Справа №2-486/2009 р.

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

19 березня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі – Літвінов С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах малолітнього ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: служба в справах дітей Вознесенської районної державної адміністрації  Миколаївської області, орган опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини ,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2009 року Вознесенський міжрайонний прокурор в інтересах малолітнього       ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2  про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини в якому вказував, що відповідачка є матір’ю-одиначкою малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження.

Також вказував на те, що ОСОБА_2 , яка раніше вже була позбавлена батьківських прав щодо двох дітей та неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню сина, а саме: не піклується про стан його здоров’я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не займається вихованням та не здійснює матеріального утримання ОСОБА_1 .

На попередження та профілактичні заходи відповідних органів ОСОБА_2  не реагує, за місцем проживання характеризується з негативної сторони.

Враховуючи вказані обставини, прокурор просив позбавити відповідачку батьківських прав щодо її сина, передавши останнього для подальшого влаштування органу опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації   та стягнувши   з   ОСОБА_2  на утримання дитини аліменти в розмірі ј частини її заробітку.

В судовому засіданні представник Вознесенської міжрайонної прокуратури позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідачка ОСОБА_2  в судове засідання не з’явилася, судом належним чином про час та місце розгляду справи повідомлена, причину неявки суду не повідомила.

 Представник третіх осіб без самостійних вимог -  служби в справах дітей та органу опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації - в судовому засіданні  не заперечувала проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх обґрунтованими.

Також пояснювала, що ОСОБА_2 , незважаючи на позбавлення її батьківських прав відносно двох дітей, висновків для себе не зробила, ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню ОСОБА_1 , веде аморальний спосіб життя в зв’язку з чим сім’я з знаходиться на обліку служби, як неблагонадійна.

Профілактичні заходи та заходи впливу у відношенні відповідачки позитивних результатів не дали, тому є всі підстави для задоволення позовних вимог.

Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник Вознесенської міжрайонної прокуратури не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника Вознесенської міжрайонної прокуратури,  представника третіх осіб без самостійних вимог, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, оглянувши матеріали справи №3-6958/08 відносно ОСОБА_2  про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КпАП України, суд прийшов до наступного.

Так судом встановлено, що відповідачка є матір’ю-одиначкою малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження (а.с.4, 11).

Дитина проживає разом з матір’ю.

ОСОБА_2  є дієздатною особою, проте не працює, власного житла та прибутків, окрім соціальної допомоги, не має, за місцем проживання характеризується з негативної сторони.

Разом з тим відповідачка, незважаючи на позбавлення її батьківських прав відносно двох дітей, з 2007 року ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню сина ОСОБА_1  а саме: не піклується про стан здоров’я малолітнього, його фізичний, духовний, моральний розвиток відповідно до потреб останнього, що призвело до вад фізичного характеру дитини (відставання у фізичному розвитку), практично не займається вихованням та не здійснює постійного матеріального утримання сина (а.с. 3, 5-10, 14-15).

Незважаючи на неодноразові попередження, періодичне проведення профілактичних заходів та застосування заходів впливу (неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності, в тому числі й за невиконання батьківських обов’язків щодо малолітнього ОСОБА_1 ) свого ставлення до дитини не змінила.

Водночас про ухилення відповідачки від виконання батьківських обов’язків свідчить також те, що остання не надала суду жодних доказів, що підтверджують поважність причин їх невиконання в минулому та доказів, що свідчать про бажання виконувати їх в майбутньому.

Відповідно до вимог ст.ст.150, 155, 180 СК України, батьки  зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про здоров’я дитини,  фізичний, духовний та моральний розвиток останньої,  що є  найважливішими обов’язками матері і батька, а також  повинні  утримувати дитину  до досягнення  нею повноліття.

Статтею 12  Закону України  „Про охорону дитинства”  від 26 квітня 2001 року передбачено, що на кожного з батьків  покладається однакова  відповідальність  за виховання, навчання  і розвиток дитини. Батьки  або особи,  які їх замінюють, мають   право і   зобов’язані    виховувати     дитину,    піклуватися    про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний  розвиток, навчання, створювати  належні умови для розвитку  її природних здібностей, поважати гідність  дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч.4 ст.155 СК України  ухилення батьків від  виконання  батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.    

Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він  ухиляються  від виконання  своїх обов’язків  по вихованню дитини.

За таких обставин, приймаючи до уваги письмовий висновок органу опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації  Миколаївської області  від 20 листопада 2008 року, суд вважає доцільним позбавити ОСОБА_2  батьківських прав щодо її малолітньої дитини.

Відповідно до вимог ч.4,5 ст. 167 СК України, в разі ухвалення  рішення про  позбавлення батьківських прав, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Тому дитина підлягає передачі для подальшого влаштування органу опіки та піклування Вознесенської райдержадміністрації.

Разом з тим, згідно ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними  повноліття.

Положення ч. 2 ст. 166, ч. 2 ст. 193 СК України передбачають, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

Тому, одночасно з позбавленням батьківських прав  суд може на вимогу позивача або з власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Ст. 181 ч.3 та  ст.183 СК України передбачають, що за рішенням суду  кошти (аліменти) на утримання дитини присуджується в частині від доходу її батька або у твердій грошовій сумі. Розмір частки заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я, матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність в останнього інших осіб на утриманні, тощо (ч. 1 ст.182 СК України).

За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 182 СК України, суд прийшов до висновку, що відповідачка має можливість сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подачі позову про стягнення аліментів до суду і до її повноліття.

При цьому, згідно  п. 1 ч.1 ст. 367  ЦПК України,  рішення суду підлягає негайному виконанню в частині  стягнення аліментів  у межах суми платежу  за один місяць.        

Відповідно до ч. 5 ст. 81, ч.ч. 1, 3 ст. 88 ЦПК України, п. 30 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» за №7-93 від 21 січня 1993 року з відповідачки також підлягає стягненню 59,50 грн. державного мита на користь місцевого бюджету Білоусівської сільської ради.

Керуючись ст.ст. 81, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233, 367   ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах малолітнього ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: служба в справах дітей Вознесенської районної державної адміністрації  Миколаївської області, орган опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити повністю .

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженку АДРЕСА_1  батьківських прав відносно її малолітнього сина -   ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження.

Малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, передати для подальшого влаштування органу опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2  року народження, уродженки АДРЕСА_1 , на користь органів опіки та піклування, державних установ та інших осіб під опікою та піклуванням яких буде знаходитись дитина   кошти (аліменти) на утримання її неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше  30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 січня 2009 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2   державне мито на користь місцевого бюджету Білоусівської сільської ради ( ІНФОРМАЦІЯ_3 )  в сумі   59 (п’ятдесят дев’ять) гривень 50 копійок.

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  до  апеляційного суду Миколаївської області  через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

             Суддя:     /підпис/                     Вуїв О.В.

Згідно з оригіналом: суддя: