АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/995/15 Головуючий 1 інстанції - Купіна М.А.

Справа № 2/638/606/14 Доповідач-Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого : Пономаренко Ю.А.,

суддів : Черкасова В.В.,

Кукліної Н.О.,

при секретарі: Лашаковій Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бервено Ніна Іванівна про визнання договору іпотеки припиненим та визнання добросовісним набувачем та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про визнання договору іпотеки припиненим та визнання добросовісним набувачем.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що 29 січня 2013 року між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бервено Н.І. та зареєстрований в peєстрі за № 180. Продавцем було підтверджено (п.5 договору купівлі-продажу), що відчужувана квартира нікому не продана, ні відчужена, в користування, в іпотеку не передана, в спорі не знаходиться та т.п. Станом на час оформлення вищезазначеного договору купівлі - продажу, ні обтяження в Державному реєстру обтяжень рухомого майна, ні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заборон відчуження або обтяження іпотекою квартири АДРЕСА_1 встановлені не були. Це було перевірено приватним нотаріусом шляхом отримання відповідних витягів з реєстрів про що зазначено у п.6 договору купівлі-продажу.

25.12.2013 року на адресу ОСОБА_3 надійшов лист - вимога від ТОВ "ОТП Факторинг Україна", в якому повідомлялося, що квартира АДРЕСА_1 є забезпеченням кредитних зобов'язань громадянки ОСОБА_6 перед відповідачем, та останнім прийнято рішення про звернення стягнення на цю квартиру, у зв'язку з чим мешканці повинні звільнити квартиру та знятись з реєстраційного обліку. Звернувшись за поясненнями безпосередньо до установи відповідача ОСОБА_3 повідомили, що дійсно належна квартира позивачу є предметом договору іпотеки PML 700/1224/2008 від 17.07.2008 року та виступає забезпеченням за кредитом ОСОБА_6, і тому набув статусу іпотекодавця за іпотечним договором, з набуттям права власності на квартиру АДРЕСА_1, яку було передано в іпотеку АТ "ОТП Банк" за вищезазначеним іпотечним договором громадянкою ОСОБА_6

Позивач вказує, що вона не має жодних зобов'язань перед ТОВ "ОТП факторинг Україна", також не має зобов'язань перед відповідачем і ОСОБА_5, яка виступала продавцем квартири та володіла квартирою на законних підставах, будь-яких обтяжень (обмежень) квартира не мала, тому вимоги відповідача щодо звернення стягнення на майно, яке на законних підставах належить позивачу є безпідставними. Тому позивач просила визнати її добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_1, а також визнати припиненим договір іпотеки № PML 700/1224/2008 посвідчений 17.07.2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстраційним номером 463.

20.01.2014 року ТОВ "ОТП факторинг Україна" звернулося до суду із зустрічним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що 16 липня 2008 р. між ЗАТ "ОТП Банк" правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № ML700/1224/2008. Згідно з Кредитним договором Банк надав ОСОБА_6 кредит в сумі 101298,68 доларів США, дата остаточного повернення кредиту 18 липня 2033 року.

12 листопада 2010 р. між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н. Згідно з вищевказаним договором ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло на себе зобов'язання за кредитним договором № ML700/1224/2008 від 16.07.2008 року. ЗАТ "ОТП Банк" належним чином виконало умови кредитного договору № ML700/1224/2008, надавши ОСОБА_6 кредитні кошти. Разом з тим, ОСОБА_6 умови договору належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 16.10.2013 року сума заборгованості становила 5641514,41 грн. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_6 та ЗАТ "ОТП Банк" 17 липня 2008 року був укладений договір іпотеки № PML 700/1224/2008, відповідно до якого іпотекодавець надав у іпотеку банку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. У зв'язку з чим ТОВ "ОТП факторинг Україна" просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ML700/1224/2008 від 16.07.2008 року, звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання за ТОВ "ОТП Факторинг Україна" права продажу будь-якій особі - покупцеві предмету іпотеки - трьохкімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. з наданням всіх повноважень продавця, встановити початкову ціну продажу предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, на час її продажу, з метою збереження предмету іпотеки до її реалізації, передати предмет іпотеки, а саме: трьохкімнатну квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 в управління ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на період до її реалізації з наданням права обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами, виселити ОСОБА_8 та інших мешканців, які зареєстровані та проживають у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, стягнути з ОСОБА_8 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" суму сплаченого судового збору в розмірі 3654,00 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 04 лютого 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та в задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відмовлено. Судові витрати за первісним позовом покладено на позивача ОСОБА_3 Судові витрати за зустрічним позовом покладено на ТОВ "ОТП Факторинг Україна".

Не погодившись з вказаним рішенням суду 1 інстанції ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулось з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просили скасувати рішення суду 1 інстанції та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" в повному обсязі.

Рішенням судової колегії судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області від 25.06.2014 року апеляційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено частково. Рішення суду 1 інстанції у частині відмови ОСОБА_3 в задоволенні позову про визнання договору іпотеки припиненим залишено без змін. В іншій частині рішення суду 1 інстанції скасовано, ухвалено нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання добросовісним набувачем відмовлено з інших підстав. В задоволенні позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено з інших підстав.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 24.12.2014 року касаційні скарги ОСОБА_3 та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено частково. Рішення апеляційного суду Харківської області від 25.06.2014 року в частині первісних позовних вимог про визнання добросовісним набувачем та зустрічних - про звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В решті рішення апеляційного суду Харківської області від 25.06.2014 року залишено без змін.

Колегією суддів рішення переглядається тільки в частині первісних позовних вимог ОСОБА_3 про визнання добросовісним набувачем та зустрічних - про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовано виходив з того, що на момент настання права власності ОСОБА_3 спірна квартира не була предметом іпотеки, в будь-якій забороні чи обтяженні не перебувала, а тому суд 1 інстанції дійшов правильного висновку, що на неї не може бути звернено стягнення через порушення кредитних зобов'язань ОСОБА_6

Судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Матеріали справи свідчать, що 16 липня 2008 р. між Закритим акціонерним товариством "ОТП банк" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № ML700/1224/2008.

Згідно з Кредитним договором Банк надав ОСОБА_6 кредит в сумі 101298,68 доларів США з датою остаточного повернення кредиту 18 липня 2033 року.

12 листопада 2010 р. між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н. Згідно з вищевказаним договором Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" прийняло на себе зобов'язання за кредитним договором № ML700/1224/2008 від 16.07.2С08 року.

ЗАТ "ОТП Банк" належним чином виконало умови кредитного договору № ML700/1224/2008, надавши ОСОБА_6 кредитні кошти.

Разом з тим, ОСОБА_6 умови договору належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 16.10.2013 року сума заборгованості становила 5641514,41 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_6 та ЗАТ "ОТП Банк" 17 липня 2008 року був укладений договір іпотеки № PML 700/1224/2008, відповідно до якого іпотекодавець надав у іпотеку банку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольняти свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Законом України "Про іпотеку" передбачено такі способи реалізації іпотеки як позасудовий - відповідно до договору про задоволення вимог іпотекодержателя (ст.ст. 36,37); продаж предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені на підставі рішення суду ст.38); шляхом проведення прилюдних торгів(ст.39).

Постановою Господарського суду Харківської області від 28 лютого 2011 року ФОП ОСОБА_6 було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, припинено підприємницьку діяльність банкрута з дня прийняття постанови, строк виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і обов'язкових платежів визнано таким, що настав, припинено строк виконання всіх грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і обов'язкових платежів, припинено нарахування неустойки, відсотків та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості, вимоги за зобов'язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'являються в межах ліквідаційної процедури; припинено стягнення з банкрута за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян; встановлено строк у 40 днів для пред'явлення вимог кредиторів до банкрута; скасовано арешти, що накладені на майно боржника, і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, у тому числі, податкові застави; заборонено накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Залеську Н.С., зобов'язано ліквідатора відповідно до ст.ст.25-30, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ", до 28.08.2011р. виконати ліквідаційну процедуру банкрута.

Дана постанова була скасована постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2011 року та провадження у справі про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 припинено.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

При проведенні процедури банкрутства, яка регулюються спеціальним законом - Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядження майном, у тому числі заставленим, здійснює ліквідатор - арбітражний керуючий, при цьому отримання згоди від іпотекодержателя на відчуження майна зазначеним законом в редакції, що діяла на момент ухвалення постанови Господарського суду Харківської області від 28 лютого 2011 року, не було встановлено.

Представником ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не заперечувалось в судовому засіданні, що квартира АДРЕСА_1 вибула із власності ОСОБА_6 внаслідок її відчуження арбітражним керуючим в процесі ліквідаційної процедури -27.06.2012р. було проведено прилюдні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1. В той же час судовим розглядом вірно встановлено, що звертаючись із зазначеним позовом ТОВ ТП Факторинг Україна" не висував підстав для визнання прилюдних торгів недійсними з посиланням на порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" посилається на положення 23 Закону України "Про іпотеку", яка встановлює, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі й порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного рухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведено інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЗУ "Про іпотеку" у разі переходу права власності (господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 47, ч. ч. 2, 3 ст. 55 Закону України "Про нотаріат", для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства; при посвідченні угод про відчуження нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна. В разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача.

Суд 1 інстанції вірно зазначав, що норми Закону України "Про іпотеку" щодо отримання згоди від іпотекодержателя на відчуження заставленого майна арбітражним керуючим - не застосовуються, оскільки розпорядження майном при процедурі банкрутства регулюється спеціальним законом.

У разі реалізації іпотечного майна в примусовому порядку, воно звільняється від обтяжень і статусу іпотечного. При переході права власності на вказане майно до іншої особи така особа не несе обов'язку іпотекодателя і на це майно не може бути звернено стягнення.

Не можна до спірних правовідносин застосувати положення ст. 9 Закону України "Про іпотеку", у зв'язку з тим, що дана стаття передбачає наслідки у разі добровільного продажу предмета іпотеки саме іпотекодавцем. Спірна квартира відчужувалась у примусовому порядку на виконання вимог постанови господарського суду Харківської області.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось представником ТОВ "ОТП Факторинг Україна", що дане товариство не зверталося до господарського суду Харківської області із заявою про отримання грошових коштів, які знаходяться на депозитному рахунку, а також не подавало до суду позову щодо визнання торгів вказаної квартири недійсними, а крім того визнає дійсність договору купівлі-продажу, укладеного. 29 січня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5

При цьому ТОВ "ОТП Факторинг Україна" мав всі необхідні права щодо стягнення заборгованості по кредиту з ОСОБА_6 саме в рамках ліквідаційної процедури як кредитор. Після проведення ліквідаційної процедури ТОВ "ОТП Факторинг Україна", не має права вимагати звернути стягнення на предмет іпотеки, оскільки майно реалізовано для погашення заборгованості та належить іншим особам.

Матеріали справи свідчать, що в подальшому, 29 січня 2013 року на підставі договору купівлі-продажу між позивачем та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бервено Н.І. та зареєстрований в реєстрі під № 180, право власності на квартиру АДРЕСА_1 набула відповідачка ОСОБА_3

Проте, як правильно було встановлено судом 1 інстанції, на момент настання права власності ОСОБА_3 спірна квартира не була предметом іпотеки, в будь-якій забороні чи обтяженні не перебувала, придбала її у особи, яка не є іпотекодавцем, а тому суд 1 інстанції дійшов правильного висновку, що на неї не може бути звернено стягнення через порушення кредитних зобов'язань ОСОБА_6

Таким чином, з огляду на вищезазначене, суд 1 інстанції дійшов, правильного висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову банку.

В зв'язку із відмовою в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд ґрунтовно відмовив також і в задоволенні вимог про виселення.

Судова колегія погоджується з висновком суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 про визнання її добросовісним набувачем, оскільки ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не оспорювався договір купівлі-продажу від 29 січня 2013 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, ним визнавалась добросовісність набуття ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1, а тому відсутні підстави для захисту її прав, які ніким не порушено.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

При такому положенні судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -