Справа № 2-468/12 Головуючий у І інстанції Іванюта Т.Є.

Провадження № 22-ц/780/1507/13 Доповідач у 2 інстанції Поліщук М.А.

Категорія 22 11.03.2013

УХВАЛА

Іменем України

5 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Поліщука М.А..

суддів: Малорода О.І., Ігнатченко Н.В.

при секретарі: Лопатюк В.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 9 січня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма «Перемога», третя особа: управління Держкомзему у Кагарлицькому районі Київської області про розвання договорів оренди землі та стягнення орендної плати.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом, який було уточнено, та просила розірвати договори оренди земельних ділянок: площею 2,59 га, площею 5,1720га та площею 2,5860га, розташовані на території Буртівської сільської ради Кагарлицького району, укладені 5 квітня 2011 року між нею і СВК «Агрофірма «Перемога», скасувати державну реєстрацію вказаних договорів оренди землі, зобов»язати відповідача повернути ОСОБА_2 вказані земельні ділянки площею 2,5860 га кадастровий номер НОМЕР_1, площею 2,59га кадастровий номер НОМЕР_2, площею 5,1720 га кадастровий номер НОМЕР_3 та стягнути з відповідача 1774,40 гривень невиплаченої орендної плати.

Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що відповідно до укладених договорів оренди відповідач повинен сплачувати орендну плату до 30 листопада кожного року, проте в порушення п.9 оспорюваних договорів не провів із позивачем розрахунки по орендній платі за 2011 рік, тобто не виконує взяті на себе зобов'язання, що відповідно до ст..ст.530, 610, 611, 782 ЦК України є підставою для розірвання договорів оренди землі і стягнення невиплаченої орендної плати.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 9 січня 2013 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суду приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги із наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач в повному обсязі провів із позивачем розрахунок по орендній платі за кожен земельний пай і правових підстав для розірвання договорів оренди не встановлено.

Колегія суддів погоджується із такими висновками, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно із ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Так, ч. 1 ст. 24 указаного Закону передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Таким чином, зазначене право орендодавця кореспондується обов'язку орендаря щодо своєчасного внесення орендної плати.

Крім того, обов'язок орендаря своєчасно не пізніше 30 листопада кожного року вносити орендну плату передбачений і п. 9 укладених 5 квітня 2011 року між сторонами договорів оренди землі (а.с. 5,9,13).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що

05 квітня 2011 року між позивачкою та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2.59 га кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована на території Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області та належить позивачці на праві власності згідно державного акту серія НОМЕР_4, договір оренди земельної ділянки площею 5,1720 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована на території Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області та належить їй на праві власності згідно державного акту серія НОМЕР_5, договір оренди земельної ділянки площею 2,5860 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області та належить позивачці на праві власності згідно державного акту серія НОМЕР_6.

Вказані договори були зареєстровані управлінням Держкомзему у Кагарлицькому районі в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок 05.08.2011 року.

Відповідно до п.9 вказаних договорів орендна плата вноситься орендарем СВК Агрофірма «Перемога» до 30 листопада кожного року, у грошовій, натуральній або відробітковій формі на суму 1290 грн. за кожен земельний пай.

З відомостей про виплату орендної плати за 2011 рік (а.с.36-45) та довідок СВК «Перемога» (а.с.47-49) встановлено, що ОСОБА_2 в рахунок орендної плати за кожен пай отримала: 50 кг цукру на суму 300 грн., 350 кг пшениці на суму 525 грн., 300 кг кукурудзи на суму 210 грн., 3 кг крупи гречаної на суму 36 грн., 1 кг гречаної січки на суму 7 грн., 3 кг рисової крупи на суму 24 грн., 5 кг макаронних виробів на суму 27,50 грн.

Всього по договору оренди землі площею 2,59га відповідач нарахував оренду плату в розмірі 1343,82грн., по договору оренди землі площею 5,1720га відповідач нарахував орендну плату в розмірі 2687,65грн., по договору оренди землі площею 2,5860га відповідач нарахував оренду плату в розмірі 1290грн.

Олія була нарахована в рахунок орендної плати, але позивачка її не одержала.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив отримання позивачкою орендної плати за 2011 рік.

Встановивши вказані обставини з врахуванням доказів сторін на підтвердження заперечення позовних вимог, враховуючи правові підстави позовних вимог, вимоги Закону, суд першої інстанції прийшов до законного і обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки встановлено, що СВК Агрофірма «Перемога» відповідно до п.9 оспорюваних Договорів оренди внесло орендну плату в натуральній формі на суму 1290 грн. не пізніше 30 листопада 2011 року, позивачка отримала орендну плату в розмірі та у строки, передбачені договорами.

Суд правильно зазначив, що підстав для розірвання договорів, передбачених ч.2 ст.651 ЦК України, ст.32 Закону України «Про оренду землі», не встановлено.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги на те, що відповідач виплатив орендну плату в натуральній формі по завищених цінах і за розрахунками позивача за кожну земельну ділянку не доплатив 443,60грн., а всього 1774,40грн. не заслуговують на увагу із наступних підстав.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» підприємство реалізує свою продукцію та надає послуги підприємствам, організаціям і громадянам за цінами і тарифами, що встановлюються ними самостійно або на договірній основі.

З врахуванням вказаних вимог Закону відповідач передав позивачу у рахунок орендної плати сільськогосподарську продукцію в межах цін, за якими СВК Агрофірма «Перемога» реалізує свою продукцію, що підтверджується наданими відповідачем письмовими доказами (а.с.64-68).

За вказаних обставин розрахунок представника позивача про вартість продукції, виходячи із ринкових цін не може прийматись до уваги.

Крім цього, в відомостях про виплату орендної плати на видачу вермішелі, олії, рису, гречаної січки, гречки зазначено кількість та ціна і позивач в разі незгоди із ціною товару могла відмовитись від отримання орендної плати, або отримати її в грошовій формі, проте цим не скористалась і отримала орендну плату в натуральній формі.

Доводи апелянта на те, що відповідач в порушення п.11 Договорів оренди не оформив видачу орендної плати актами, а тому це є підставою для розірвання договорів є необґрунтованими.

Дійсно п.11 Договорів оренди зазначено, що передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Встановлено, що акти про передачу позивачеві продукції в рахунок орендної плати не складались. Проте позивач не заперечує, що вона отримала орендну плату за відомостями, затвердженими головою та головним бухгалтером СВК Агрофірма «Перемога», так як і інші орендодавці.

Доводи апелянта на те, що відповідач необґрунтовано вирахував із суми орендної плати прибутковий податок не заслуговують на увагу, оскільки це передбачено п.п.168.1.1 Податкового кодексу України.

Інші доводи апеляційної скарги на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права не заслуговують на увагу і не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 9 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: