АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження : 22ц/790/1652/15 Головуючий 1-ї інстанції - Міндарьова М.Ю.

Справа № 2-646/12101/14 Доповідач - Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Пономаренко Ю.А.

суддів - Черкасова В.В., Кукліної Н.О.

при секретарі - Лашаковій Д.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання договору поруки припиненим, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі Банк) про визнання договору поруки припиненим.

В обґрунтування позову посилалась на те, що 06.07.2007 року між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю Агентство вантажних перевезень "Скайсервіс Каргоедженсі" було укладено кредитний договір, відповідно якого відповідач надав ТОВ АВП "Скайсервіс Каргоедженсі" кредит в іноземній валюті у формі кредитної лінії з лімітом 85100 швейцарських франків, що еквівалентно 354126,63 грн. На забезпечення виконання договору кредиту, у березні 2009 року між позивачем та банком було укладено договір поруки, згідно з яким поручитель зобов'язувався перед Кредитором відповідати за виконання ТОВ АПВ "Скайсервіс Каргоедженсі" усіх його зобов'язань перед кредитором. При цьому, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкції.

У зв'язку з тим, що відповідно до ст.559 ЦК України, строк для пред'явлення вимоги до неї за договором, що оспорюється, сплинув, так як відповідно до кредитного договору встановлений графік сплати платежів за користування кредитними коштами зі встановленням строку сплати кожного чергового платежу і до неї, як поручителя, може бути пред'явлено вимогу лише протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням, просила визнати спірний договір поруки припиненим.

Відповідач звернувся до суду із заявою про розгляд справи за відсутності його представника за наявними в матеріалах справи доказами.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши наведені в скарзі доводи, перевіривши матеріали справи знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд 1 інстанції обґрунтовано виходив з того, що статтею 559 ЦК України встановлений вичерпний перелік підстав для визнання договору поруки припиненим, серед яких неправильне (помилкове) визначення в оспорюваному договорі правової природи основного зобов'язання ("кредитний договір" чи "порука"), яке забезпечене порукою не є підставою для визнання договору поруки саме припиненим.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вважає, що дані висновки суду є правильними та обґрунтованими і такими, що відповідають фактичним обставинам по справі та вимогам діючого законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.07.2007 року між відповідачем та "Скайсервіс Каргоедженсі" укладено кредитний договор від № 11180329000 строком до 05.07.2018 року.

Як вбачається з копії додаткової угоди № 1 до кредитного договору № 11180329000 від 06.07.2007 року укладеного між відповідачем та "Скайсервіс Каргоедженсі" сторони за даним договором домовились, що для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору зазначений при його укладанні, а саме № 11180329000, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме № 111803290001.

Згідно копії оспорюваного договору поруки № 237839 від 13.03.2009 року, укладеного між позивачем та відповідачем, поручитель (позивач) зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання "Скайсервіс Каргоедженсі" усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з поруки № 11180329001 від 13.03.2009 року.

Судовим розглядом було вірно встановлено, що в оспорюваному договорі замість слів "кредитний договір" зазначено "порука" є технічною помилкою в процесі друку документу.

Суд першої інстанції дійшов ґрунтовного висновку, що статтею 559 ЦК України встановлений вичерпний перелік підстав для визнання договору поруки припиненим, серед яких неправильне (помилкове) визначення в оспорюваному договорі правової природи основного зобов'язання ("кредитний договір" чи "порука"), яке забезпечене порукою не є підставою для визнання договору поруки саме припиненим.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду 1 інстанції, що посилання позивача як на підставу своїх позовних вимог на сплив шестимісячного терміну пред'явлення до неї зобов'язань з посиланням на існуючий графік сплати платежів за кредитним договором, не може розцінюється судом в даному випадку як підстава для визнання договору поруки припиненим, оскільки як вбачається зі змісту основного зобов'язання, строк на який воно укладено є до 2020 року, таким чином на сьогоднішній день банк може пред'явити вимогу до поручителя лише в разі існування підстав для висування вимог щодо дострокового стягнення суми, а тому в цьому випадку ця норма закону (ч.4 ст. 559 ЦК України) може бути застосована лише щодо стягнення за певні платежі згідно встановленого графіку сплати коштів (на розмір суми яка підлягає стягненню з поручителя) і не ставить під сумнів дійсність оспорюваного договору поруки в цілому.

Тому колегія суддів вважає, що у суду 1 інстанції були правові підстави для відмови в задоволенні позовних вимог позивача.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

При такому положенні, судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.

Доводи, які викладено в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують.

У зв'язку з чим судова колегія не вбачає правових підстав для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, ст.314, 315,317,319,324 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -