КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.2009 № 9/197-34/336
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипка І.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з’явились
від відповідача - 1) Козій Т.В. дов. № 035/09 від 26.01.2009 року 2) Момота О.П. дов. № 496 від 31.12.2008 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одрі"
на рішення Господарського суду м.Києва від 19.12.2008
у справі № 9/197-34/336 (суддя
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Одрі"
до ЗАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" в особі Львівської філії
про стягнення 302795,23 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Одрі” звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Брокбізнес” в особі Львівської філії про стягнення 302795,23 грн. страхового відшкодування, 40 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
06.12.2007 року рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 9/197 позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2008 року рішення Господарського суду Львівської області у справі № 9/197 залишено без змін.
04.06.2008 року постановою Вищого господарського суду України у справі № 9/197 рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2007 року у справі № 9/197 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2008 року у справі №9/197 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва у відповідності до правил територіальної підсудності.
Вказана постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що:
- обставини щодо зникнення водія застрахованого транспортного засобу з місця ДТП та неповідомлення органів МВС - ДАІ про ДТП мають важливе значення для належного з”ясування дійсних прав і обов”язків сторін спірних відносин, а отже і для правильного вирішення спору, та повинні були досліджуватися судами за загальними правилами дослідження доказів, а саме статтями 32, 33, 36, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України;
- на момент розгляду справи остаточне рішення про наявність в діях Дідуна Р.В. ознак правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, прийнято не було, а постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.02.2008 по факту ДТП була скасована постановою заступника начальника управління нагляду прокуратури області від 25.02.2008 року;
- неповне дослідження фактичних обставин та неналежне з”ясування дійсних прав і обов”язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини;
- при новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з”ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та надати об”єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, вирішити спір із дотриманням норм процесуального законодавства на підставі норм матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних відносин сторін.
Ухвалою Верховного Суду України від 07.08.2008 року відмовлено в порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 04.06.2008 року у справі № 9/197.
Відповідно до резолюції Голови господарського суду м.Києва Саранюка В.І. від 12.09.2008 року матеріали справи № 9/917 передані на новий розгляд судді Сташківу Р.Б.
22.09.2008 року ухвалою Господарського суду м.Києва прийнято справу до провадження та присвоєно № 9/197-34/336.
Рішенням Господарського суду м.Києва від 19.12.2008 року у справі № 9/197-34/336 у позові відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 19.12.2008 року у справі № 9/197-34/336, одночасно просить відновити пропущений строк для подання апеляційної скарги, який пропущений з поважних причин у зв”язку з отриманням рішення після закінчення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції допустив порушення вимог процесуального законодавства, визнав встановленими обставини, які є недоведеними належним чином та дійшов висновків, які не відповідають реальним обставинам справи, дійшов до невірного висновку, що водій застрахованого транспортного засобу Дідун Р.В. зник з місця ДТП, переховувався від працівників ДАІ та не повідомив державні органи про ДТП, вважає, що лише докази про притягнення до адміністративної відповідальності водія Дідуна Р.В. можуть підтверджувати факт залишення місця ДТП водієм, а таких доказів не існує, водій до адміністративної відповідальності не притягався.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2009 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 26.02.2009 року.
Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2009 року було змінено склад колегії суду.
25.02.2009 року поштою до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника позивача, в якому він просить задовольнити апеляційну скаргу ТзОВ “Одрі” повністю, розглядати справу за відсутністю повноваженого представника позивача у зв’язку з неможливістю забезпечити його явку в судові засідання.
25.02.2009 року представником відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою представника відповідача.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з задоволенням клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку з його хворобою та з метою повного та всебічного розгляду справи, колегією суддів ухвалою від 26.02.2009 року розгляд справи було відкладено на 12.03.2009 року.
11.03.2009 року представником відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити рішення господарського суду м. Києва без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2009 року було змінено склад колегії суду.
Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечували проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2008 року у справі № 9/197-34/336.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
28.02.2007 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір № 006-1923 добровільного страхування наземного транспортного засобу – автомобіля “Ауді”, д.н.з ВС5111АХ, відповідно до умов якого Відповідач зобов'язався у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату Позивачу, а Позивач зобов'язується сплатити страхові платежі.
До страхових ризиків по даному Договору відносяться: дорожньо-транспортна пригода; стихійні лиха, пожежа, вибух, влучення каміння, інших предметів; протиправні дії третіх осіб; незаконне заволодіння транспортним засобом.
Страхова сума за даним Договором становить 442200 грн. Право керування застрахованим транспортним засобом мали всі особи на законних підставах зі стажем водіння більше трьох років.
Відповідно до довідки слідчого відділення по розслідуванню ДТП УВС м. Львова від 18.05.2007 року, 04.05.2007 року в 00 год. 20 хв. сталася ДТП у вигляді з'їзду за межі проїзної частини дороги та перекидання автомобіля “Ауді”, яким керував Дідун Р.В. на підставі шляхового листа.
04.05.2007 року пасажирки автомобіля “Ауді”, у якому загинула Стадник Н.В. дали пояснення:
- Забронська О.І. поїхала із подругою Вах І.М. відпочивати на базу, де познайомилась із Стадник Н.В. додому її та Вах І.М. підвозив Дідун Р.В., якого вона раніше не знала, а Стадник Н.В. знаходилась в автомобілі “Ауді“. Водій Дідун Р.В. був в нетверезому стані, по дорозі зупинявся та танцював на дорозі з Стадник Н.В. їхав дуже швидко. Не впорався з управлінням, з“їхав з дороги і вона втратила свідомість. Коли прийшла в себе, побачила, що Дідун Р.В. шукав документи, перекидаючи її з місця на місце. Дідун Р.В. вибіг на дорогу, зупинив автомобіль, з якого вийшли чоловік та жінка, які й викликали швидку допомогу. Водій Дідун Р.В. після цього втік.
- Вах І.М. їхала з подругою Забронською О.І. на автомобілі “Ауді”. Водій не впорався з керуванням та автомобіль “Ауді” перевернувся. Вона отримала тілесні ушкодження.
З рапорту інспектора ПС Дзиду А. вбачається, що при виїзді на місце ДТП, водія автомобіля “Ауді” не виявлено, а з рапорту інспектора з розшуку 8-го МВ ДАІ Гринька вбачається, що при виїзді по місцю прописки Дідуна Р.В. не виявлено, по місцю проживання батьків відсутній, за місцем роботи відсутній.
04.05.2007 року було складено протокол медичного огляду № 01302 для встановлення факту сп’яніння, відповідно до якого Дідун Р.В. тверезий, огляд здійснено 04.05.2007 року о 19 год. 40 хв. на підставі власної заяви Дідуна Р.В.
05.05.2007 року Позивач повідомив Відповідача про страховий випадок.
05.05.2007 року Дідун Р.В. вперше дав пояснення слідчому ВР ДТП при ГУ МВС України Горбалю М.М., в якому вказав, що не пам'ятає як потрапив до дому. Погано все пам’ятає в зв’язку із сильним головним болем.
11.05.2007 року слідчим ВР ДТП при ГУМВС України Гобалем М.М. була опитана свідок Забронська О.І., яка пояснила, що відмовляється від даних нею працівнику ДАІ 04.05.2007 року пояснень. Вона та Вах І.М. їздили до м.Львова купити мобільний телефон. Коли повертались їх підвозив незнайомий Дідун Р.В. В салоні автомобіля “Ауді” була незнайома дівчина, яку раніше не бачила. З якою швидкістю їхав автомобіль “Ауді” не пам”ятає. Чи був водій в нетверезому стані вона не пам”ятає. Автомобіль “Ауді” з”їхав з дороги і вона вдарилась головою, втратила свідомість.
15.05.2007 року складено висновок медичного експерта, в якому вказано, що Дідун Р.В. звернувся по медичну допомогу 05.05.2007 року (не вказано о котрій годині). У медичній карті аналіз на етанол відсутній.
Згідно виписки з історії хвороби №3235, Дідун Р.В. поступив на лікування 05.05.2007 року о 19 год. 10 хв.
З постанови слідчого ВР ДТП при ГУ МВС України у Львівській області про відмову у порушенні кримінальної справи від 23.05.2007 року вбачається, що ДТП трапилась внаслідок раптового пошкодження переднього правого колеса автомобіля “Ауді”, що призвело до втрати керованості та неконтрольованого виїзду автомобіля “Ауді” на праве узбіччя. В діях водія Дідуна Р.В. не встановлено порушень вимог правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу.
20.06.2007 року ПП “Авекс” було складено висновок спеціаліста № 44, відповідно до якого вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля “Ауді” становить 302795, 23 грн.
21.06.2007 року Позивач подав Відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування.
26.07.2007 року Відповідач листом № 2607/07 відмовив Позивачу у виплаті страхового відшкодування на підставі пунктів 5.1.25 та 5.7.1 Правил.
25.12.2007 року Відповідач подав до прокуратури Львівської області скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та на дії слідчого.
26.01.2008 року Прокуратура Львівської області листом №26.01.2008 повідомила Відповідача про те, що оскільки вивченням матеріалів дослідчої перевірки встановлено, що рішення про відмову в порушенні кримінальної справи передчасно, то 25.01.2008 року постанову про відмову в порушенні вказаної кримінальної справи скасовано та матеріали скеровано у ВР ДТП при ГУ МВС у Львівській області для проведення додаткової перевірки.
05.02.2008 року слідчим ВР ДТП СУ ГУМВС України у Львівській області Горбаль М.М. було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно Дідуна Р.В.
04.03.2008 року слідчим ВР ДТП СУ ГУ МВС України у Львівській області Поворзник В.І. було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно Дідуна Р.В.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України “Про страхування” страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку (частина 1 статті 9 Закону України “Про страхування”).
Згідно пункту 5.7.1 Правил страхове відшкодування не сплачується в разі зникнення з місця ДТП або відмови пройти медичний огляд (експертизи) особи, що керувала застрахованим транспортним засобом, а також, якщо застрахований транспортний засіб залишив місце події (ДТП) до прибуття працівників ДАІ, Відповідача чи аварійного комісара.
Позивач зобов'язаний при настанні страхового випадку вжити всіх можливих і раціональних заходів щодо запобігання та зменшення збитків, а також заявити про подію у відповідні державні органи (ДАІ, інші правоохоронні органи тощо), викликати представника ассистуючої компанії чи страхової компанії, якщо інше не передбачено договором страхування (пункт 8.3.3 Правил)
Частинами 1 та 2 статті 26 Закону України “Про страхування” визначено, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:
1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;
2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;
4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;
5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
6) інші випадки, передбачені законом.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.
Як вбачається з матеріалів справи, Дідун Р.В. після ДТП місце події залишив, переховувався від працівників ДАІ., а тільки о 19 год. 40 хв. 04.05.2007 року, а саме через 19 годин після скоєння ДТП самостійно звернувся до наркологічного диспансеру для отримання довідки на наявність сп’яніння.
Матеріали справи також свідчать про те, що Дідун Р.В. не звертався до органів ДТП з приводу скоєного ДТП та не контактував з працівниками ДАІ, які його розшукували, а тільки 05.05.2007 року Дідун Р.В. мав перший контакт з слідчим ВР ДТП СУ ГУ МВС України у Львівській області Горбалем М.М.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що вищевказані факти свідчать про те, що Дідун Р.В., який керував автомобілем “Ауді” зник з місця ДТП та не заявив про ДТП у відповідні державні органи (ДАІ, інші правоохоронні органи тощо), чим порушив вимоги пунктів 5.7.1 та 8.3.3 Правил.
В обґрунтування своїх заперечень проти позову, відповідач посилався на те, що водій Дідун Р.В., який керував автомобілем «Ауді» не мав права на законних підставах керувати цим автомобілем.
Відповідно до п.5.1.25 Правил до страхових випадків не відносяться та виплати страхового відшкодування не здійснюються при знищенні, пошкодженні, викраденні транспортного засобу, причепу або напівпричепу, додаткового обладнання, які виникли внаслідок захоплення транспортного засобу третіми особами, добровільно допущеними Страхувальником (Позивачем) або його довіреною особою (водієм) до керування транспортним засобом, а також при використанні транспортного засобу у якості таксі, якщо це не обумовлено в поданій Позивачем для укладання договору страхування заяві на страхування або не було узгоджено з Страховиком (Відповідачем).
З довідки слідчого відділення по розслідуванню ДТП УВС м.Львова від 18.05.2007, 04.05.2007 вбачається, що 04.05.2007 року в 00 год. 20 хв. сталася ДТП у вигляді з”їзду за межі проїзної частини дороги та перекидання автомобіля “Ауді”, яким керував Дідун Р.В. на підставі шляхового листа.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що судом не можуть бути прийняті до уваги твердження відповідача про те, що водій Дідун Р.В., який керував автомобілем “Ауді”, не мав права на законних підставах керувати цим автомобілем, оскільки даний факт встановлений Вищим господарським судом України в постанові від 04.06.2008 року у справі №9/197.
Колегія суддів не може погодитись із твердженнями позивача про те, що не притягнення Дідуна Р.В. до адміністративної відповідальності спростовує факт його зникнення з місця ДТП.
Як зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 04.06.2008 року “Обставини зникнення водія застрахованого транспортного засобу з місця ДТП, неповідомлення органів МВС - ДАІ про ДТП, не є тими обставинами, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені виключно доказами притягнення особи, що керувала застрахованим транспортним засобом, до адміністративної відповідальності“.
Відповідно до Договору добровільного страхування транспортних засобів №006-1923 від 28.02.2007 р. та Правил страхування, що відповідно до преамбули Договору є невід”ємною частиною даного Договору, Відповідач вправі відмовити у виплаті страхового відшкодування, зокрема у випадку зникнення з місця ДТП, втечі від правоохоронних органів незалежно від того, чи притягнуто особу, що керувала транспортним засобом, до адміністративної відповідальності за залишення місця ДТП в порушення встановлених правил.
Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Оскільки на момент винесення останніх постанов про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.02.2008 року, від 04.03.2008 року сплив 3-місячний строк притягнення Дідуна Р.В. до адміністративної відповідальності за залишення місця ДТП, до якого він причетний, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а Дідун Р.В. не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що відмова Відповідача у виплаті Позивачу страхового відшкодування є законною та обґрунтованою, рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2008 року у справі № 9/197-34/336 прийнято з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Одрі”, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати по сплаті державного мита, витрати на оплату послуг адвоката в сумі 40 000 грн. покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Одрі” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2008 року у справі № 9/197-34/336 залишити без змін.
Матеріали справи № 9/197-34/336 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді