АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22ц/790/1245/15 Головуючий 1 інст. - Золотарьова Л.І.

Справа № 640/10312/14-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого : Пономаренко Ю.А.,

суддів : Черкасова В.В.

Кукліної Н.О.,

за участю секретаря Лашаковій Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м.Харкова від 16 грудня 2014 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2014 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 07.08.2008 року у розмірі 638449,36 грн., судовий збір 3654 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що 07.08.2008 року між банком ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та відповідачем укладений кредитний договір, за яким позичальнику надано кредит 50000 доларів США строком до 09.08.2027 року зі сплатою 5,49% річних +FIDR.

30.09.2013 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" у відповідності до ст.ст.512, 514 ЦК України укладено договір факторингу, за яким до позивача перейшли всі права ПАТ "ОТП Банк" щодо права вимоги до боржника за кредитним договором від 07.08.2008 року. Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, однак умов кредитного договору належним чином не виконує, систематично не сплачує грошові кошти.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг України" кредитну заборгованість у сумі 638449,36 грн., що включає заборгованість за: тілом кредиту - 532087,32 грн., відсотками - 37733,46грн., пеню - 68628,58 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг України" судовий збір у сумі 3654 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду 1 інстанції ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду 1 інстанції та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відмовити в повному обсязі.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, учасника процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги банку, обґрунтовано виходив з того, що відповідачем добровільно було укладено банківський кредитний договір із ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк". Оскільки відповідач не виконала умови кредитного договору, тому суд правильно стягнув з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг України" за виконання своїх кредитних зобов'язань, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони правильні, відповідають фактичним обставинам по справі, вимогам діючого законодавства.

Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка та згідно встановленого постановлено рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.11, 60, 61 ЦПК України.

У відповідності зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справи.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріали справи містять дані про те, що відповідно до кредитного договору №ML-705/27 6/2008 від 07.08.2008 року укладеного між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2, банк надав позичальнику кредит у розмірі 50000 доларів США строком до 09.08.2027 року.

Згідно з п.3 кредитного договору від 07.08.2008 року, для розрахунку за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процента ставка як 5,49% річних+ FIDR.

Відповідно до п. 4 кредитного договору, повернення кредиту та сплати відсотків здійснюється шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів.

Згідно з п.п. 1.5.1, 1.5.1.1, повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку платежів. Нараховані проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту та в строк передбачений в графіку платежів.

Відповідно до п. 4.1.1 договору, за порушення зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню у розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожен день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум.

Відповідно до п.1.5.1.3 договору, при надходженні до банку коштів для виконання боргових зобов'язань, банк направляє такі кошти на погашення боргових зобов'язань у наступній черговості: прострочені проценти за користування кредитом; проценти, нараховані на прострочку до повернення суму кредиту; прострочена до повернення сума кредиту; пеня за несплату в строк процентів; пеня за неповернення в строк суми кредиту; строкові проценти за користування кредитом; штраф за нецільове використання кредиту; сума основного боргу за кредитом. Банк має право змінити порядок погашення боргових зобов'язань за цим договором.

Таким чином, при сплаті відповідачем кредитних коштів, кошти, у разі внесення достатньої суми, спрямовуються на погашення суми основного боргу за кредитом лише у саму останню чергу.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 додаткового договору №1 від 07.04.2009 року, сторони встановили, що на період з 07.04.2009 року до 07.12.2009 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована ставка у розмірі 07% річних. На період з 7.12.2009 року до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча ставка, а саме 8,5% річних + 6,38% річних.

Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.1.1, 2.1.2 додаткового договору №2 від 9.03.2010 року, сторони встановили, що на період з 09.03.2010 року до 9.08.2010 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована ставка у розмірі 11,15% річних. На період з 9.08.2010 року по 07.02.2011 року - фіксована ставка 14,09%річних, на період з 07.02.2011 року до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча ставка, а саме 6,59% річних + FIDR.

Відповідно до п.п.2.1.1, 2.1.2, додаткового договору № 3 від 7.02.2013 року, сторони встановили, що на період з 07.02.2013 року до 6.04.2013 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована ставка у розмірі 6,5% річних. На період з року до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча ставка, а саме 6,59% річних + FIDR.

Відповідно п. 2.1.5.2 договору додаткового договору №3 від 7.02.2013 року, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому у випадку невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором. Зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати отримання позичальником, відповідної письмової вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 60 календарних місяців з дати отримання вимоги.

Матеріали справи містять дані про те, що прийняті на себе зобов'язання по-вказаному кредитному договору №ML-705/27 6/2008 від 07.08.2008 року ЗАТ "ОТП Банк" виконав своєчасно і повністю, надававши кредиті ресурси в повному обсязі. У свою чергу, взяті на себе зобов'язання ОСОБА_2. не виконувала належним чином, допустивши прострочку платежів.

Відповідно до розрахунків заборгованості за кредитним договором станом на 22.04.2014 року наявна загальна заборгованість у сумі 638449 грн. 36 коп., що включає заборгованість за: тілом кредиту - 47338,73 долари США, що еквівалентно 532087,32грн. відсотками - 3357,07 доларів США, що еквівалентно 37733,46грн., пеню - 6101,70 доларів США, що еквівалентно 68628,58 грн.

30.09.2013 року між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" (фактор) та ПАТ "ОТП Банк" (клієнт) було укладено договір факторингу.

Відповідно п. 3.1 в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт передає (відступає) фактору права грошової вимоги на кредитний портфель, який включає в себе право грошової вимоги за кредитними договорами, а фактор здійснює фінансування клієнта за плату на умовах цього договору.

Згідно з п. 3.3 а), б), фактор набуває усі права вимоги за кредитними договорами, що є дійсними на дату набрання чинності, включаючи, але не обмежуючись правами вимоги до боржників щодо сплати основного боргу; правами вимоги до боржників щодо сплати процентів, нарахованих на суму основного боргу; правами вимоги до боржників щодо сплати штрафних санкцій; фактор набуває усі права майбутніх вимог у виді процентів та штрафних санкцій на суму основного боргу за кредитними договорами з дати набрання чинності. Відповідно до п. 9.1 договору факторингу, цей договір починає діяти в дату набрання чинності, тобто 30.09.2013 року.

Відповідно до витягу з Додатку №1 до договору факторингу від 30.09.2013 року, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" набув права вимоги за кредитним договором №ML-705/276/2008 від 07.08.2008 року відносно ОСОБА_2. на загальну суму 47338,73 доларів США.

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. •

Таким чином, позивач ТОВ "ОТП Факторинг Україна" набув право вимоги щодо сплати відповідачем кредитної заборгованості.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530, 611 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін відповідно і до умов договору, а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором кредиту №ML-705/276/2008 від 07.08.2008 року у сумі47338,73 доларів США, що складає 638449,36 грн. виходив із доведеності порушення виконання позичальником умов договору про повернення кредиту у визначений графіком строки.

Даний висновок суду першої інстанції підтверджується наявними у матеріалах справи доказами і доводами апеляційної скарги не спростовується.

Судова колегія вважає необґрунтованим твердження апелянта, щодо неналежної розрахунку заборгованості за кредитом, оскільки до позовної заяви позивачем надано чіткі, зрозумілі, завірені печаткою фінансової установи розрахунки заборгованості позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором №ML-705/276/2008 від 07.08.2008 року станом на 22.04.2014 року, які судом першої інстанції визнані належними та допустимими доказами на підтвердження не виконання позичальником умов договору про повернення кредитних коштів та розміру заборгованості позичальника на загальну суму 47338,73 доларів США.

Згідно до ст.10,11,31 ЦПК України сторони мають рівні процесуальні права та обов'язки, в тому числі і рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідачем будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень проти позову, в тому й числі і на спростування розрахунку заборгованості позичальника, здійсненного банком, не надано.

З підстав наведеного, судова колегія погоджується з висновком суду 1 інстанції про обґрунтованість позовних вимог позивача та задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, судова колегія підстав для скасування рішення не вбачає.

Доводи наведені в апеляційній скарзі не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -