Справа № 1025/1990/12 Головуючий у І інстанції Бабоїд

Провадження № 11/780/467/13 Доповідач у 2 інстанції Димарецький В.М.

Категорія 57 18.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

17 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - ЛЕВЧУКА О.Д.,

суддів: ДИМАРЕЦЬКОГО В.М., ЗАГОРУЙКА В.В.,

за участю прокурора КРАСКІВСЬКОГО В.П., засудженої ОСОБА_2, представника цивільного відповідача ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Таращанського районного суду Київської області від 11 травня 2012 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Лісовичі Таращанського району Київської області, українку, громадянку України, заміжню, з повною загальною середньою освітою, працюючу продавцем в магазині ,,Гастрономчик 48", яка проживає в АДРЕСА_1, раніше не судиму, -

засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень. Вироком суду постановлено стягнути з засудженої на користь потерпілої ОСОБА_4 1435,45 гривень матеріальної шкоди та 5000 гривень моральної шкоди, а також стягнути з засудженої на користь комунального закладу Таращанської центральної районної лікарні 2499,63 гривень.

ОСОБА_2, засуджено за вчинення нею злочину, як зазначено у вироку, при наступних обставинах.

16 січня 2012 року, близько 17 години 35 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи на своєму робочому місці в магазині ,,Гастрономчик", що розташований в м. Тараща, вул. Б. Хмельницького, 48, помітила на автостанції, яка розташована через дорогу по вул. Б. Хмельницького, 75 громадянку ОСОБА_4, колишню дружину свого чоловіка. Після чого у неї виник умисел на з'ясування стосунків із ОСОБА_4, з якою у них були неприязні стосунки уже протягом чотирьох років. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на з'ясування стосунків із ОСОБА_4, вона залишила своє робоче місце та попрямувала на територію автостанції. ОСОБА_2 увійшла до зали очікування, де в той час перебував громадянин ОСОБА_5, ОСОБА_4 та касир автостанції ОСОБА_6 ОСОБА_2 підійшла до ОСОБА_4, і, з мотивів ревнощів до свого чоловіка та на підставі неприязних стосунків, стала її ображати нецензурними словами. При цьому, ОСОБА_4 у відповідь на образу відповіла у бік ОСОБА_2 також нецензурними словами. ОСОБА_2, маючи бажання нанести тілесні ушкодження ОСОБА_4, реалізуючи свій злочинний умисел на протиправне побиття людини, кинулась на ОСОБА_4 Доводячи до кінця свій злочинний умисел, ОСОБА_2 вдарила ОСОБА_4 рукою по обличчі, вхопила за волосся, тим самим фактично застосувала насильство, яке завдало потерпілій біль та принизило її людську гідність, почала тягти її в різні сторони. ОСОБА_4, не втримавшись на ногах, впала на підлогу, при падінні втратила свідомість та отримала тілесні ушкодження у вигляді саден на обличчі, струсу головного мозку та крововиливу на передній поверхні лівої голені, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 30 Д від 16.03.2012 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

В апеляції засуджена просить вирок скасувати, у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, однобічністю судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а кримінальну справу закрити за відсутністю в її діях складу злочину. В обґрунтування апеляції посилається на те, що у вироку відсутні посилання на покази свідка ОСОБА_5, які він надав в судовому засідання. Окрім цього, вказує, що умислу заподіювати легкі тілесні ушкодження ОСОБА_4 не мала, а лише захищалася, тілесні ушкодження потерпіла отримала внаслідок падіння, що підтверджується зібраними по справі доказами. Суд не врахував негативну характеристику ОСОБА_4, та не долучив до матеріалів справи докази про неодноразове вчинення останньою протиправних дій відносно ОСОБА_2 та інших осіб. Також, суд, не з'ясував питання про можливість закриття справи за примиренням з потерпілою, змінив кваліфікацію на ч. 2 ст. 125 КК України за відсутності скарги про притягнення до кримінальної відповідальності та не мотивував рішення про цивільний позов.

В запереченні на апеляцію потерпіла просить вирок залишити без зміни, обґрунтовуючи тим, що суд в повному обсязі дослідив всі матеріали справи, вірно надав оцінку діям засудженої, обґрунтовано кваліфікував вчинений злочин за ч. 2 ст. 125 КК України та призначив покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої на підтримку поданої нею апеляції, заперечення проти апеляції прокурора та потерпілої, представника цивільного відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Крім того, вирок суду має бути постановлений на матеріалах, які повно, об'єктивно та всебічно досліджені судом, а висновки суду про подію злочину, винуватість чи не винуватість особи та інші питання, які вирішуються судом при постановлені вироку, з достовірністю випливати з матеріалів справи.

Однак, як встановлено вивченням вироку Таращанського районного суду Київської області від 11 травня 2012 року щодо ОСОБА_2 вищевказані вимоги КПК України (в редакції 1960 року) щодо даного вироку судом в повній мірі не дотримані.

Так, за ст. 125, ч. 2 КК України, на яку судом було перекваліфіковано дії ОСОБА_2, останню може бути притягнуто до кримінальної відповідальності у разі наявності заяви потерпілою з вимогою про притягнення її до кримінальної відповідальності.

В той же час вивченням матеріалів кримінальної справи, зокрема протоколу судового засідання встановлено, що заява потерпілої ОСОБА_4, яка міститься на а.с. 64 Т-2 в судовому засіданні не подавалась нею до суду, не досліджувалась судом і не долучалась до матеріалів справи.

Крім того, згідно вироку суду першої інстанції датою його постановлення є 11 травня 2012 року, що не відповідає протоколу судового засідання (Т-2, а.с. 82), згідно якому судове засідання по даній кримінальній справі було закінчено 11 квітня 2012 року.

Вказане вище свідчить, що судом допущено неповноту судового слідства, а також суперечності між вироком та протоколом судового засідання, у зв'язку з чим вирок визнаний законним бути не може і підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно врахувати зазначене, усунути вказані порушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити матеріали справи з урахуванням доводів, зазначених в апеляції засудженої, після чого постановити рішення з дотриманням вимог кримінального та кримінально-процесуального законів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженої ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Таращанського районного суду Київської області від 11 травня 2012 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Головуючий

Судді