10.10.2011

Справа № 2-1205/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011року                                          Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого суді ОСОБА_1,

з участю секретаря Якубовської М.Г.

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кам’янець-Подільського справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання договору довічного утримання недійсним

встановив:

ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання договору довічного утримання недійсним. В обґрунтування вимог позивач вказує, що під час розгляду Кам'янець-Подшьським мюькрайонним судом справи за позовом ОСОБА_5 до нього про розподіл майна, що знаходиться в спільній частковій власності йому як співвласнику ѕ частин квартири за №2 будинку №2 по вул.Каліській в м.Кам'янці-Подільському стало відомо про те, що відповідно до договору довічного утримання (догляду) від 29 червня 2009 р. укладеного між подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_5 посвідченого приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу ОСОБА_6, відповідачка набула права власності на 1/4 частину вказаної квартири. Позивач вважає, що спірний договір довічного утримання не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує його право як співвласника, вважає, що вказаний договір слід визнати недійсним (нікчемним) оскільки: відповідач ОСОБА_3 придбав з прилюдних торгів ј частину вказаної квартири, а тому відповідачі набули статусу спільної сумісної власності; під час укладення спірного договору між відповідачами та ним не було визначено частки ОСОБА_3 та не було визначено порядку користування вказаним майном, що свідчить про порушення відповідачами встановленого законом порядок укладання спірного договору; виділення частки, так і встановлення порядку користування спільним майном повинно бути зроблено до укладення оспорюваного договору, що не було виконано відповідачами по справі. Під час укладання спірного договору довічного утримання відчужувачем ОСОБА_3 була складена заява про отримання ним від своєї дружини ОСОБА_5 60000 грн. коштів які є її особистою власністю в рахунок виконання останньою спірного договору що на думку позивача свідчить, що спірний договір є удаваним так як фактично приховує договір купівлі-продажу за яким проведені розрахунки. Позивач вважає що укладений між відповідачами договір довічного утримання порушує його право як співвласника ѕ частини квартири АДРЕСА_1, на преважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності відповідно до вимог ст.. 362 ЦК України. Позивач просить суд визнати недійсним договір довічного утримання (догляду) від 29 червня 2009 року, укладений між подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_5 посвідчений приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу ОСОБА_6, віднести на відповідачів судові витрати по справі. В суді представник позивача позов підтримав, просить його задоволити.

Відповідач ОСОБА_3, який також представляє по дорученню відповідачку ОСОБА_7, в суді позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні. Суду відповідач пояснив, що ним було придбано на прилюдних торгах ј частину квартири АДРЕСА_2 за власні кошти, а тому зазначена частина квартири належить йому на праві приватної власності. Ним цю частину квартири було відчужено дружині по договору довічного утримання у відповідності до діючого законодавства.

          Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

          Позивач є власником ѕ частини квартири АДРЕСА_3, що підтверджується приєднаним до матеріалів справи витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.06.2009 р.

          ОСОБА_3 набув право власності на ј частину квартири АДРЕСА_3, придбавши її на прилюдних торгах 28.10.08 р. 14.11.2008 р. приватним нотаріусом ОСОБА_8 видано ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на ј частини квартири АДРЕСА_1, копія якого приєднана до матеріалів справи.

Суд критично оцінює твердження позивача та його представника, що зазначена ј частина квартира придбана ОСОБА_3 на прилюдних торгах набула статусу спільного майна подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_5 оскільки із приєднаної до матеріалів справи заяви ОСОБА_5 від 18.10.2008 р. вбачається, що вона надавала згоду на придбання її чоловіком –ОСОБА_3 житла АДРЕСА_4, при цьому засвідчила що воно купується за особисті кошти чоловіка.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 СК України           особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

В зв’язку з цим суд дійшов до висновку, що придбана ОСОБА_3 на прилюдних торгах ј частину квартири АДРЕСА_3 належала йому на праві особистої приватної власності.

Таким чином позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_3 були співвласниками квартири АДРЕСА_5, яка належала їм на праві спільної часткової власності.

Відповідно до ст.361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

          Ч.1 ст. 64 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

          29.06.2009 р. між відповідачами які є подружжям було укладено договір довічного утримання(догляду) посвідчений приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 431, копія якого приєднана до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства.

Оскільки придбана ОСОБА_3 на прилюдних торгах ј частину квартири АДРЕСА_3 належала йому на праві особистої приватної власності тому на неї не поширювалися вимоги ч.2 ст. 747 ЦК України згідно якої якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном. Крім цього суд враховує, що згідно ч.2 ст. 64 СК України договір про відчуження одним із подружжя на користь другого з подружжя своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя може бути укладений без виділу цієї частки.

В зв’язку з цим у суду відсутні підстави для визнання зазначеного договору довічного утримання(догляду) від 29.06.2009 р. нікчемним.

Представником позивача, позивачем також не доведено що оспорюваний правочин укладено з порушенням вимог встановлених ч.2-ч.5 ст. 203 ЦК України.

          Що ж стосується тверджень позивача та його представника що зазначений договір довічного утримання(догляду) є удаваним оскільки під час укладання спірного договору довічного утримання відчужувачем ОСОБА_3 була складена заява про отримання ним від своєї дружини ОСОБА_5 60000 грн. коштів які є її особистою власністю в рахунок виконання останньою спірного договору, то суд враховує що позивачем вимог про визнання спірного договору удаваним не заявлялося, крім цього закон не передбачає недійсність удаваного правочину, а лише пропонує застосовувати до відносин сторін норми, що регулюють той правочин, який сторони дійсно мали на увазі. Не заявлялися позивачем також вимоги і про переведення на нього прав та обов’язків покупця на підставі ст.. 362 ЦК України.

          На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст..ст. 203, 215, 319, 362, 744-747 ЦК України, ст.57,64 СК України, ст..ст. 88, 213, 218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Хмельницької області через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду                    А. В. Вдовичинський