Справа № 2/1005/2134/2012 Головуючий у І інстанції Величко В.П.

Провадження № 22-ц/780/1152/13 Доповідач у 2 інстанції Поліщук М.А.

Категорія 4 06.03.2013

УХВАЛА

Іменем України

05 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Поліщука М.А.

суддів: Малорода О.І., Ігнатченко Н.В.

при секретарі: Лопатюк В.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні приміщенням, виділ частки житлового будинку в натурі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом, уточнивши який, просила зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не чинити їй перешкод у користуванні належною їй частиною квартири; поділити квартиру, що знаходиться АДРЕСА_1 в натурі, виділити їй у власність кімнату загальною площею 13,2 кв.м., відповідачам залишити кімнату загальною площею 6,0 кв.м. та кімнату площею 16,3 кв.м., кухню, веранду, коридор, ванну залишити у спільній частковій власності, зобов'язати відповідачів сплатити їй 1/3 частину від вартості квартири - 126952,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що вона та відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 кожному із них належить по 1\3 частині. В квартирі вона проживає зі своїм чоловіком та сином, її мати з співмешканцем та сестра з донькою та співмешканцем. Квартира не була розділена в натурі і вона не має можливості користуватися належною їй часткою через перешкоди в користуванні спільним майном з боку відповідачів, які ті чинять їй, а саме виганяють з квартири, вчиняють бійки та викидають речі.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню із таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.364 ЦК України

1. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

2. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони у справі: ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є співвласниками, кожна по 1\3 частині, АДРЕСА_1

Загальна площа квартири 55,6 кв.метрів, житлова площа 39,9 кв.метрів.

Згідно технічного паспорту кімната №3 має площу 13,2 кв м, кімната№4 - площу 10,4 кв.м, кімната№5 площу 16,3 кв.м.

Кімната№4 самочинно переобладнана таким чином, що площа зменшена до 6,8кв.м, а інша частина площею 3,6кв.м переобладнана у коридор. (а.с.26).

Встановлено, що між сторонами склався наступний порядок користування квартирою:

ОСОБА_2 займає кімнату №4 площею 10,4 кв.м ( після самочинного переобладнання площа становить 6,8квм.), ОСОБА_3 займає кімнату №3 площею 13,2 кв.м, ОСОБА_4 займає кімнату№5 площею 16,3 кв.метрів.

Виходячи із часток сторін у праві власності, житлової площі квартири при виділі у натурі частки із спільного майна на кожного із співвласників підлягає виділенню кімната житловою площею 13,3 кв.метрів.

Між співвласниками квартири не досягнуто домовленості щодо поділу спірної квартири в натурі.

Виходячи із вимог ст.ст.364, 367 ЦК України, встановлених обставин справи, виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності у спосіб, визначений позивачкою неможливий, оскільки будуть порушені права відповідачів як інших співвласників квартири.

Крім цього, позивачем заявлені взаємовиключні позовні вимоги: виділити в натурі частку із майна, що перебуває у спільній частковій власності та зобов'язати відповідачів сплатити їй 1/3 частину від вартості квартири - 126952,00 грн.

Виходячи із вимог ч.2 ст.364 ЦК України співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації лише в разі неможливості виділу у натурі частки із спільного майна або тоді коли він не допускається згідно із законом.

При апеляційному розгляді встановлено, що відповідачі не погоджуються із тим, щоб сплатити позивачці грошову компенсацію належної їй 1\3 частини квартири в сумі 126 952грн., оскільки вважають її завищеною і не мають об'єктивної можливості сплатити визначену позивачем грошову суму.

Суд першої інстанції неправильно застосував положення ст.ст.63, 104 ЖК України та ст.365 ЦК України.

Проте відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Позивач не довів свого позову, що є його обов'язком відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги на те, що суд не прийняв до уваги той факт, що позивач є інвалідом, має на утриманні малолітню дитину і з своєю родиною займає кімнату площею 6 кв.метрів, що менше передбаченої ст.47 ЖК України норми житлової площі на одну особу не заслуговують на увагу.

Суд вирішив спір відповідно до заявлених позовних вимог, виходячи із правових підстав позову та доказів, наданих сторонами на підтвердження, заперечення позовних вимог.

Доводи апелянта на те, що відповідачі чинять позивачу перешкоди в користуванні належною їй часткою у праві власності є необґрунтованими.

Вказані вимоги позивачем у встановленому законом порядку не доведені.

Інші доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи є необґрунтованими і не спростовують висновків суду про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді