Справа № 2-1465

                                                                 2009 р.                                                        

Рішення

Іменем України

«09» лютого 2009 р. Корабельний районний суд  м. Миколаєва

       в складі: головуючого у справі судді – Шкірай М.І.

                          при секретарі – Ляшенко М.М.  

                     за участю позивача – ОСОБА_1  

                    за участю представників – ОСОБА_2 ,

                  ОСОБА_3 ., ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 .        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_6  про визнання угоди дійсної та визнання права власності на -

Встановив

Позивач звернулась до суду із вказаним позовом, підтримавши який в судовому засіданні, просила визнати угоду купівлі-продажу житлового будинку № 301, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між відповідачем по справі та позивачем дійсною, визнавши за останьою право власності на спірне нерухоме майно.  Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначала, що договір купівлі-продажу спірного житлового будинку нотаріально не посвідчено у зв’язку з тим, що не було можливості сплатити одночасно обумовлену суму коштів, оскільки це  потребувало додаткового часу для продажу належної їй квартири.

Відповідач в судове засідання не з’явилась, не представила доказів проти задоволення позову. Про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином і своєчасно.

Третя особа – ОСОБА_3 , що діє від свого імені та від імені неповнолітнього ОСОБА_7  в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, стверджувала, що угода виконана в повному обсязі. Вказувала, що для придбання спірного будинку вона вчинила продаж частки квартири АДРЕСА_2 , належної її неповнолітньому сину – ОСОБА_7 .

Представник третьої особи – Служби у справах дітей адміністрації Корабельного району позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити, посилаючись на те, що єдиним житлом для неповнолітнього є спірний житловий будинок.

Представник третьої особи – Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» - в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1  не визнали. Стверджували, що 28.08.2007 року між ОСОБА_8  та АКІБ «УкрСиббанк» був укладений кредитний договір на суму 74100 доларів США. Майновим поручителем у зазначеному договорі виступила Кравченко (Калішенко) Радха Федорівна – відповідач по справі, шляхом укладення договору застави на спірне нерухоме майно. Представник вважає, що право вимоги про стягнення боргу за кредитним договором може бути покладене на спірне майно, а тому, посилаючись на відсутність нотаріальної форми договору, просила відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, давши належну оцінку свідченням свідків суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки, відповідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає у власність іншій стороні майно, а інша сторона приймає майно та сплачує за це обумовлені кошти.

 Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Крім того, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 р. передбачена можливість визнання угоди дійсною в судовому порядку, якщо така угода виконана повністю або частково однією із сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення. Цією ж постановою зазначено, що при визнанні угоди дійсною суд повинен пересвідчитися про наявність передбачених законом обмежень.

Посилання представника АКІБ «УкрСиббанк» на наявність такого обмеження судом до уваги не береться, оскільки угода купівлі-продажу житлового будинку з усіма господарськими та побутовими будівлями та спорудами № 301 по АДРЕСА_1  була укладена до укладення договору застави на спірне нерухоме майно і на час її укладення передбачених законом обмежень не було.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

В травні 2005 року між сторонами по справі було досягнуто згоди, щодо істотних умов договору купівлі-продажу житлового будинку разом з усіма господарськими та побутовими спорудами № 301, розташованого по АДРЕСА_1 . Так, 16.06.2005 р. та 17.10.2005 р. позивачем по справі було передано ОСОБА_9 , що діяла в інтересах відповідача по справі на підставі довіреності № 1126 від 31.05.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Лудою В.М., в рахунок купівлі спірного житлового будинку 9000 доларів США, 5000 доларів США та 6000 доларів США, а всього – 20000 доларів США.

Вказані обставини підтверджуються розписками, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 12-14).  Зазначені розписки містять данні щодо істотних умов договору: об’єкту договору, його дійсної ціни, сторін договору.

Для придбання спірного житлового будинку позивач та її онука ОСОБА_10 .- третя особа, продали квартиру АДРЕСА_3  та частку квартиру АДРЕСА_2 , належну неповнолітньому ОСОБА_7 ., що підтверджується договорами купівлі-продажу (а.с. 18; 48).

24.09.2005 року позивач разом із членами своєї сім’ї вселилась у спірний житловий будинок, де відповідач її і зареєструвала, та проживає у ньому по теперішній час, що підтверджується довідкою за  формою № 3 від 22.08.2007 р. (а.с. 82).

Крім того, позивачем по справі сплачені борги за електроенергію у сумі 1216 грн. 34 коп. (а.с. 21-23), газ у сумі 1561 грн. 31 коп. (а.с. 24).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 . та ОСОБА_12 . підтвердили, що 16.06.2005 року позивачем по справі було передано ОСОБА_9 , що діяла від імені відповідача по справі 14000 доларів США в рахунок купівлі спірного будинку. Крім того, ОСОБА_12 . вказувала, що 17.10.2005 року позивачем було передано ОСОБА_9  у присутності відповідача по справі 6000 доларів США в рахунок купівлі спірного будинку, при чому відповідач  ніяких претензій до позивача  не пред’являла.

Аналізуючи викладене вище, суд вважає, що остаточний розрахунок по договору купівлі-продажу житлового будинку разом з усіма господарськими і побутовими спорудами відбувся 17.10.2005 року та відповідачу по справі достеменно було відомо про продаж належного їй будинку.

Судом також встановлено, що між сторонами по справі був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку № 301 по АДРЕСА_1 , оскільки сторонами виконані істотні умови договору: покупець сплатила продавцю обумовлену суму коштів, користується ним; продавець вказаного будинку отримала плату за будинок, виселилась із нього, що також знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання угоди купівлі-продажу житлового будинку дійсної обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки договір купівлі-продажу укладений відповідно до чинного законодавства, виконаний сторонами, але нотаріально не засвідчений, оскільки сторони позбавлені можливості засвідчити його нотаріально, у зв'язку з тим, що продавець ухиляється від цього.

Встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, якими обґрунтовуються вимоги позивача підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи: заявами; договорами; свідоцтвами; рішенням та інш. (а.с. 18; 19; 20; 28; 29; 48-50).

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати.

Крім того, суд виходив із загальних засад цивільного законодавства: принципами справедливості, добросовісності та розумності, зазначених  ст. 3 ЦК України.  

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд

Рішив

Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_6  про визнання угоди дійсної та визнання права власності - задовольнити.

Визнати угоду купівлі-продажу житлового будинку № 301 по АДРЕСА_1  між ОСОБА_1  та ОСОБА_6  дійсною.

Визнати за ОСОБА_1  право власності на житловий будинок разом з усіма прилеглими до нього побутових та господарських споруд та будівель  по вул. Ольшанців № 301 у м. Миколаєві.

Стягнути з ОСОБА_6  на користь ОСОБА_1  судові витрати у сумі 81 грн.

Стягнути з ОСОБА_6  на користь держави держмито у сумі 885 грн.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва.

                     

Суддя