|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № .
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода”, м. Луганськ
до Луганського міського комунального підприємства “Теплокомуненерго”, м. Луганськ
про спонукання укласти договір
Суддя Т. Л. Калашник
в присутності представників сторін:
від позивача – Шапка Д.А., довіреність № 21/15 від 09.01.09;
від відповідача –Рисістих І.А., довіреність № 92-д від 15.12.08;від відповідача –Балалаєва Н.Г., довіреність № 103-д від 25.12.08.
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про зобов'язання відповідача укласти договір на послуги з водопостачання в редакції позивача з 01.08.08., п.п.2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.5., 2.6., 3.1., 3.2., 3.7., 3.8., 3.9., 4.3., 4.4., 4.7., 5.2., 5.3., 5.4., 5.5., 5.6., 5.7., 5.8., 5.9., 6.2., 6.3., 6.4., 6.6., 7.1., 7.2., 7.3., 8.1., 8.3., 8.6., 9.2., 10.1., 10.2., прийняти у редакції позивача та про відмовлення відповідачу в прийнятті пунктів 4.8., 10.6.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 56 від 05.11.08 (т.1 а.с.47-51), доповненнях до відзиву № 77 від 20.11.08 та № 92 від 29.01.09 (т.1 а.с.55-60, 132-136), посилаючись зокрема на те, що позивачем не наведено доказів невідповідності редакції відповідача вимогам чинного законодавства. Редакція відповідача п.2.1. Договору обумовлена вимогами Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", а саме правом споживача на отримання інформації щодо питної води, яка ним придбається та на безпечну продукцію. Редакція відповідача п.2.2. Договору запропонована для можливості надання доказів відсутності вини. Пункт 2.3. Договору, запропонований у редакції відповідача, оскільки Додатками 2.1. та 2.2. до Договору встановлено різні величини допустимих концентрації забруднюючих речовин для стічних вод підприємств. Пункт 2.4. в редакції відповідача повністю відповідає п.3.6. Інструкції № 37 від 19.02.02. Дотримання нормативу допуску представника позивача на об’єкти відповідача згідно п.2.5. Договору у разі направлення одночасно двох і більше осіб на різні об’єкти відповідача неможливо внаслідок віддаленості об’єктів і неможливості забезпечення своєчасного погодження з керівництвом відповідача, що передбачено п.7.1.3. Правил № 9 від 19.01.99. Редакція відповідача п.3.1. Договору відповідає п.1.7. Правил № 190 від 27.06.08. Пункт 3.2. Договору в редакції позивача не відповідає п.5.2. Правил № 190. Пункти 3.7. та 3.9. Договору не передбачені Правилами № 190. Пункт 4.3. Договору в редакції відповідача розроблений на підставі п.1.9. Правил № 190. Щодо п.4.4. Договору, то технічними умовами виданими Міськводоканалом не передбачено обладнання відповідача запірними пристроями мереж Споживача для визначення обсягів випусків його стічних вод. Редакція відповідача п.4.7. Договору відповідає п.2.1. Правил № 37 від 19.02.02. Пункт п.4.8. не суперечить вимогам діючих нормативних актів. Редакція відповідача п.5.2. Договору обумовлена умовами п.5.30. Правил № 190. Пунктом 5.3. Договору позивач нав’язує відповідачу прийняття послуги, якою він не має наміру користуватись. Редакція позивача п.5.4. призведе до заниження або завищення лімітів, внаслідок невизначеності дати зняття показань. Пункт 5.5. Договору не передбачений Правилами № 190. Пункт 5.6. Договору слід викласти у редакції п.5.18. Правил № 190. Запропонована редакція відповідачап.5.7. Договору підтверджується п.5.4. Правил № 190. Пункт 5.8. Договору не передбачений Правилами № 190. Пункт 5.9. Договору не може бути прийнятий у редакції позивача через те, що проектною документацією об’єктів відповідача не передбачено влаштування зливової каналізації, а також діючими нормами не передбачено сплати відповідачем 100% від розрахункового обсягу стічних вод. Пункт 6.2. Договору в редакції відповідача не суперечить діючому законодавству, а саме передбаченими ним строками розрахунків за теплову енергію. Редакція позивача п.6.3. Договору суперечить ст. 208 ЦК України. Пункт 6.4. Договору не може бути прийнятий у редакції позивача, виходячи з того, що ним не надано рішення Луганської міської ради про погодження тарифів на водопостачання та водовідведення. Редакція п.6.6. Договору запропонована відповідачем також не суперечить положенням діючого законодавства. Пункт 7.1. Договору не передбачений Правилами № 190. Відповідачем запропоновано свою редакцію п.7.2. Договору з огляду на те, що для визначення фактичних обсягів стоків необхідне врахування засобів обліку води, що направляється на підживлення до систем теплопостачання, такі засоби повинні бути госпрозрахунковими –опломбованими та прийнятими позивачем до експлуатації відповідними актами. Прийняття п.7.3. Договору у тій чи іншій редакції залежить від розгляду судом інших положень Договору. Редакція позивача п.8.1. Договору суперечить Закону України "Про відповідальність за порушення грошових зобов’язань". Прийняття п.8.3. Договору у редакції позивача може спричинити безпідставне та безконтрольне виставлення відповідачу рахунків за уявну шкоду. Пункт 8.6. Договору в редакції позивача порушує приписи ст. 230 ЦК України, ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та п.5 Правил № 630 від 21.07.05. У п.9.2. Договору відповідачем запропоновано реальні строки з огляду на те, що висновок про виникнення форс-мажорних обставин надається органами Торгово-промислової палати, для отримання якого підприємству слід направити запит. Обґрунтування п.10.2. Договору ідентичне поясненням, викладеним для пунктів 6.3. та 6.4. Договору.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір на водопостачання та водовідведення № 326/1 від 01.08.08 (далі –Договір) та надав останньому договір для підписання. Відповідачем було підписано договір з застереженням, що договір укладено з протоколом розбіжностей від 19.09.08 та повернуто підписаний примірник договору позивачу разом з протоколом розбіжностей від 19.09.08.
Позивач не погодився з запропонованою редакцією спірних пунктів та розділів договору та звернувся з цим позовом до суду.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається зокрема на те, що Запропонована редакція п. 2.1. договору у редакції Позивача не суперечить діючому законодавству України тому може бути прийнята у редакції Позивача. Запропонована Відповідачем редакція п. 2.2. не передбачена діючим законодавством України, тому не може бути прийнята у редакції Відповідача. Запропонована редакція Позивача п. 2.3. Договору передбачена п. 1.6. „Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації м. Луганська. Скидання в каналізаційну систему „Постачальника” стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин заборонено. За перевищення норм ГДК „Споживач” здійснює оплату згідно пункту 6.5 Договору та Інструкції, за період не більше 3-х місяців. Запропонована редакція Позивача п. 2.4. Договору відповідає Правилам приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації м. Луганська. Запропонована редакція п.2.5. суперечить п. 7 Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації м. Луганська. Запропонована редакція п. 2.6. Позивачем викладена згідно п. 2.1. Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації м. Луганська. Запропонована редакція п. 3.1. суперечить п. 1.17 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України” затверджено наказом Мінжитлокомгомгоспу від 27.06.2008 р. Запропонована редакція п. 3.2. суперечить п. 2.5. Правил № 190. Запропонована редакція Позивача п.3.7. Договору не суперечить діючому законодавству України. Запропонована Позивачем редакція п. 3.8. та п.3.9. не суперечить чинному законодавству України. Запропонована Позивачем редакція п. 4.3. викладена згідно п. 1.9.Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації м. Луганська. Запропонована редакція п.4.4 Договору суперечить п. 4.9. Правил № 190. Запропонована редакція Позивача п.4.7. не суперечить чинному законодавству України. Запропонована Відповідачем редакція п.4.8. не передбачена діючому законодавству України. Запропонована редакція п.5.2. Договору Позивачем викладена згідно п. 5.29 Правил № 190. Запропонована редакція п.5.3. Договору викладена згідно п. 1.10. Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації м. Луганська. Запропонована Позивачем редакція п. 5.4. та п.5.5. Договору не суперечить діючому законодавству України. Запропонована редакція п.5.6. суперечить п. 5.17., 5.18 Правил № 190. Запропонована редакція п. 5.7. не передбачена діючим законодавством України. Запропонована редакція пунктів 5.8., 5.9., 6.2. не суперечить діючому законодавству України. Запропонована відповідачем редакція п.6.3. Договору суперечить діючому законодавству. Запропонована Позивачем редакція пунктів 6.4., 6.6., 7.1., 7.2., 7.3., 8.1. Договору не суперечить діючому законодавству України. Пункт 8.3. "При скиданні стічних вод, що завдали шкоди „Постачальнику”, „Споживач” повинен відшкодувати „Постачальнику” суму нанесених збитків. Характер та розмір завданої шкоди встановлюється спільною комісією зі складанням відповідного акта". Запропонована Позивачем редакція пунктів 8.6., 9.2., 10.1. Договору не суперечить діючому законодавству України. Запропонована редакція п.10.2. суперечить діючому законодавству. "У відповідності до п. 3 ст. 631 ЦК України сторони встановили, що положення даного договору розповсюджуються на фактичні правовідносини між сторонами, які мали місце з 1 серпня 2008 року до моменту підписання даного договору". Запропонована Позивачем редакція п. 10.6. не суперечить діючому законодавству України. Крім цього, позивач зазначає, що відповідач своїми змінами до умов договору обмежує права позивача, та пропонує їх з метою затягування процесу укладання договору, що призводить до позадоговірного водопостачання та ухилення від сплати за надані послуги.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 56 від 05.11.08 (т.1 а.с.47-51) доповненнях до відзиву № 77 від 20.11.08 та № 92 від 29.01.09 (т.1 а.с.55-60, 132-136).
Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом (ч.1 ст. 187 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України " Про питну воду та питне водопостачання" № 2918-III від 10 січня 2002 року (далі –Закон № 2918), послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.
Згідно пунктів 2.1. та 2.2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджено наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 р. N 190 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 р. за N 936/15627 (далі –Правила № 190), договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги"; істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором (п.3.13. Правил № 190).
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками (ч.1 ст. 181 ГК України).
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 ГК України).
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 ГК України).
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК України).
Істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов'язки сторін договору; відповідальність сторін договору. У договорі про надання послуг з питного водопостачання повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання. За згодою сторін договору про надання послуг з питного водопостачання у ньому можуть бути зазначені інші умови (ст. 20 Закону № 2918).
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є:
1) найменування сторін;
2) предмет договору;
3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг;
4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги;
5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
6) права та обов'язки сторін;
7) порядок контролю та звіту сторін;
8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг;
9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу;
10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту);
11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку;
12) порядок здійснення ремонту;
13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору;
14) порядок вирішення спорів;
15) перелік форс-мажорних обставин;
16) строк дії договору;
17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору;
18) дата і місце укладення договору.
Згідно ч. 3. ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (ч.4 ст. 181 ГК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти Договір та надав останньому договір для підписання. Відповідачем було підписано договір з застереженням, що договір укладено з протоколом розбіжностей від 19.09.08 та повернуто підписаний примірник договору позивачу разом з протоколом розбіжностей від 19.09.08 (т.1 а.с.17-24).
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими (ч.7 ст.181 ГК України).
08.10.08, згідно поштового штемпеля на конверті, позивач звернувся з позовом до суду та просить зобов’язати відповідача укласти договір на послуги з водопостачання в редакції позивача з 01.08.08., п.п.2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.5., 2.6., 3.1., 3.2., 3.7., 3.8., 3.9., 4.3., 4.4., 4.7., 5.2., 5.3., 5.4., 5.5., 5.6., 5.7., 5.8., 5.9., 6.2., 6.3., 6.4., 6.6., 7.1., 7.2., 7.3., 8.1., 8.3., 8.6., 9.2., 10.1., 10.2., прийняти у редакції позивача та відмовити відповідачу в прийнятті пунктів 4.8., 10.6.
Як вбачається з матеріалів справи, зміст Договору викладений у відповідності з вимогами зокрема Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджено наказом Держжитлокомунгоспу України від 01 липня 1994 р. N 65 (далі –Правила № 65).
Приписи Правил № 65 у деяких випадках суттєво відрізняються від Правил № 190. Це має суттєве значення для вирішення спору, оскільки Договір складався та підписувався сторонами до набрання чинності Правил № 190, а за умови чинності на той час цих правил мав би містити у деяких випадках інші умови, на що звертає увагу відповідач у своїх запереченнях. Зокрема слід звернути увагу на той факт, що у п.2.15 Правил №65 міститься заборона з'єднувати систему внутрішнього господарсько-питного водопроводу об'єкта, що живиться від комунального водопроводу населеного пункту, з господарсько-питними водопроводами, що живляться від місцевих джерел водопостачання, яка відображена у п.3.6. Договору. Проте у Правилах № 190 у п.4.5. міститься вже інша норма, а саме з'єднування системи водопостачання об'єкта, який підключений до системи централізованого питного водопостачання, з водопроводами, які підключені до власних джерел водопостачання, можливо за погодженням із виробником. Цей пункт сторонами не було винесено у розбіжності, що позбавляє суду права змінити його редакцію, а відтак порушує права споживача. Деякі норми, які містились у Правилах № 65, взагалі відсутні у Правилах № 190, у тому числі і ті, які позивачем викладено у якості умов Договору та сторонами не було винесено у розбіжності, що позбавляє суду права привести їх редакцію у відповідність з діючими Правилами, а відтак порушує права споживача (відповідача у справі). Зокрема п.5.10 Договору передбачено, що наявність витоків оформлюється актом згідно п.12.15. Правил користування; усі наявні у діючих Правилах посилання на п. 9.6, відносяться виключно до порядку проведення розрахунків витрат води; при встановленні часу, за який необхідно провести розрахунки за пропускною спроможністю труби вводу, коли до цього виписувались рахунки згідно з п. 12.3 діючих Правил за попередньою оплатою або за плановими платежами, строки виписування останніх до уваги не беруться. Ці норми передбачено також п.9.6. Правил № 65, проте у Правилах № 190 значна частина наведених норм відсутня.
Також слід звернути увагу на той факт, що відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", істотною умовою договору на надання житлово-комунальних послуг зокрема є визначення якості наданих послуг. Крім наведеного, відповідно до п.1 ч.2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець зобов’язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів. Виробник зобов'язаний виробити житлово-комунальні послуги відповідно до умов договору, стандартів, нормативів, норм і правил (п.2 ч.2 ст. 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Таким чином, суттєвою умовою Договору –є якість води, яка виробляється і постачається позивачем та має відповідати встановленим нормам. В редакції позивача зміст п.2.1. Договору наступний: " Якість питної води, яка постачається "Споживачу" до точки підключення відповідає нормам ДОСТу 2874-82 "Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю", з доповненнями Держстандарту України та висновком Державної санітарно-гігієнічної експертизи". Відповідач наполягає на наступній редакції: "Якість питної води, яка постачається „Споживачу”, повинна відповідати нормам ДОСТу 2874-82 „Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю”. Відхилення якості питної води від вимог ДОСТу 2874-82 можливо лише згідно з доповненнями Держстандарту України № ____________ від __________р., та висновком Державної санітарно-гігієнічної експертизи №_________________ від ______________р. дозволяється до _______________ р. У разі відсутності у „Постачальника” дозволу відповідних установ на відхилення якості питної води від вимог ДОСТу 2874-82, якість питної води повинна відповідати вимогам діючого державного стандарту. „Постачальник” надає „Споживачеві” відомості про використання холодної води кожним об’єктом „Споживача” в залежності від конкретного підземного джерела водопостачання (водозабору), „Постачальник” щомісячно надає „Споживачу” протокол властивостей, складу і показників постачаємої води". Як вбачається з матеріалів справи, наведений висновок та тимчасовий дозвіл на відхилення від вимог ГОСТ 2874-82 видані КП "Компанія "Луганськвода" з 04.06.2007 року до 04.06.2010 року (т.1 а.с.101-103) та оскільки позивач у справі не є його правонаступником (Концесійний договір –т.1 а.с.68-78, Статут –т.1 а.с.108-124, ст. 23 Закону України "Про концесії", ст. 104 ЦК України), то не має права використовувати їх у своїй діяльності.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для укладення Договору у редакції наданій позивачем.
За вказаних обставин у задоволенні позову слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача згідно ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення –19.03.09.
Суддя Т. Л. Калашник