Справа № 1001/896/2012 Головуючий у І інстанції Коваленко

Провадження № 11/780/461/13 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 4 18.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

18 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Миколюка О.В.,

суддів - Іванової І.В., Гайдай Р.М.,

з участю прокурора - Кулаківського К.О.,

захисника засудженого - адвоката Поливяного О.Л.,

засудженого - ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого - адвоката Поливяного О.Л. на вирок Баришівського районного суду Київської області від 12 грудня 2012 року, яким засуджено

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, українця, громадянина України, житель АДРЕСА_1, раніше судимого 23.04.2004 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до 4-х років позбавлення волі,

за ч.2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі.

Згідно вироку, 13.04.2012 року близько 16.00 год. ОСОБА_3, перебуваючи поблизу приміщення кафе «Лелів» по вул. Ворошиловградській в с. Недра Баришівського району Київської області, під час сварки з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс два удари кулаком руки та два удари ногою по голові ОСОБА_4, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння, від яких потерпілий, 24.04.2012 року, помер у Яготинській ЦРЛ.

Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи Київського обласного бюро СМЕ № 77/к від 22.06.2012 року у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозгової травми, саден у тім'яній ділянці голови справа та зліва, кровиливів у м'які тканини спинки носа та нижньої повіки лівого ока, підгострої субдуральної гематоми над правою гемісферою головного мозку.

В апеляції захисник засудженого - адвокат Поливяний О.Л., просить вирок змінити в бік пом'якшення, шляхом перекваліфікації обвинувачення ОСОБА_3 з ч.2 ст. 121 КК України на ст. 119 КК України. Вважає, що вирок винесений з неправильним застосуванням кримінального закону, оскільки ОСОБА_3 позбавив життя потерпілого, тобто, наніс тілесні ушкодження потерпілому, які спричинили його смерть, не передбачаючи можливість настання тяжких наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити (злочинна недбалість), вказує, що ОСОБА_3 перебував у стані сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірною поведінкою потерпілого, зазначає, що вирішуючи питання про правильність кваліфікації діяння засудженого, суд у вироку обмежився лише одним реченням.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав вирок суду, захисника засудженого - адвоката Поливяного О.Л. в підтримку апеляції та засудженого, який підтримав апеляцію захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні вказаного злочину, є обґрунтованим.

Як встановлено перевіркою матеріалів кримінальної справи, досудове слідство і судовий розгляд проведені відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, обставини справи досліджені всебічно, повно і об'єктивно, а викладені у вироку висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені детально наведеними у вироку доказами.

Колегія суддів вважає такими, що не відповідають матеріалам справи доводи апеляційної скарги захисника, що засуджений не передбачав можливість настання тяжких наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити (злочинна недбалість); що злочин скоїв в стані сильного душевного хвилювання та не мав умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, оскільки суд правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України і такий висновок підтверджений розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Зокрема, показаннями свідка ОСОБА_5, даними ним під час судового слідства, який вказав, що 13 квітня 2012 року, він був присутній під час бійки засудженого з потерпілим і бачив, як ОСОБА_3 наніс удар кулаком правої руки в обличчя потерпілому, від чого потерпілий впав, а коли намагався підвестися, засуджений наніс йому один чи два удари носком правої ноги в обличчя.

Також, протоколом огляду місця події від 14.05.2011 року, в якому відображено місце скоєння злочину (а.с. 29); протоколом огляду трупа ОСОБА_4 (а.с. 33); протоколами відтворення обставин та обстановки події за участю свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 від 14.05.2012 року, де вони розповідають та показують обставини спричинення потерпілому ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень (а.с. 82-88; 98-104); протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_3 від 06.06.2012 року, де він розповідає та показує обставини спричинення ним ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень (а.с. 192-195).

За даними висновку комісійної експертизи № 77/к від 22.06.2012 року у ОСОБА_4 маються тілесні ушкодження, які могли виникнути при обставинах, які показали свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_3 під час проведення відтворення обставин та обстановки події (а.с. 127-135).

Крім того, під час проведення відтворення обстановки та обставин події, засуджений неодноразово уточнював та деталізував, яким чином він завдавав удари потерпілому.

При цьому про наявність у ОСОБА_3 умислу на вчинення інкримінованих йому діянь свідчить, що коли після першого удару кулаком в обличчя потерпілому, останній упав, то засуджений продовжив наносити йому удари ногою в область голови.

Вирішуючи питання про спрямованість умислу засудженого, суд виходив із сукупності всіх обставин вчиненого ним злочину, врахував спосіб, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, завданих потерпілому.

Проаналізувавши зібрані в справі докази в їх сукупності і давши їм належну оцінку, суд дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_3 у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4, правильно кваліфікувавши дії засудженого за ч.2 ст. 121 КК України.

Підстав для перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_3 колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України 1960 року, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника засудженого - адвоката Поливяного О.Л. - залишити без задоволення, а вирок Баришівського районного суду Київської області, щодо ОСОБА_3 - без зміни.

Головуючий:

Судді: