі Київ-Харків відбулась дорожньо-транспортна пригода за його участю, оскільки він керував належним йому автобусом Ікарус-25059 державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобілем ВАЗ-21104 державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3. під керуванням ОСОБА_2 В результаті ДТП автобус ІКАРУС-25059 державний номерний знак НОМЕР_1 отримав значні пошкодження. Факт скоєння ДТП підтверджується протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.10.2005 року, які були посвідчені понятими та самими учасниками ДТП. Відповідно до постанови про закриття кримінальної справи від 26.04.2006 року, які обґрунтовані актом судової автотехнічної експертизи №299 від 5.11.2005 року, ДТП відбулося внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог п.п.10.1,12.6г),12.9б), 14.2в), 1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху. Досудовим слідством встановлено знаходження в автомобілі ВАЗ-21104 під час скоєння ДТП, лише водія ОСОБА_2, який не є власником даного автомобіля. Власником автомобіля ВАЗ-21104 є ОСОБА_3. Вважає, що згідно чинного законодавства України ОСОБА_3. повинна відшкодувати шкоду, заподіяну ДТП. Матеріальна шкода, заподіяна ДТП, складається зі шкоди, що заподіяна технічним пошкодженням належного йому автобусу ІКАРУС-25059 державний номерний знак НОМЕР_1 та визначена відповідно до звіту №582 дослідження спеціаліста-автотоварознавця в розмірі 37599 грн. 13 коп., збитків, понесених в зв”язку  з зберіганням пошкодженого автобусу в розмірі 3000 грн., що підтверджується квитанціями про сплату за послуги з зберігання №33 від 24.04.2007 року на суму 300 грн., №43 від 31.05.2007 року на суму 300 грн., актом №ОУ-0000084 надання послуг автостоянки на суму 2400 грн. Вважає, що вина водія ОСОБА_2 встановлена досудовим слідством, тому просив стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 10000 грн., оскільки в результаті його дій був порушений нормальний, звичний уклад його життя, він був позбавлений можливості заробляти гроші, в зв”язку з чим в сім”ї склалися напружені відносини, близькі люди були змушені обмежувати себе в задоволенні необхідних потреб, весь час він нервується, хвилюється, намагаючись відновити порушені права. Просив суд стягнути з ОСОБА_3на його користь відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 37599 грн. 13 коп. Стягнути з ОСОБА_3на його користь відшкодування материіальної шкоди в розмірі 3000 грн. Стягнути з   ОСОБА_2 на його користь відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

            В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. позов підтримав та доповнив свої позовні вимоги. Просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_3. 7500 грн. за зберігання транспортного засобу на стоянці, витрати, пов”язані з прибуттям на розгляд справи в сумі 323 грн. 54 коп.,  втрачену вигоду в сумі 445000 грн., судові витрати просив стягнути з відповідачів пропорційно.

            В судове засідання відповідачка ОСОБА_3. не з”явилась, не повідомивши суд про причини своєї неявки.

Відповідач ОСОБА_2в судове засідання не з”явився, хоча був належним чином повідомлений про час, день та місце судового розгляду справи. Про що в матеріалах справи є розписка про вручення судової повістки.

Суд вважає можливим слухати справу у відсутності відповідачів ОСОБА_3та ОСОБА_2.

            Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1., вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши та дослідивши матеріали по факту дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 13.10.2005 року на 383 км автодороги Київ-Харків за участю автомобіля ВАЗ державний номерний знак ВІ НОМЕР_2 та автобуса ІКАРУСА державний номерний знак НОМЕР_1, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

            Судом встановлено, що 13 жовтня 2005 року близько 9 години 15 хвилин по автодорозі Київ-Харків в напрямку м.Харківа рухався автомобіль ВАЗ 21104 державний номерний знак ВІ НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3під керуванням ОСОБА_2, який при обгоні попутного транспорту, виїхав на смугу зустрічного руху і допустив зіткнення з автобусом ІКАРУС-25059 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням власника ОСОБА_1

            Відповідач ОСОБА_2 керував даним транспортним засобом на підставі довіреності від 18.08.2005 року (а.с.30), яку йому надала ОСОБА_3.

            Постановою слідчого СВ Чутівського РВ УМВС в Полтавській області кримінальну справу закрито за п.2 ст.6 КПК України за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України (а.с.22-23).

            Відповідно до Висновку експерта від 5.11.2005 року №299 (а.с.25-28) у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ-21104 днз ВІ НОМЕР_2 ОСОБА_2 вбачається невідповідності вимог п.10.1, 12.6 г), 12.9 б), 14.2 в) та п.1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху. Невідповідності вимог п.10.1, 14.2 в) і п.1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху в діях водія автомобіля ВАЗ-21104 ОСОБА_2 з технічної точки зору знаходились в причинному зв”язку з виникненням даної пригоди. У заданій дорожній обстановці технічна можливість не допустити зіткнення з автобусом ІКАРУС-25059 для водія автомобіля ВАЗ-21104 ОСОБА_2 визначалась у виконанні вимог п.10.1, 14.2 в) і п.1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. У даній дорожній обстановці в діях водія автобуса ІКАРУС- 25059 днз НОМЕР_1 ОСОБА_1. невідповідностей з вимогами Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору знаходились в причинному зв”язку з виникненням даної пригоди, не вбачається. У даній дорожній обстановці технічна можливість запобігання виникненню пригоди не визначалась від односторонніх дій водія автобуса ІКАРУС ОСОБА_1., а визначалася тільки діями водія автомобіля ВАЗ-21104 ОСОБА_2

            Згідно Звіту дослідження спеціаліста-автотоварознавця автобуса ІКАРУС 25059 днз НОМЕР_1 від 1.01.2006 року (а.с.41-62) матеріальний збиток, завданий власникові ІКАРУСА днз НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 37599 грн. 13 коп.

            Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана  неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

            Частиною 2 статті 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об”єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.  

            Приймаючи до уваги те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачу була заподіяна майнова шкода в розмірі 37599 грн. 13 коп., вона підлягає стягненню з ОСОБА_2, який на відповідній правовій підставі (довіреності від 18.08.2005 року) керував автомобілем ВАЗ-21104 державний номерний знак ВІ НОМЕР_2 та допустив зіткнення з автобусом ІКАРУС-25059 державний номерний знак НОМЕР_1.

            В судовому засіданні позивачем надані суду Акти здачі-приймання та квитанції про сплату витрат за зберігання транспортного засобу (автобусу Ікаруса-25059) на стоянці (а.с.17-21). Суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача 7500 грн. витрати, пов”язані з зберіганням транспортного засобу на стоянці.

            Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 79 ЦПК України з відповідача  ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати  понесені ним  в  зв”язку з явкою до суду в сумі 161 грн. 77 коп.

            Частиною 1 статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

            Судом встановлено, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_2, позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає в перенесеному ним стресі, моральних та душевних стражданнях, в результаті неправомірних дій ОСОБА_2 був порушений звичайний спосіб життя позивача, він був позбавлений можливості заробляти гроші, в зв”язку з чим в сім”ї склалися напружені відносини.

            Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер, ступінь, обсяг та тривалість моральних страждань, яких зазнав позивач, його моральний та душевний стан.

Статтею 11 частиною 1 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених законом.

Враховуючи викладене, проаналізувавши надані сторонами докази, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 3000 грн.

            В задоволені позовних вимог позивача в частині стягнення втраченої вигоди в сумі 445000 грн. відповідно до договору про надання транспортних послуг від 1.10.2005 року (а.с.10) необхідно відмовити, оскільки позивачем не доведено, що втрачена вигода полягає саме в цій сумі, що не наданням транспортних послуг йому завдана шкода саме в цьому розмірі.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди в сумі 37599 грн. 13 коп. та матеріальної шкоди в сумі 3000 грн. з ОСОБА_3., оскільки ОСОБА_2., як того вимагає ч.2 ст.1187 ЦК України, на відповідній правовій підставі керував транспортним засобом, отже і заподіяна шкода повинна відшкодовуватися відповідачем ОСОБА_2 

            На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11, 60, 61, 209, 213-215, 224-233 ЦПК України, ст.ст.1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України,  суд,-

                                                     В И Р І Ш И В :

            Позов задовольнити частково.

            Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1завдану матеріальну шкоду в сумі 37 599 грн. 13 коп., 7500 грн. за зберігання транспортного засобу на стоянці, моральну шкоду в сумі 3 000 грн., судові витрати 161 грн. 77 коп., а всього 48260 грн. 90 коп.

            В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

            Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 375 грн. 99 коп. та 30 грн. витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

            Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий                                                                                  Т.В.Турченко