Справа № 1-56/12 Головуючий у І інстанції Лисенко Вл.

Провадження № 11/780/316/13 Доповідач у 2 інстанції Димарецький В.М.

Категорія 20 01.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

28 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Димарецького В.М.,

суддів: Іванової І.В., Капічон О.М.,

за участю прокурора Іванченко А.М., захисників - адвокатів Мєстєчкіній О.І., Пагора Б.Б., Носенка О.В., Гончаренка С.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями: прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, захисників Носенка О.В., Пагора Б.Б. на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2012 року, яким:

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Боярки Києво-Святошинського району Київської області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не працюючого, раніше судимого вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.07.2011 року за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до 1 року позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: вироком Святошинського районного суду м. Києва від 01.06.2006 року за ч. 1 ст. 186, із застосуванням ст. ст. 104, 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку 2 роки; вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.02.2007 року за ч. 2 ст. 186, із застосуванням ст. 71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 29.10.2010 року по відбуттю покарання, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Якутськ Республіки Саха (Якутія) Російської Федерації, українця, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця м. Абовян Республіка Вірменія, вірмена, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, раніше судимого вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.07.2011 року за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч 1 ст. 69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженця м. Бровари Київської області, українця, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_16, уродженця м. Красноперекопськ Автономна Республіка Крим, українця, громадянина України, маючого неповну середню освіту, одруженого, не працюючого, раніше судимого вироком Києво-Святошинського районного суду від 18.01.2006 року за ч. 3 ст. 185; ч. 2 ст. 186; ч. 2 ст. 187; ст. 69; ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 04.01.2010 року по відбуттю покарання, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_19, уродженця м. Баранівки Житомирської області, українця, громадянина України, не маючого освіти, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_7,

засуджено, зокрема:

- ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 185; ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання: за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_10 призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_10 призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. Відповідно до ст. ст. 75, 104 КК України ОСОБА_10 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку 2 (два) роки. Зобов"язано ОСОБА_10 в період іспитового строку повідомляти кримінальну-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з"являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції;

- ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 185; ч. 2 ст. 289; ч. 2 ст. 186; ч. 2 ст. 187 КК України та призначено йому покарання: за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 289 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю; за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі; за ч. 2 ст.187 КК України у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_11 призначено покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю;

- ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185; ч. 2 ст. 187 КК України та призначено йому покарання: за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 187 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_7 призначено покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю;

- ОСОБА_12 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно ОСОБА_12 призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_12 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком 2 (два) роки. Зобов'язано ОСОБА_12 в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтись для реєстрації до кримиінально-виконавчої інспекції;

- ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185; ч 2 ст. 186; ч 2 ст. 187 КК України та призначено йому покарання: за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 187 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_6 призначено покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі без конфіскації майна;

- ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 186; ч. 2 ст. 187 КК України та призначено йому покарання: за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 187 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_8 призначено покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю;

- ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 185; ч. 2 ст. 187 КК України та призначено йому покарання: за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 187 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_9 призначено покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Цим же вироком ОСОБА_13 та ОСОБА_12 визнано невинуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч 2 ст. 289 КК України та виправдано за відсутністю в їх діях складу вказаного злочину.

Цивільні позови портерпілих ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ТОВ „Інтехс" залишені без розгляду.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_19 залишено без задоволення.

Судом також прийнято рішення щодо судових витрат та речових доказів по справі.

ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 засуджено за вчинення ними злочинів, як зазначено у вироку, при наступних обставинах.

01.11.2010 року, приблизно об 11 годині, ОСОБА_10 знаходився в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області по вул. Щорса, 8, де у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. З метою реалізації свого злочинного умислу та діючи умисно, ОСОБА_10 підійшов до автомобіля марки ,,Сітроен", д/н НОМЕР_1, який належить ТОВ ,,Інтекс", і яким користується ОСОБА_16 та який знаходився на вул. Щорса в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області. Перебуваючи поблизу даного автомобіля, ОСОБА_10, впевнившись у відсутності власника автомобіля та сторонніх осіб, підійшов до автомобіля марки ,,Сітроен" д/н НОМЕР_1, яким користувалась ОСОБА_16, де, використовуючи фізичну силу руку, шляхом віджиму та пошкодження задньої дверки автомобіля проник в його середину, звідки викрав шкіряний гаманець ТМ ,,Аполо", який для потерпілої цінності не представляє та в якому знаходились грошові кошти в сумі 1700 грн., пластикові картки, сумку жіночу чорного кольору з лакованої штучної шкіри, косметичку чорного кольору з шкіри; пудру ,,Verytime" ТМ ,,Оріфлейм", помаду ТМ ,,Оріфлейм", гаманець для ключів зі штучної шкіри, в якому знаходились 4 ключі та які для потерпілої цінності не представляють, прилад ,,Вимірювач швидкості газових потоків ИС-2"" НПФ ,,Проба", заводський номер № 184, який належить ТОВ ,,Інтекс" балансовою вартістю 629,67 грн., а всього ОСОБА_10 таємно викрав майна ОСОБА_16 та ТОВ ,,Інтекс" на загальну суму 2329,67 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд. В результаті чого спричинив ОСОБА_16 матеріального збитку на загальну суму 1700 грн. та ТОВ ,,Інтекс" матеріального збитку на загальну суму 629,67 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_10 18.01.2011 року приблизно о 14 год. знаходився в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області по вул. Фурманова, де у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. З метою реалізації свого злочинного умислу та, діючи умисно, ОСОБА_10 повторно, за попередньою змовою та разом з ОСОБА_12, який надав свою згоду на вчинення злочину, підійшли до вікна будинку АДРЕСА_8 та який належить ОСОБА_19 Підійшовши до вікна вказаного будинку, ОСОБА_10 та ОСОБА_12, впевнившись у відсутності господарів та сторонніх осіб, використовуючи фізичну силу рук, через відчинену кватирку відкрили вікно та через нього проникли всередину приміщення будинку, звідки викрали мобільний телефон марки ,,Самсунг S 5230" вартістю 1300 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку ,,Київстар" вартістю 35 грн., на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 10 грн. Після чого, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 з місця вчинення злочину разом з викраденим зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, в результаті чого спричинили потерпілому ОСОБА_19 матеріальну шкоду на загальну суму 1345 грн.

Крім цього, органами досудового слідства ОСОБА_10 обвинувачується в тому, що він, продовжуючи свою злочинну діяльність, 31.01.2011 року, приблизно о 02 год. знаходився в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області по вул. Черешневій в будинку № 8, де у нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом. Реалізуючі свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_11, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_21, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, заволодів ключами від автомобіля марки ,,GEELY MR 7151 A" д/н НОМЕР_2, який належав ОСОБА_21 Після чого ОСОБА_11, не маючи навиків керування автомобілем, підійшов до ОСОБА_10,. який вмів керувати автомобілем і ОСОБА_12 та запропонував останнім проїхатись на вказаному автомобілі. На дану пропозицію ОСОБА_10 та ОСОБА_12 погодились. Після цього ОСОБА_11 передав ключі від автомобіля марки ,,GEELY MR 7151 A" д/н НОМЕР_2 ОСОБА_10, та вони всі разом підійшли до вказаного автомобіля, який знаходився поблизу будинку ОСОБА_11, що розташований по вул. Черешневій, 8 в м. Боярка Києво - Святошинського району Київської області. Перебуваючи поблизу даного автомобіля, ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 впевнились у відсутності господаря та сторонніх осіб та, використовуючи викрадені ОСОБА_11 ключі, відкрили двері автомобіля марки ,,GEELY MR 7151 A", д/н НОМЕР_2, який належав ОСОБА_21 Відкривши автомобіль, ОСОБА_10 сів за кермо вказаного автомобіля, а ОСОБА_11 та ОСОБА_12 сіли на переднє та заднє сидіння автомобіля та, запустивши двигун автомобіля з місця вчинення злочину зникли, таким чином незаконно заволодівши автомобілем марки ,,GEELY MR 7151 A", д/н НОМЕР_2 ринковою вартістю 48513,4 грн. Заволодівши автомобілем ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, поїхавши на ньому в напрямку с. Білогородка Києво-Святошинського району, де на автодорозі між м. Боярка та с. Білогородка, ОСОБА_10, не впоравшись з керуванням автомобіля, в результаті чого автомобіль з'їхав на узбіччя, зіткнувся з деревом та отримав механічні пошкодження. В результаті злочинних дій ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 потерпілому ОСОБА_21 було спричинено матеріального збитку на загальну суму 26692,19 грн.

Крім того, 15.02.2011 року, приблизно о 02 годині, ОСОБА_10 знаходився в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області разом з ОСОБА_7, ОСОБА_11 та ОСОБА_6, де у них виник злочинний умисел, направлений на противоправне таємне викрадення чужого майна. З метою реалізації свого злочинного умислу з корисливих мотивів ОСОБА_10, діючи повторно, за попередньою змовою разом з ОСОБА_11, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підійшли до приміщення магазину, який належить ОСОБА_22 та розташований по АДРЕСА_9. Перебуваючи поблизу даного магазину, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_6, впевнившись у відсутності господарів та сторонніх осіб, за допомогою заздалегідь підготовленого металевого лома та використовуючи фізичну силу рук зламали запираючі пристрої на вхідних дверях до магазину, відкрили вхідні двері та проникли всередину вказаного магазину, звідки таємно викрали 32 шоколадні батончики ,,Снікерс" вартістю 7 грн./шт., 25 шоколадних батончики ,,Баунті" вартістю 4 грн. 20 коп./шт., 30 шоколадних батончиків ,,Батончик" вартістю 3 грн. 20 коп./шт. та інше майно, яке належало ОСОБА_23 на загальну суму 4952,1 грн., після чого з місця вчинення злочину разом з викраденим зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_23 матеріальні збитки на загальну суму 4952,1 грн.

В період часу з 01 по 10 січня 2011 року, приблизно о 24 годині, ОСОБА_11 знаходився в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, по вул. Молодіжній, де у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. З метою реалізації свого злочинного умислу та діючи умисно, ОСОБА_11 за попередньою змовою разом з ОСОБА_7 підійшли до приміщення пересувного кіоску з продажу продуктів харчування під назвою ,,ІНФОРМАЦІЯ_20", який належить ОСОБА_17 та розташований по АДРЕСА_10. Перебуваючи поблизу даного пересувного кіоску, ОСОБА_11 та ОСОБА_7, впевнившись у відсутності господарів та сторонніх осіб, за допомогою металевого кутника, який вони знайшли поблизу даного кіоску, використовуючи фізичну силу рук, зірвали два навісні замки на вхідних дверях та відкривши вхідні двері до кіоску, проникли в його приміщення, звідки викрали наступні продукти харчування, а саме: 15 ковбасок для гриля вартістю 3 грн/шт, 30 сосисок вартістю 1,5 грн./шт., 20 лавашів вартістю 2 грн./шт. та інші продукти харчування і майно на загальну суму 414 грн., які належали потерпілому ОСОБА_17 Після чого, з місця вчинення злочину разом з викраденим зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд. В результаті чого спричинили матеріального збитку на загальну суму 414 грн.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 31.01.2011 року ОСОБА_11 приблизно о 02 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області по вул. Черешневій в будинку № 8, де у нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом. Реалізуючі свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_11, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_21, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, заволодів ключами від автомобіля марки ,,GEELY MR 7151 A" д/н НОМЕР_2, який належав ОСОБА_21 Після чого ОСОБА_11, не маючи навиків керування автомобілем, підійшов до ОСОБА_10, який вмів керувати автомобілем і ОСОБА_12 та запропонував останнім проїхатись на вказаному автомобілі. На дану пропозицію ОСОБА_10 та ОСОБА_12 погодились. Після цього, ОСОБА_11 передав ключі від автомобіля марки ,,GEELY MR 7151 A" д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_10, та вони всі разом підійшли до вказаного автомобіля, який знаходився поблизу будинку ОСОБА_11, що розташований по вул. Черешневій, 8 в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області. Перебуваючи поблизу даного автомобіля, ОСОБА_11 ОСОБА_10 та ОСОБА_12 впевнились у відсутності господаря та сторонніх осіб, та використовуючи викрадені ОСОБА_11 ключі відкрили двері автомобіля ,,GEELY MR 7151 A" д.н.з. НОМЕР_2, який належав ОСОБА_21 Відкривши автомобіль, ОСОБА_10 сів за кермо вказаного автомобіля, а ОСОБА_11 та ОСОБА_12 сіли на переднє та заднє сидіння автомобіля та, запустивши двигун автомобіля з місця вчинення злочину зникли, таким чином незаконно заволодівши автомобілем ,,GEELY MR 7151 A" д/н НОМЕР_2 ринковою вартістю 48513,4 грн. Заволодівши автомобілем ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, поїхали на ньому в напрямку с. Білогородки Києво-Святошинського району, де на автодорозі між м. Боярка та с. Білогородка, ОСОБА_10 не впорався з керуванням автомобіля, в результаті чого автомобіль з'їхав на узбіччя, зіткнувся з деревом та отримав механічні ушкодження. В результаті злочинних дій ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 потерпілому ОСОБА_21 було спричинено матеріального збитку на загальну суму 26692,19 грн.

Крім цього, на початку лютого 2011 року ОСОБА_11, приблизно о 24 годині, знаходився в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області по вул. Молодіжній, де у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. З метою реалізації свого злочинного умислу та, діючи умисно, ОСОБА_11 повторно за попередньою змовою разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підійшли до приміщення пересувного кіоску з продажу продуктів харчування під назвою ,,ІНФОРМАЦІЯ_20", який належить ОСОБА_17 та розташований по вул. Молодіжній в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області. Перебуваючи поблизу даного пересувного кіоску, ОСОБА_11, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, впевнившись у відсутності господарів та сторонніх осіб, за допомогою металевого кутника, який вони знайшли поблизу даного кіоску використовуючи фізичну силу рук, зірвали два навісні замки на вхідних дверях та, відкривши двері кіоску, проникли в його приміщення, звідки таємно викрали мікрохвильову піч торгової марки ,,Самсунг", вартістю 430 грн. електрочайник торгової марки ,,Аврора" вартістю 100 грн., електрогриль для підсмажування шаурми вартістю 300 грн. та інше майно на загальну суму 1175 грн., після чого з місця вчинення злочину разом з викраденим зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд. В результаті чого спричинили потерпілому ОСОБА_17 матеріального збитку на загальну суму 1175 грн.

Крім цього, 09.02.2011 року, приблизно о 22 год. ОСОБА_11, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, разом з ОСОБА_8, ОСОБА_6 та невстановленими досудовим слідством особами, знаходився поблизу залізничної станції ,,Тарасівка", що розташована в с. Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області, де у них виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна. З метою реалізації свого злочинного умислу, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_11 разом з ОСОБА_8, ОСОБА_6 та невстановленими досудовим слідством особами, наздогнали ОСОБА_14, який проходив повз них, де з застосуванням фізичного насильства, яке виразилось у заподіянні ударів по різним частинам тіла останнього, відкрито заволоділи його майном., а саме: рюкзаком вартістю з врахуванням зносу 160 грн., мобільним телефоном марки ,,Нокіа 1600" вартістю з врахуванням зносу 350 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку ,,МТС" вартістю 35 грн., на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 30 грн., срібним ланцюжком 925 проби, вагою 10 г з срібним хрестиком вагою 1,5 г. загальною вартістю 340 грн., Мр-3 плеєром марки ,,Samsung" модель YP-U3ZB, s.n. 1UAQ600686 вартістю з врахуванням зносу 700 грн., навушниками марки ,,Panasonic" вартістю 300 грн., грошима в сумі 50 грн., а всього на загальну суму 1965 грн. Після чого, ОСОБА_24, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_25 з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, в результаті чого спричинили ОСОБА_14 матеріальної шкоди у розмірі 1965 грн.

Крім того, 11.02.2011 року, приблизно о 24 год., ОСОБА_11 знаходився на вул. Вокзальній в смт. Глеваха Васильківського району Київської області разом з ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_7, де вони побачили раніше незнайомого їм ОСОБА_15, який йшов попереду них. Після чого, в них виник злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_15 З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_11 за попередньою змовою разом з ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 вчинили напад, поєднаний із застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_15 Під час вчинення нападу ОСОБА_9 першим наздогнав потерпілого ОСОБА_15 та штовхнув його в спину, внаслідок чого останній впав на землю обличчям до низу. Після чого, ОСОБА_9 з метою подолання волі потерпілого ОСОБА_15 до опору, навалився на потерпілого та однією рукою заломив його руку за спину, а іншою став здавлювати його за шию, тобто застосував до нього насильство, небезпечне для життя потерпілого. Після чого, до них підбігли ОСОБА_11, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які всі разом стали наносити ногами удари по тілу ОСОБА_15 та нанесли не менше 5 ударів по різним частинам тіла, після чого відкрито заволоділи його майном: мобільним телефоном марки ,,Нокіа 2710" вартістю 1000 грн., в якому знаходилась сім картка оператора мобільного зв'язку ,,Київстар" вартістю 30 грн., на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 20 грн., мобільним телефоном марки ,,Нокіа 5140" вартістю з врахуванням зносу 600 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку ,,МТС" вартістю 20 грн., на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 30 грн., чоловічою сумкою, що матеріальної цінності для потерпілого не представляє, в якій знаходились особисті документи потерпілого ОСОБА_15, а саме паспорт громадянина України, посвідчення водія і військовий квиток, а також грошовими коштами в сумі 420 грн., 300 доларів США, що згідно курсу валют Національного банку України становило 2383,23грн., а всього ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 заволоділи майном потерпілого ОСОБА_15 на загальну суму 4503,23 грн. З викраденим ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_15 матеріальну шкоду на суму 4503,23 грн.

