Судове рішення 395/504/15-к від 11.06.2015

Судове рішення #42791907

Справа № 395/504/15-к

Провадження № 1-в/395/10/2015

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2015 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Лещенко О.В.

при секретарі Орендовській О.В.

за участю представника Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області Альошиної Н.П., ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання в. о. начальника Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області П.Л. Немни про встановлення адміністративного нагляду щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Прищепівка Новомиргородського району Кіровоградської області, не одруженої, освіта середня, не працюючої, жительку АДРЕСА_1, раніше судимої: вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 27.02.1997 року за ч. 1 ст. 229-6 КК України до 1 року позбавлення волі; вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09.06.1999 року за ч. 3 ст. 81 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 24.02.2009 року за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців; вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 16.09.2010 року за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,-

ВСТАНОВИВ:

В. о. начальника Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області звернувся до суду з поданням, в якому зазначив, що після відбуття строку покарання на шлях виправлення ОСОБА_2 не стала, зловживає спиртними напоями, порушує громадський порядок, неодноразово була притягнута до адміністративної відповідальності. Кожного разу після притягнення до адміністративної відповідальності попереджалась про припинення ведення антигромадського способу життя. За місцем проживання ОСОБА_2 характеризується з негативної сторони. У поданні в. о. начальника Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області просить встановити у відповідності до Закону України "Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі" адміністративний нагляд щодо ОСОБА_2 терміном на 1 (один) рік та застосувати обмеження у відповідності до ст.10 вказаного Закону, а саме:

1) заборонити вихід з будинку за місцем проживання в період з 23 год.00 хв. до 6 год. 00 хв. з метою попередження вчинення нових злочинів та правопорушень;

2) заборонити відвідування місць торгівлі, з метою вживання в них спиртних напоїв, так як правопорушення були скоєні у стані алкогольного сп'яніння;

3) заборонити виїзд за межі району без згоди органу внутрішніх справ за місцем проживання, з метою здійснення контролю за її поведінкою та дотримання вимог адміністративного нагляду;

4) реєструватися в Новомиргородському РВ УМВС 1, 4 п'ятниці кожного місяця в період з 8 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. з метою проведення з піднаглядним профілактичної роботи, здійснення контролю за лотриманням ним виконання встановлених обмежень.

У судовому засіданні представник Новомиргородського РВ УМВС в Кіровоградській області підтримав подання повністю, посилаючись на вищевикладені обставини.

ОСОБА_2 підтвердила обгрунтованість подання та факти офіційних попередженьі притягнення до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення представника Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, який підтримав подання, пояснення ОСОБА_2, яка не заперечувала проти задоволення подання та встановлення їй адміністративного нрагляду, оскільки вважає, що воно є обгрунтованим, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що подання підлягає задоволенню.

Так, у судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_2 раніше:

- судима вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 27.02.1997 року за ч. 1 ст. 229-6 КК України до 1 року позбавлення волі; вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09.06.1999 року за ч. 3 ст. 81 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Згідно довідки адміністратова ВСК МВС України № 515 - 17032015/35016 від 17.03.2015, складеної о 17:52:

за вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 27.02.1997 року за ч. 1 ст. 229-6 КК України ОСОБА_2 звільнена: 27.02.1998, відбуття строку покарання;

за вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09.06.1999 року за ч. 3 ст. 81 КК України ОСОБА_2 звільнена: 14.08.2001, постанова суду, Новозаводський РС м. Чернігова 13.08.2001 на підст. ст.3 п. «а» ЗУ «Про Амністію» від 05.07.2001р.

При цьому п.п. 5, 6 ст. 55 КК України, в редакції, чинній на 14.08.2001 р. передбачалось, що такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені до позбавлення волі на строк не більше трьох років, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання (основного і додаткового) не вчинять нового злочину; особи, засуджені до позбавлення волі на строк понад три роки, але не більше шести років, якщо вони протягом п'яти років з дня відбуття покарання (основного і додаткового) не вчинять нового злочину.

Частинами третьою та четвертою статті 55 КК України, в редакції, чинній на 14.08.2001р., встановлювалось, що якщо особа у встановленому законом порядку була достроково звільнена від покарання, то строк погашення судимості обчислюється, виходячи з фактично відбутого покарання з моменту звільнення від відбування покарання (основного і додаткового). Якщо особа, яка відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку, що погашає судимість, переривається. Строк погашення судимості по першому злочину обчислюється заново після фактичного відбуття покарання (основного і додаткового) за останній злочин. У цих випадках особа вважається судимою за обидва злочини до закінчення строку погашення судимості за найбільш тяжкий з них.

Водночас 01 вересня 2001 року набрав чинності КК України від 5 квітня 2001 року №234, пунктом 11 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що правила, встановлені Кримінальним кодексом України 1960 року щодо, зокрема погашення і зняття судимості, поширюються на осіб, які вчинили злочини до набрання чинності цим Кодексом, за винятком випадків, якщо цим Кодексом пом'якшується кримінальна відповідальність зазначених осіб.

Згідно ч. 1-3 ст 5 КК України від 5 квітня 2001 року № 234 закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Так КК України від 5 квітня 2001 року № 234 частково поліпшує становище особи, оскільки ч.9 ст. 90 встановлює, що строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин, а тому в цій частині має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які відбули покарання, але мають судимість. І навпаки в частині встановлення строку погашення судимості за тяжкий злочин, він погіршує становище особи, оскільки встановлює, що такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину, а тому не має зворотної дії у часі, тобто не поширюється на осіб, які відбули покарання, але мають судимість за тяжкий злочин.

Таким чином з 14.08.2001 року у ОСОБА_2 розпочався перебіг трирічного строку погашення судимості за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 229-6 КК України, та п'ятирічного - за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.81 КК України, які закінчилися, відповідно, 13.08.2004 року та 13.08.2006 року. З моменту закінчення строку погашення судимості ОСОБА_2 визнається такою, що не має судимості, а тому при вирішенні питання щодо встановлення адміністративного нагляду ці судимості не можуть враховуватись судом;

- судима вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 24.02.2009 року за злочин середньої тяжкості, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців. Згідно довідки адміністратова ВСК МВС України № 515 - 17032015/35016 від 17.03.2015, складеної о 17:52, вирок вступив в законну силу 12.03.2009; вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 16.09.2010 року за тяжкий злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Згідно довідки адміністратова ВСК МВС України № 515 - 17032015/35016 від 17.03.2015, складеної о 17:52, звільнення:21.01.2014 , відбуття строку покарання.

При цьому п.п. 7, 8 ст. 89 КК України встановлено, що такими, що не мають судимості, визнаються: особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за злочин середньої тяжкості, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину; особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.

Згідно частин першої та дев'ятої ст.90 КК України якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 було вчиненено тяжкий злочин до закінчення строку погашення судимості за злочин середньої тяжкості строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний з цих злочинів після фактичного відбуття покарання за останній злочин - з 21.01.2014 року;

- протягом року тричі притягувалась до адміністративної відповідальності: 21.03.2015року за ст. 178 ч.1 КУпАП - з накладенням стягнення у виді попередження; 24.03.2015 року за ст.178 ч.2 КУпАП - з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 51 гривні; 02.04.2015 року за ст.173 КУпАП - з накладенням стягнення у виді 40 годин громадських робіт, кожного разу після притягнення до адміністративної відповідальності попереджалась про припинення антигромадського способу життя. Вказані обставини підтверджуються поясненнями представника Новомиргородського РВ, письмовими доказами - матеріалами справи, та в частині притягнення ОСОБА_2 тричі протягом 2015 року до адміністративної відповідальності не заперечуються також самою ОСОБА_2

Згідно пункту «в» ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення.

Оскільки зазначена особа раніше двічі засуджувалася до позбавлення волі за скоєння умисних злочинів (середньої тяжкості та тяжкого), але після відбуття покарання систематично порушувала громадський порядок, незважаючи на попередження працівників Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, суд вважає необхідним встановити адміністративний нагляд з метою запобігання вчиненню нових злочинів і здійснення виховного впливу на неї.

Керуючись ст.ст.3 п. в, 6, 10 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі", суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Встановити щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративний нагляд строком на 1 (один) рік та застосувати до неї такі обмеження:

1. заборонити вихід з будинку (квартири) за місцем проживання у період з 22 години до 6 години;

2. заборонити перебування у місцях торгівлі, де алкогольні напої реалізуються на розлив, з метою вживання в них спиртних напоїв;

3. зобов'язати реєструватися в Новомиргородському РВ УМВС України в Кіровоградській області 1, 4 п'ятниці кожного місяця у період з 8 години до 17 години;

4. заборонити виїзд за межі району без дозволу ОВС за місцем проживання з метою здійснення контролю за її поведінкою та дотриманням вимог адміністративного нагляду.

Постанову надіслати начальнику Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області для виконання.

Постанова може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя О. В. Лещенко

копія Справа № 395/504/15-к