ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2006 р. | № 15/451-04 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плахотнюк С.О. –головуючого, |
Панченко Н.П., |
Самусенко С.С., |
розглянувши матеріали касаційної скарги | ВАТ “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” |
на рішення | господарського суду Харківської області від 21 березня 2006 року |
у справі господарського суду | № 15/451-04 Харківської області |
за позовом | Державного комунального підприємства каналізаційного господарства “Харківкомуночиствод” |
до | ВАТ “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” |
про | стягнення 667 483 грн. 43 коп. |
за участю представників сторін |
від позивача – | Александрова Т.В., Котляр П.М. |
від відповідача – | Санжаревський Є.М., Єсаулова Н.С. |
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2005 року Державне комунальне підприємство каналізаційного господарства “Харківкомуночиствод” звернулося до господарського суду Харківської області із позовом до ВАТ “Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе” про стягнення 667 483 грн. 43 коп.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору на приймання стічних вод від 09.03.2004 та Правил прийняття стічних вод у каналізаційну мережу м. Харкова.
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.03.2006 у справі №15/451-04 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 350 353 грн. 65 коп. основного боргу, 107 627 грн. 33 коп. боргу за скид зливових вод, 205 727 грн. 33 коп. боргу за скид стічних вод з перевищенням ДВП, оскільки відповідачем було порушено умови договору на приймання стічних вод від 09.03.2004 та Правила прийняття стічних вод у каналізаційну мережу м. Харкова.
В частині стягнення пені у розмірі 3 775 грн. 12 коп. відмовлено у зв’язку із порушенням провадження у справі про банкрутство відповідача та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та нарахування штрафних санкцій, пені та ін. відповідно до п.4 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
У касаційні скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2006 у справі № 15/451-04 в частині стягнення 205 727 грн. 33 коп. боргу за скид стічних вод з перевищенням ДВП з викладених у скарзі підстав.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2006 у справі № 15/451-04 без змін, а касаційну скаргу відповідача –без задоволення.
Вищим господарським судом України ухвалою від 26.05.2006 у справі №15/451-04 порушено касаційне провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Господарським судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі № 15/451-04.
Рішенням господарського суду Харківської області від 19.10.2004 у справі №33/244-04 встановлено, що 09.03.2004 між сторонами було укладено договір на приймання стічних вод.
Відповідно до пп. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 вищевказаного договору та п.п. 15.9, 21.1, 21.7 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомгоспу України від 01.07.1994 за № 65 позивач зобов’язався приймати від відповідача стічні води, що складаються із обсягу водокористування та із додаткової кількості стічних вод, що розраховується відповідно площі, яку займає відповідач, та на підставі даних метеослужби.
Позивач свої зобов’язання виконав за довідками відповідача щодо обсягу водоспоживання за період вересень –жовтень 2004 року відповідно до п. 3.1 договору на приймання стічних вод від 09.03.2004, листами з Харківського обласного центру з гідрометеорології за цей період, та направив відповідачу платіжні вимоги.
Відповідно до п.1.2 Статуту ДКП КГ “Харківкомуночиствод” власником цього підприємства є Харківська міська рада.
За ч.1 ст.632 ЦК України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно ч.4 ст.191 ГК України законом може бути передбачено встановлення комунальних цін на продукцію та послуги, виробництво яких здійснюється комунальними підприємствами.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Місцевий господарський суд зробив висновок, що відповідно до діючого законодавства рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 17.03.2004 за № 201 набуло чинності з 19.03.2004 і є обов’язковим для виконання на території міста Харкова.
Відповідно до п.1.10 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентами розмірів цих тарифів та термінів їх введення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що сума основного боргу у розмірі 350 353 грн. 65 коп. обґрунтована відповідно до законодавчих норм та підлягає стягненню у повному обсязі, зокрема, сума боргу за скид стічних вод з перевищенням ДВП за серпень 2004 року в розмірі 205 727 грн. 33 коп.
Відповідно до п.3.5 договору від 09.03.2004 відповідач зобов’язався скидати стічні води, якісні показники яких не повинні перевищувати встановлених Правилами прийняття стічних вод у каналізаційну мережу м. Харкова допустимих величин показників забруднення (ДВП).
Крім того, відповідач зобов’язався в разі скиду стічних вод з перевищенням ДВП провадити плату за підвищеними тарифами відповідно до розділу 6 вищезазначених Правил прийняття.
Правила прийняття стічних вод у каналізаційну мережу м. Харкова були розроблені відповідно до Правил прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, які є обов’язковими для абонентів усіх форм власності, що відводять стічні води в систему каналізації м. Харкова.
Місцевим господарським судом встановлено, що 11.08.2004 представниками позивача в присутності представників відповідача було здійснено відбір проб стічних вод, що підтверджується актом відбору проб стічних вод.
Також, господарським судом першої інстанції встановлено, що протоколом дослідження води поверхневих водоймищ, прибережних зон морів і стічних вод від 16.08.2004 за № 719-720 було зафіксовано перевищення показників забруднення (ДВП).
Відповідно до п.4.5 Правил прийняття роботи щодо відбору проб, їх зберіганню та доставці контрольно-абонентна служба ДКП “Харківкомуночиствод” має необхідне технічне забезпечення та несе відповідальність за відбір проб стічних вод, їх доставку, зберігання, оформлення документів, дотримання правил техніки безпеки як при доставці до лабораторії ДКП “Харківкомуночиствод”, так і в інші лабораторії, що мають ліцензію на виконання аналізів.
Місцевим господарським судом визначено, що наданий позивачем акт відбору проб повністю відповідає встановленій Правилами прийняття формі, а проба доставлена до лабораторії на виконання вимог п.4.5 Правил прийняття.
Відповідно до ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи вищенаведені встановлені господарським судом першої інстанції обставини у даній справі, оскільки доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження при її розгляді, Вищий господарський суд України погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає рішення господарського суду першої інстанції таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права і має бути залишене без змін.
Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ВАТ “Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе” на рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2006 у справі № 15/451-04 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2006 у справі № 15/451-04 залишити без змін.
Головуючий суддя С. Плахотнюк
Судді: Н. Панченко
С. Самусенко