Крім цього, 26.02.11 року, приблизно о 20 год. 30 хв., ОСОБА_11 знаходився на вул. Пушкіна в смт. Калинівка Васильківського району Київської області разом з ОСОБА_6, перебуваючи у вищевказаному населеному пункті, побачили потерпілого ОСОБА_26, який йшов попереду них. Після чого, в них виник злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном. З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_11, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, за попередньою змовою разом з ОСОБА_6, вчинили напад, поєднаний із застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_26, що виразилося в нанесенні удару ногою в область голови потерпілого, в результаті чого останній втратив рівновагу і впав на землю, після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_11 стали наносити потерпілому ОСОБА_26 численні удари в область голови та тулуба, чим спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді: садна на лобі, рани обличчя, переломи 7, 8, 9, 10, 11 ребер зліва, обмеженого пневмотораксу та підшкірної емфіземи зліва, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 313 від 23.07.2011 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, під час чого ОСОБА_11 та ОСОБА_6 заволоділи мобільним телефоном марки ,,Нокіа-6233" вартістю з врахуванням зносу 500 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку ,,Київстар" вартістю 35 грн., на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 30 грн., гаманцем, який немає цінності для потерпілого та в якому знаходились грошові кошти в сумі 100 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_26 матеріального збитку на загальну суму 665 грн,. після чого ОСОБА_11 та ОСОБА_6 з викраденим з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім цього, у невстановлений слідством час у ОСОБА_11 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Для полегшення вчинення крадіжки ОСОБА_11 вступив у попередню змову з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, яким повідомив про свій намір. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_11 за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, діючи повторно в період часу з 20.02. по 28.02.11 року, приблизно о 23.00 год., шляхом вільного доступу прибули до приміщення погребу, який належить потерпілій ОСОБА_27 та розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. 50-річчя Жовтня, де за допомогою зараннє приготованого лому, якого принесли з собою, шляхом пошкодження навісного замка дверей проникли в приміщення погребу, звідки повторно, таємно викрали продукти харчування, а саме: 50 кг. картоплі вартістю за 1 кг. 7,10 грн., на загальну суму 355 грн., а також 2 банки консервованих огірків ємністю 3 л і 2 банки консервованих помідорів ємністю 3 л, які матеріальної цінності для потерпілої не становлять, після чого з місця вчинення злочину разом з викраденим зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, в результаті чого спричинили потерпілій ОСОБА_27 матеріальний збиток на загальну суму 355 грн.

Крім цього, 01.03.2011 року, приблизно о 22 год. 10 хв., ОСОБА_11 разом ОСОБА_8, ОСОБА_6 та невстановленою досудовим слідством особою, знаходився поблизу залізничної станції ,,Тарасівка", що розташована в с. Тарасівка, Києво-Святошинського району, Київської області. Побачивши в цей час на станції потерпілого ОСОБА_18, у них виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна останнього. З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_11, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_8, ОСОБА_6 та невстановленою досудовим слідством особою, наздогнали ОСОБА_18, який проходив повз них, з застосуванням фізичного насильства, яке виразилось у нанесенні ударів руками та ногами по голові та тулубу останнього, відкрито, повторно заволоділи майном потерпілого, а саме: грошима в сумі 1400 грн., чоловічим механічним годинником ТМ ,,Орієнт автоматік" з шкіряним ремінцем, вартістю з врахуванням зносу 1000 грн., мобільним телефоном ,,Нокіа Е90" вартістю з врахуванням зносу 4000 грн., в якому знаходилась додаткова картка пам'яті ємністю 2 Гб ТМ ,,Кінгстон", вартістю з врахуванням зносу 80 грн. та іншим майном ОСОБА_18 на загальну суму 12910 грн., після чого з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім того, 03.03.2011 року, приблизно о 21 год., ОСОБА_11 знаходився в с. Данилівка Васильківського району Київської області разом з ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 Перебуваючи поблизу огорожі військового містечка, яке розташоване в с. Данилівка Васильківського району, вони побачили потерпілого ОСОБА_28, який йшов попереду них. Після чого, в них виник злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_28 З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_11, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, за попередньою змовою разом з ОСОБА_6, ОСОБА_9, та ОСОБА_8 вчинили напад, поєднаний із застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_28, що виразилося в нанесенні удару рукою в обличчя потерпілого, в результаті чого останній втратив рівновагу і впав на землю, після чого ОСОБА_8 став наносити удари в область голови, спричинивши не менше трьох ударів, а ОСОБА_6 наносив удари руками та ногами в голову та по тулубу, нанісши не менше 5 ударів, чим спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді: ран на лобі та спинці носа, синців на обличчі, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 312 від 23.07.2011 року відносяться за ступенем тяжкості до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Після цього, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, та ОСОБА_6 заволоділи наступними речами потерпілого ОСОБА_28, а саме: мобільним телефоном ,,Нокіа 6101" вартістю з врахуванням зносу 250 грн., в якому знаходилась сім картка оператора мобільного зв'язку ,,Київстар" вартістю 35 грн., на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 30 грн.; грошовими коштами в сумі 350 грн.; сумкою спортивною ТМ ,,Star Dragon", яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє та в якій знаходились: брезентова чоловіча куртка, куртка чоловіча, брюки чоловічі, черевики чоловічі зі штучної шкіри, робочі рукавиці, які матеріальної цінності для потерпілого не представляють; тканевою сумкою-кейсом ТМ ,,Star Dragon", яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє та в якій знаходились: два пакети з посівним насінням овочей, чотири пакети з посівним насінням квітів, ножиці канцелярські, зошит в клітинку на 24 аркуші, пляшка з водою, бутерброд та яблука, які матеріальної цінності для потерпілого не представляють та сім-картка оператора мобільного зв'язку ,,Білайн" вартістю 30 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_28 матеріального збитку на загальну суму 695 грн. Після чого, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з викраденим з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_12 обвинувачується в тому, що він, продовжуючи свою злочинну діяльність, 31.01.2011 року, приблизно о 02 год., знаходився в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області по вул. Черешневій в будинку № 8., де у нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_11, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_21, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, заволодів ключами від автомобіля ,,GEELY MR 7151 A" д/н НОМЕР_2, який належав ОСОБА_21 Після чого ОСОБА_11, не маючи навиків керування автомобілем, підійшов до ОСОБА_10, який вмів керувати автомобілем і ОСОБА_12 та запропонував останнім проїхатись на вказаному автомобілі. На дану пропозицію ОСОБА_10 та ОСОБА_12 погодились. Після цього, ОСОБА_11 передав ключі від автомобіля марки ,,GEELY MR 7151 A" д/н НОМЕР_2 ОСОБА_10, та вони всі разом підійшли до вказаного автомобіля, який знаходився поблизу будинку ОСОБА_11, що розташований по вул. Черешневій, 8 в м. Боярка Києво- Святошинського району Київської області. Перебуваючи поблизу даного автомобіля ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 впевнились у відсутності господаря та сторонніх осіб, та, використовуючи викрадені ОСОБА_11 ключі, відкрили двері автомобіля ,,GEELY MR 7151 A" д.н.з. НОМЕР_2, який належав ОСОБА_21 Відкривши автомобіль, ОСОБА_10 сів за кермо вказаного автомобіля, а ОСОБА_11 та ОСОБА_12 сіли на переднє та заднє сидіння автомобіля та, запустивши двигун автомобіля, з місця вчинення злочину зникли, таким чином незаконно заволодівши автомобілем марки ,,GEELY MR 7151 A" д.н.з. НОМЕР_2 ринковою вартістю 48513,4 грн. Заволодівши автомобілем, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, поїхавши на ньому в напрямку с. Білогородка Києво-Святошинського району, де на автодорозі між м. Боярка та с. Білогородка, ОСОБА_10 не впорався з керуванням автомобіля, в результаті чого автомобіль з'їхав на узбіччя, зіткнувся з деревом та отримав механічні ушкодження. В результаті злочинних дій ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 потерпілому ОСОБА_21 було спричинено матеріального збитку на загальну суму 26692,19 грн.

Прокурор в апеляції посилається на те, що суд першої інстанції постановив в супереч вимогам ст. 323 КПК України незаконний та необгрунтований вирок, зокрема незаконно виправдав ОСОБА_10 та ОСОБА_12 за ч.2 ст. 289 КК України за відсутністю в їх діях складу вказаного злочину. Крім того, на думку прокурора, суд неправильно застосував ст. 75 КК України та у вироку взагалі не обгрунтував висновок про можливість застосування вказаної статті КК. Також суд при призначенні покарання формально врахував те, що засуджені ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, будучи раніше судимими, знову вчинили середньої тяжкості та тяжкі злочини, за місцем свого проживання характеризуються посередньо, вину у вчиненому визнали частково, суду давали неправдиві покази, які спростовані іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, спричинену шкоду відшкодувати не намагались, готовність відшкодувати потерпілим збитки не проявили, а тому прокурор вважає, що призначене покарання засудженим не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів, особам засуджених внаслідок його м"якості. В завершенні апеляції її автор просить вирок суду щодо усіх засуджених скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Захисник засудженого ОСОБА_6 - адвокат Носенко О.В. в апеляції вважає вирок щодо його підзахисного необгрунтованим та незаконним, як в частині доведеності вини у вичненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, так і призначеного покарання. Просить вирок щодо останього змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_6 з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 186 того ж КК, застосувати до ОСОБА_6 при призначенні йому покарання ст. ст. 69, 75 КК України.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_6 посилається на те, що призначене судом йому покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та його особі. Вважає, що суду першої інстанції при призначенні йому покарання необхідно було застосувати до нього положення ст. 69 КК України, оскільки обтяжуючих обставин судом не встановлено. Також апелянт зазначає, що судом не було з"ясовано повністю дані про його особу, а саме те, що він виховувався в сім"ї без батька, до вчинення злочину займався суспільно-корисливою працею та стан його здоров"я. Просить вирок щодо нього змінити, призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Засуджений ОСОБА_7 в апеляції, не погоджується з вироком суду та вважає, що він підлягає скасуванню у зв"язку з неповнотою дослідження матеріалів справи. При цьому апелянт зазначає, що він повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185, ч. 3 КК України і не визнає себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187, ч. 2 КК України. Вказує в апеляції також те, що в судове засідання не було доставлено та допитано потерпілого ОСОБА_15, під час досудового слідства було порушено вимоги ст.ст. 173, 174 КПК України, а саме не проводились очні ставки між підозрюваними та потерпілими. Крім того, суд першої інстанції не відреагував на його заяви про те, що свідчення обвинувачених давались під фізичним тиском з боку органів слідства. Просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі.

Захисник засудженого ОСОБА_7 - адвокат Пагор Б.Б. в апеляції, не заперечуючи проти доведеності вини ОСОБА_7 в скоєнні злочину та кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185 КК України, вважає, що призначене судом ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 187 КК України є безпідставним, не відповідає обставинам скоєння злочину, у зв"язку з однобічністю досудового та судового слідства, залишення судом недослідженимим таких обставин, з"ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи. Так, незважаючи на те, що стороною захисту неодноразово під час слухання справи по суті було заявлено клопотання про виклик в судове засідання потерпілого ОСОБА_15, судом першої інстанції в задоволенні клопотань постійно відмовлялось, вказаний потерпілий так і не був допитаний в судовому засіданні. Підзахисний ОСОБА_7, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні вказував на те, що він не був присутній під час скоєння злочину щодо ОСОБА_15 Допитані в судовому засіданні ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_11 також надали покази про те, що ОСОБА_7 був відсутній під час скоєння ними злочину по заволодінню майном ОСОБА_15, але суд першої інстанції на вказані обставини взагалі не реагував. На думку захисту покази потерпілого ОСОБА_15 в судовому засіданні мали суттєве значення для правильного вирішення справи, а суд першої інстанції допустив суттєву неповноту під час слухання справи по суті. Під час розгляду справи в суді першої інстанції не були допитані фактично всі потерпілі по справі, що на думку захисту, є істотним порушенням кримінально-процесуального закону, однобічністю судового слідства, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи. Просить вирок суду щодо ОСОБА_7 скасувати, кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Засуджений ОСОБА_8 в своїй апеляції та доповненнях до неї вважає вирок суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, оскільки при розгляді справи судом допущена неповнота та однобічність судового слідства, а також судом неправильно встановлені фактичні обставини справи. Також апелянт вважає, що призначене йому судом покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та його особі. Просить вирок щодо нього скасувати, а к справу направити на новий судовий розгляд.

Захисник засудженого ОСОБА_8 - адвокат Пагор Б.Б.в апеляції, не заперечуючи проти доведеності вини ОСОБА_8 в скоєнні злочину та кваліфікації його дій за ч.2 ст. 186 КК України, вважає, що призначене судом ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.187 КК України є безпідставним, не відповідає обставинам скоєння даного злочину, у зв"язку з однобічністю досудового та судового слідства, залишення судом недослідженими таких обставин, з"ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи. Незважаючи на те, що стороною захисту неодноразово під час слухання даної справи було заявлено клопотання про виклик в судове засідання потерпілих ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_28 судом першої інстанції в задоволенні клопотань постійно відмовлялось. На думку захисту покази потерпілих ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_28 в судовому засіданні мали суттєве значення для правильного вирішення справи, а суд першої інстанції допустив суттєву неповноту під час слухання справи по суті. Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції не були допитані фактично всі потерпілі по справі, що на думку захисту, є істотним порушенням кримінально-процесуального закону, однобічністю судового слідства, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, тому що підзахисний ОСОБА_8 заперечував скоєння ним злочину щодо ОСОБА_28 та нанесення останньому будь-яких тілесних ушкоджень, але незважаючи на це, суд першої інстанції однобічно без допиту потерпілого ОСОБА_28 та інших потерпілих, покази яких мають істотне значення для правильного вирішення справи, виніс вирок. Апелянт просить вирок суду щодо ОСОБА_8. скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Засуджений ОСОБА_9 в апеляції вважає вирок суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим та суворим. Висновки суду, викладені у вироку, на думку апелянта, не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені без повного і всебічного зясування обставин справи під час судового слідства. Також автор апеляції зазначає, що дізнання та досудове слідство по даній справі проведено однобічно та поверхово, існує багато обставин, які не були з"ясовані під час досудового слідства, та які залишилися не з"ясованими і під час судового слідства. Призначене судом йому покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та його особі. Просить вирок щодо нього скасувати, а кримінальну справу направити на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідь судді, пояснення: прокурора, засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, захисників Носенка О.В., Пагора Б.Б. на підтримку поданих ними апеляцій; засуджених ОСОБА_10, ОСОБА_12, захисників Мєстєчкіну О.І., Гончаренка С.К., які заперечували проти апеляції прокурора та просили її відхилити, а вирок суду залишити без зміни; виступи учасників судового розгляду в судових дебатах та останнє слово всіх засуджених, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 332 КПК України розв"язавши питання, які підлягають вирішенню в нарадчій кімнаті, суд складає вирок. Вирок повинен складатися з трьох частин - вступної, мотивувальної і резолютивної.

Так, мотивувальна частина вироку згідно ст. 334 КПК України повинна містити чітке формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов"язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів. В цій частині вироку потрібно викласти весь обсяг обвинувачення, визнаного доведеним, а також обставини, які визначають ступінь винності кожного з підсудних, їх роль у вчиненні злочину, а після цього - докази, покладені судом в обгрунтування своїх висновків.

Формулювання недоведеної частини пред'явленого підсудному обвинувачення з наведенням підстав, з яких воно визначається недоведеним, повинно бути викладено після доказів, якими обґрунтовано доведену частину обвинувачення.

Однак, як встановлено вивченням вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2012 року щодо ОСОБА_10 та інших, вищевказані вимоги КПК України щодо даного вироку судом першої інстанції не дотримані.

Так, у мотивувальній частині вироку суду одночасно поряд з обвинуваченням, яке визнано судом доведеним, зазначено обвинувачення, яке пред'явлено органом досудового слідства.

Крім того, суд першої інстанції допустив у вироку взаємовиключаючи формулювання. Так, у вироку на а.с. 84, 85 Т-12 по епізоду 31.01.2011 року судом у вироку констатується, що заволодівши автомобілем ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, поїхавши на ньому в напрямку с. Білогородки Києво-Святошинського району, де на автодорозі між м. Боярка та с. Білогородка ОСОБА_10 не впорався з керуванням автомобіля, в результаті чого автомобіль з"їхав на узбіччя, зіткнувся з деревом та отримав механічні ушкодження. В результаті злочинних дій ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 потерпілому ОСОБА_21 було спричинено матеріального збитку на загальну суму 26692,19 грн. Водночас судом по епізоду, як зазначено у вироку злочинних дій ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 щодо потерпілого ОСОБА_20, прийнято рішення про виправдування ОСОБА_10 і ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 289 КК України за відсутністю в їх діях складу вказаного злочину.

При цьому колегія суддів приходить до висновку, що рішення щодо виправдування ОСОБА_10 і ОСОБА_12 ч. 2 ст. 289 КК України за відсутністю в їх діях складу вказаного злочину є передчасним, оскільки прийнято без належного дослідження показань вказаних засуджених, а також засудженого ОСОБА_11 по даному епізоду обвинувачення під час досудового розслідування та надання їм оцінки, показань потерпілого ОСОБА_21 щодо незаконного заволодіння його транспортним засобом і які не співпадають з показаннями ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 щодо обставин, пов"язаних з поїздкою та пошкодженням автомобіля вказаного потерпілого.

Також у вироку містяться суперечності по епізоду 09.02.2011 року (а.с. 85 Т-12). Так, описуючи даний епізод, суд у вироку зазначив, що ,,З метою реалізації свого злочинного умислу, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_11 разом з ОСОБА_8, ОСОБА_6 та невстановленими досудовим слідством особами наздогнали ОСОБА_14 ....". В кінці ж даного епізоду судом зазначені замість невстановлених осіб конкретні прізвища осіб, зокрема ОСОБА_24, ОСОБА_25

Не дотримана в повній мірі судом першої інстанції і вимога ст. 334 КПК України щодо викладення у мотивувальній частині вироку доказів, які покладені судом в обгрунтування своїх висновків. Замість цього у вироку констатується про оголошення показів потерпілих, свідків та дослідження наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Згідно вимог ст. 297 КПК України судове слідство починається з читання обвинувального висновку. Якщо в справі заявлено цивільний позов, оголошується також позовна заява.

Відповідно до вимог ст. 298 КПК України, якщо в справі заявлено цивільний позов, головуючий повинен запитати підсудного чи визнає він позов.

Вивченням матеіралів справи встановлено, що потерпілими ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_17 заявлено цивільні позови, однак судом першої інстанції при розгляді даної справи вищевказані вимоги закону не виконані.

Крім того, як вбачається з протоколу судового засідання по даній кримінальній справі судом взагалі не досліджувались дані про особу засудженого ОСОБА_8

За наведених вище обставин вирок суду першої інстанції не може бути визнаний законним і підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно врахувати зазначене, усунути вказані порушення, всебічно, повно та об'єктивно перевірити наведені в апеляціях доводи, у тому числі шляхом безпосереднього допиту потерпілих, явка яких постановою суду від 17.09.2012 року (Т-12, а.с. 15) була визнана судом обов'язковою, після чого постановити рішення з дотриманням усіх вимог кримінального та кримінально-процесуального законів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисників - адвокатів Носенка О.В., ОСОБА_6, Пагора Б.Б., засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 задовольнити частково.

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2012 року щодо ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 тримання під вартою - залишити без зміни.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_10, ОСОБА_12 - підписку про невиїзд - залишити без зміни.

Головуючий

Судді: