АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/734/15

Справа № 2-5692/11 Головуючий І інстанції: Зінченко Ю.Є.

Доповідач: Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Пономаренко Ю.А.,

суддів - Черасова В.В., Кукліної Н.О.

при секретарі - Лашаковій Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2014 року по справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Московського районного суду м. Харкова від 18.05.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18.05.2011 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за договором позики від 01.03.2009 року 174720 грн., держмито 1456 грн., інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн., а всього 176296 грн.

01.08.2014 року ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з заявою про перегляд рішення Московського районного суду м. Харкова від 18.05.2011 року за нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви посилався на те, що на час постановлення судом рішення не було відомо про обставини, які на думку заявника є суттєвими при прийнятті судового рішення.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 23.09.2014 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Московського районного суду м. Харкова від 18.05.2011 року залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 23.09.2014 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 29.10.2014 року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково, ухвала Московського районного суду м. Харкова від 23.09.2014 року скасована, питання передано на новий розгляд до суду 1 інстанції.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 10.12.2014 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Московського районного суду м. Харкова від 18.05.2011 року залишена без задоволення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави недоплачений судовий збір у розмірі 820,58 грн.

Не погодившись з ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 10.12.2014 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що не погоджується з вказаною ухвалою та вважає її постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить в своїй апеляційній скарзі скасувати рішення Московського районного суду м. Харкова від 18.05.2011 року у зв'язку з нововиявленими обставинами та направити до суду 1 інстанції на новий розгляд.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду 1 інстанції зміні в частині стягнення судового збору з наступних підстав.

Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Московського районного суду м. Харкова від 18.01.2011 року, суд першої інстанції виходив з того, що нотаріальна заява ОСОБА_3, в якій вона вважає себе боржником за договором позики від 01.03.2009 року не є нововиявленою обставиною по справі, оскільки ОСОБА_3 була допитана судом у якості свідка при розгляді справи та оцінку вказаного факту зроблено апеляційним судом Харківської області при розгляді апеляційної скарги на рішення суду 1 інстанції.

Судова колегія погоджується з даним висновком суду першої інстанції, оскільки вважає, що дані висновки суду є правильними та обґрунтованими і такими, що відповідають фактичним обставинам по справі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Згідно до п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України підставами для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно роз'яснень, що містяться у п.п.3, 4, 5 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (ч. 2 ст. 361 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Відповідно до ч. 4 вищевказаної постанови вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч. 5 вказаної постанови процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

В суді апеляційної інстанції апелянт пояснив, що його позов до ОСОБА_3 про стягнення тієї ж суми боргу було задоволено та з ОСОБА_3 стягнуто на його користь суму, яку він повинен виплатити ОСОБА_2 А позов ОСОБА_3 до нього та ОСОБА_2 про визнання фіктивним договору позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було залишено без задоволення.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції, що надана в обґрунтування заяви про перегляд рішення Московського районного суду м. Харкова від 18.05.2011 року нотаріально посвідчена заява ОСОБА_3, не є нововиявленою обставиною, тому немає підстав для задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Разом з цим колегія суддів вважає помилковим висновок суду в частині стягнення з відповідача на користь держави судового збору в сумі 820,58грн., оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, відповідно до п.1 ч.10 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами складає 50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, тому ухвала в цій частині підлягає зміні, а сума судового збору зменшенню з 820,58 грн. до 667,10 грн.

Тому, з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду зміні в частині стягнення судового збору.

Керуючись ст.ст. 303, 304 ,307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2014 року змінити.

Зменшити суму стягнутого з ОСОБА_1 на користь держави судового збору з 820,58 грн. до 667,10 грн.

В іншій частині ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді