ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
У Х В А Л А
роз'яснення і виправлення рішення, ухвали
25.03.08 | Справа № 6/62/03-24/131. |
Суддя Соловйов В.М., розглянувши без виклику сторін заяву Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області
про роз’яснення рішення у справі №6/62/03-24/131
за позовом: Приватного підприємства “Сандао”, м. Запоріжжя
до відповідача-1: Державної податкової інспекції у Хортицькому районі міста Запоріжжя, м. Запоріжжя
до відповідача-2: Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, м. Запоріжжя
до відповідача-3: Фінансового управління Хортицької районної державної адміністрації, м. Запоріжжя
про визнання недійсним рішення № 07 від 23.01.2002р. та повернення зайво перерахованої суми податків
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.06.2004р. у справі №6/62/03-24/131 задоволено позов ПП “Сандао” до ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя (відповідач-1), ГУДКУ у Запорізькій області (відповідач-2), Фінансового управління Хортицької районної державної адміністрації (відповідач-3) про визнання недійсним рішення № 07 від 23.01.2002р. та повернення зайво перерахованої суми податків.
Визнано недійсним рішення ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя № 07 від 23.01.2002 р. про стягнення узгодженої суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 7 645 грн. 83 коп.
Стягнено з місцевого бюджету на користь ПП “Сандао” суму 50 грн. комунального податку зайво перераховану.
Стягнено з Державного бюджету Хортицького району (розрахунковий рахунок № 31114029800008, код 26014100, МФО 813015) на користь ПП “Сандао” суму 13 006 грн. 65 коп. з податку на додану вартість зайво перераховану .
Стягнено з ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя на користь ПП “Сандао” суму 215 грн. 01 коп. державного мита і суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 02.08.2005р. апеляційну скаргу податкового органу задоволено. Рішення господарського суду Запорізької області від 16.06.2004р. у справі № 6/62/03-24/131 скасовано. В позові відмовлено. Стягнено з ПП “Сандао” в доход державного бюджету 107,79 грн. державного мита за перегляд справи судом апеляційної інстанції.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 29.05.2007р. постанову Запорізького апеляційного господарського суду скасовано, а рішення господарського суду Запорізької області від 16.06.2004р. у справі № 6/62/03-24/131 залишено в силі.
17.03.2008р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява ГУДКУ у Запорізькій області від 03.03.2008р. №12-32/247-1354 про роз’яснення рішення. Заявник просить роз’яснити рішення господарського суду Запорізької області у справі № 6/62/03-24/131 з наступних питань:
- яку саме суму податку на додану вартість слід вважати зайво перерахованою: суму платежу, зазначену у платіжному дорученні від 14.06.2001 №196, що була прийнята ЗДАПБ “Україна”, але не зарахована до бюджету, чи суму (зараховану до Державного бюджету), сплачену позивачем вдруге, із зазначенням номеру платіжного документа та дати сплати;
- з яких складових частин складається присуджена до стягнення з Державного бюджету сума зайво перерахованого податку на додану вартість в розмірі 13 006,65 грн.
Згідно ст.89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.
Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.
Як встановлено господарським судом Запорізької області під час розгляду справи № 6/62/03-24/131, 28.03.2000р. між ПП “Сандао” та АК АПБ “Україна” укладений договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування .
14.06.2001р. позивач платіжним дорученням № 196 перерахував за травень 2001р. податок на додану вартість в сумі 12 254 грн. та платіжним дорученням № 198 за 2 квартал 2001р. комунальний податок, при цьому на вказаних платіжних дорученнях стоїть відмітка відділення ЗД Банку “Україна” про прийняття платежу.
Згідно листа № 502 від 27.07.2001р. АПБ “Україна” суми податків вказаних у платіжних дорученнях оприбутковані на позабалансовому рахунку банку, але у зв’язку з відсутністю коштів на кореспондентському рахунку банку “Україна” вказані платіжні доручення не оплачені, при цьому як вказує банк станом на 16.07.2001р. залишок на рахунку 26008590599001 складає 120 076 грн. 25 коп.
Відповідно до акту звірки розрахунків з бюджетом станом на 24.10.2001р. з податку на додану вартість податковою службою не зафіксована сума 12 254 грн., яка сплачена платіжним дорученням № 196 від 14.06.2001р., тобто податкова служба вважає цю суму недоїмкою на яку нарахована пеня у розмірі 634 грн. 46 коп.
Податковою службою 23.01.2002р. прийнято Рішення №07 про стягнення податкового боргу з рахунку (рахунків) платників податків на підставі п.п.10.1.1 ст. 10 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” з податку на додану вартість в сумі 7 645 грн. 83 коп.
Зазначена сума податкового боргу з податку на додану вартість податковою службою була зменшена за рахунок переплати з цього виду податку та комунальному податку, а також сум з податку на додану вартість, які підлягали відшкодуванню з бюджету, що підтверджується податковими деклараціями.
Решта суми податкового зобов’язання у розмірі 7 645 грн. 83 коп. податкова служба вимагала сплатити повторно, у зв’язку з чим підприємство вимушене було укласти Договір про розстрочення №14 від 13.02.2002р. та сплачувати проценти за надану розстрочку на загальну суму 386 грн. 51 коп.
26.09.2002р. оформлена платіжна вимога № 1016 на оплату пені з податку на додану вартість в сумі 366 грн. 14 коп.
Рішеннями № 55 від 14.12.2001р. та №56 від 14.12.2001р. податковою службою скасовані (списані) пеня та фінансові санкції з податків по яких платежі не надійшли до бюджетів з вини банківської установи.
Крім того, відповідно до рішення № 57 від 14.12.2001р. податковою службою призупинено нарахування пені на суму податкових зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 12 254 грн. та з комунального податку у розмірі 50 грн.
В рішенні господарського суду Запорізької області від 16.06.2004р. по справі №6/62/03-24/131 також вчинено запис про висновок суду про те, що згідно наданим суду первинним документам, позивач двічі сплатив суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 12 254 грн. та 50 грн. з комунального податку.
На підставі аналізу наданих документів також суд прийшов до висновку про те, що висновки податкової служби вважати, що суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 12 254 грн. та з комунального податку у розмірі 50 грн. зазначених позивачем у платіжних дорученнях № 196 від 14.06.2001р. та №198 від 14.06.2001р. не сплачені платником податків до бюджетів, є помилковими.
Суд зазначив, що податковою службою виходячи з наданих суду документів проведено подвійне стягнення однієї ж суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість та з комунального податку, а відтак позовні вимоги є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та заявлені у межах діючого законодавства.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 29.12.1976р. №11 “Про судове рішення”, рішення не повинно мати зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі. При роз’ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично поставлено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, суд своєю ухвалою відмовляє у роз’ясненні рішення.
На час розгляду заяви про роз’яснення рішення справа №6/62/03-24/131 знаходиться у Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді (направлена 28.02.2008р.) у зв’язку з оскарженням ГУДКУ у Запорізькій області ухвали від 01.02.2008р.
Таким чином, роз’яснюючи судове рішення, суд позбавлений можливості дослідити матеріали справи №6/62/03-24/131. Зазначена обставина унеможливлює роз’яснення судового рішення в обсязі питань, що зазначені у зверненні заявника.
Приймаючи до уваги приписи ст.89 ГПК України щодо роз'яснення судового рішення без зміни при цьому його змісту, керуючись ст.89 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. У роз’ясненні рішення господарського суду Запорізької області від 16.06.2004р. по справі №6/62/03-24/131 відмовити.
2. Роз’яснити ГУДКУ у Запорізькій області, що після повернення справи №6/62/03-24/131 з Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відповідач-2 не позбавлений права повторно звернутися до суду за роз’ясненням судового рішення.
Суддя Соловйов В.М.