Справа № 363/530/13-п Головуючий у І інстанції Рудюк О. Д.

Провадження № 33/780/326/13 Доповідач у 2 інстанції Слива Ю.М.

Категорія 138 31.05.2013р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2013 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Слива Ю.М., з участю правопорушника ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 28 березня 2013 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Житомирської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, строком на 6 (шість) місяців.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови, 24 лютого 2013 року, близько 15 години 20 хвилин, в с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області по вул. Леніна, 246, ОСОБА_2 керував автомобілем марки «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1. Під час руху не врахував дорожню обстановку, при виникненні небезпеки не вжив заходів для зниження швидкості, аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об'їзду перешкоди, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху де допустив зіткнення з автомобілем марки «Ford», д.н.з. НОМЕР_2, у результаті якого автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України.

На вказану постанову суду, ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій вважає постанову необґрунтованою, оскільки судом не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а накладене на нього адміністративне стягнення занадто суворе, оскільки судом не враховано, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, потерпілі у даній ДТП відсутні та відсутній великий розмір матеріальної шкоди. Судове засідання в суді першої інстанції було проведено за його відсутності, оскільки він взагалі не був повідомленим про час та місце розгляду справи, чим було порушено його права. Тому просить постанову скасувати та накласти на нього адміністративне стягнення не пов'язане з позбавленням права керування транспортними засобами.

Також, апелянт просить поновити строк на подачу зазначеної скарги, пославшись на те, що строк ним був пропущений з поважних причин, оскільки про час та місце розгляду справи він повідомлений не був, а про існування оскаржуваної постанови дізнався 09.04.2013 року від іншого учасника ДТП.

У судовому засіданні правопорушник ОСОБА_2 пояснив, що пропустив строк на апеляційне оскарження, оскільки з 15.04.2013 року по 25.04.2013 року хворів та не міг вчасно подати скаргу. До 15.04.2013 року перебував у відрядженні, однак доказів про це не має.

Потерпілий ОСОБА_3 просив відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд приходить до висновку, що апелянту необхідно відмовити у поновленні строку на подачу апеляційної скарги, а саму скаргу визнати такою, що не підлягає розгляду та повернути її апелянту, виходячи із наступного.

За змістом ч.2 ст.294 КУпАП апеляційна скарга, подана після закінчення строку на подачу скарги повертається особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова суду винесена 28 березня 2013 року, тобто останній день подачі апеляційної скарги - 08 квітня 2013 року.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 була направлена до Вишгородського районного суду Київської області 24.04.2013 року, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті (а.с.20), через 16 днів після закінчення строку на апеляційне оскарження, тобто з пропущеним строком на оскарження винесеної постанови.

Посилання апелянта на те, що причина пропуску строку є поважною - безпідставні, оскільки як вбачається з матеріалів справи копію оскаржуваної постанови ОСОБА_2 отримав 11.04.2013 року (а.с.9), на лікарняному перебував з 15.04.2013 року по 25.04.2013 року, а докази про перебування його у відрядженні суду не надав.

Наведене вказує на те, що у ОСОБА_2 була можливість вчасно подати апеляційну скаргу, однак він цією можливістю не скористався та подав апеляційну скаргу з пропуском строку.

У зв'язку з цим у клопотанні апелянта про поновлення строку на подачу апеляційної скарги необхідно відмовити та повернути її апелянту, а саму скаргу визнати такою, що не підлягає розгляду.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 відмовити у поновлені строків на подачу апеляційної скарги на постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 28 березня 2013 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 28 березня 2013 року визнати такою, що не підлягає розгляду та повернути її апелянту - ОСОБА_2.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області Ю.М. Слива