Справа № 1-590/12 Головуючий у І інстанції Гришко

Провадження № 11/780/268/13 Доповідач у 2 інстанції Гайдай Р.М.

Категорія 4 06.03.2013

УХВАЛА

Іменем України

6 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Авраменка М.Г.

суддів - Гайдай Р.М., Габрієля В.О.

з участю прокурора - Стаховської Н.О.

захисника засудженого - Сидоренка Л.І.

представника потерпілої - Самбур М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, котрий брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Києво-Святошинського районного суду від 28 листопада 2012 року, яким,-

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,-

засуджено та призначено покарання за ст.ст. 121 ч.2, 69 КК України 5 років позбавлення волі

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 120 000 грн. моральної шкоди.

ОСОБА_4 визнаний винний та засуджений за те, що 23 лютого 2010 року близько 18 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в гаражному приміщенні, АДРЕСА_2 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_6, схопивши з підлоги сокиру, умисно кинув її в напрямку ОСОБА_6, влучивши останньому сокирою в область лівої скронево-потиличної ділянки голови, спричинивши цим самим ОСОБА_6 тілесні ушкодження, від яких згідно висновку експерта № 93/Д/82 від 30.03.2010 року він помер 01.03.2010 року о 18 год. 15 хв. в Боярській ЦРЛ Києво-Святошинського району.

Прокурор, котрий брав участь у розгляді справи судом першої інстанції в апеляції просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду у зв'язку з невідповідністю покарання призначеного судом , ступеню тяжкості та особі засудженого, внаслідок м'якості, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону посилаючись на те, що суд при призначенні покарання формально врахував, що ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння , посередньо характеризується за місцем проживання, вину у вчиненому не визнав, давав суду неправдиві покази.

Крім того, судом незаконно перекваліфіковані дії ОСОБА_4 з ч.1 ст. 115 КК України на ч.2 ст.121 КК України.

В доповненні до апеляції прокурор вказує на те, що суд першої інстанції проігнорував Ухвалу апеляційного суду Київської області від 16.08.2012 року в якій чітко вказано про безпідставне застосування ст.. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_4

Також, суд у вироку визнав пом'якшуючими обставинами активне сприяння розкриттю злочину та часткове відшкодування завданої шкоди. Однак відповідно до п. 2 ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання визнається добровільне відшкодування даного збитку або усунення завданої шкоди. Зазначена норма передбачає повне відшкодування завданого збитку, тому часткове відшкодування може лише враховуватись обставиною, що пом'якшує покарання.

Крім цього, суд першої інстанції також врахував щире каяття засудженого як пом'якшуючу обставину (т.3 а.с. 102) хоча вищевказана пом'якшуюча обставина відсутня, оскільки засуджений ОСОБА_4 своєї вини не визнав за ч.1 ст. 115 КК України.

В запереченні на апеляцію захисник засудженого Сидоренко Л.І. просить вирок суду залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення, оскільки вирок суду відповідає вимогам кримінального та кримінально-процесуального закону , ґрунтується на фактичних матеріалах кримінальної справи, а призначене покарання відповідає ступені тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, а тому апеляція прокурора до задоволення не підлягає.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, котра апеляцію підтримала у повному обсязі, представника потерпілої - адвоката Самбур М.М., засудженого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката Сидоренка Л.І., котрі просять вирок залишити без зміни, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до переконання, що апеляція підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ст.. 323 КПК України (в редакції 1960 року) вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.

Суд оцінює докази за своїм внутрішні переконанням , що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності , керуючись законом. Проте судом вказаних вимог закону не виконано.

Згідно ч.1 ст. 334 КПК України (в редакції 1960 року) мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких грунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необгрунтованою - підстави для цього.

Як вбачається з мотивувальної частини вироку, суд лише навів у ній досліджені докази, але жодного аналізу їм не дав, не зазначив мотивів прийняття одних і відхилення інших доказів.

Зокрема, судом не дано належної оцінки показанням свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні показав , що бачив як з гаражу по черзі вийшли ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_9, останній , перебуваючи на відстані один метр від ОСОБА_6 вдарив того ззаду сокирою. ОСОБА_6 впав на сніг. Сокиру ОСОБА_4 не кидав, а наніс нею удар стоячи на виході з гаража( т.2 а.с. 240-242).

Суду необхідно було допитати свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні і усунути протиріччя в його показаннях.

Відповідно до ст. 374 КПК України (в редакції 1960 року) вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку , є обов'язковими для органів дізнання і досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої інстанції при повторному розгляді справи.

В ухвалах Апеляційного суду Київської області від 29.09.2011 року, 23.02.2012 року, 16.08.2012 року вказувалось про безпідставність перекваліфікації дій ОСОБА_4 з ч. 1 ст. 115 КК України на ч.2 ст. 121 КК України та застосування ст.. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_4 Проте під час повторного розгляду справи судом першої інстанції вказівки Апеляційного суду Київської області взагалі не виконані.

За таких обставин вирок суду залишатися в силі не може та підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді необхідно врахувати вказівки Апеляційного суду Київської області, викладені в цій ухвалі та ухвалі від 16.08.2012 року, ретельно дослідити наявні в справі докази, провести їх аналіз, усунути суперечності, дати об'єктивну правову оцінку, перевірити доводи, викладені в апеляції і на підставі встановленого прийняти законне й обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365,366 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора задоволити.

Вирок Києво-Святошинського районного суду від 28.11.2012 року щодо ОСОБА_4 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

СУДДІ:

1. 2. 3.