АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Провадження № 22ц/790/1542/15 Головуючий 1 інст. - Шрамко Л.Л.
Справа № 642/10164/14-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого : Пономаренко Ю.А.,
суддів : Черкасова В.В.,
Кукліної Н.О.,
за участю секретаря Лашаковій Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, 3-і особи: КП "Жилкомсервіс", КП "Харківводоканал", -
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2014 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом, який уточнила та просить зобов'язати відповідачів повністю демонтувати протиправно встановлену каналізаційну систему, в відшкодування матеріальної шкоди внаслідок залиття, яке сталося 4 лютого 2013 року, стягнути з відповідачів вартість ремонто-відновлювальних робіт - 9 700 грн., вартість технічного висновку - 800 грн., оплати послуг з оцінки матеріальної шкоди - 500 грн., вартість ремонту пошкодженого залиттям газового котла - 513 грн., у відшкодування моральної шкоди 7 878 грн., та судовий збір у сумі 609 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що належне їй офісне нежитлове приміщення знаходиться на 1-му поверсі 2-х поверхового будинку, на 2-му поверсі розташована квартира НОМЕР_1, належна відповідачці ОСОБА_3, в якій проживає син останньої - ОСОБА_2, який самовільно, з порушенням норм і правил, встановив туалет та душову кабіну, які функціонують з примусовим фекальним насосом, в ніші для димоходу, тобто замість димоходу, розібравши цегляний димохід. Лише після втручання пічника він встановив азбестову трубу. Таким чином, сантехнічне обладнання квартири НОМЕР_1 - фекальний насос та унітаз - знаходяться безпосередньо над належним їй діючим газовим котлом, який працює від електроенергії. Відповідачі підключились до центральних комунікацій та встановили сантехнічне обладнання самостійно, без залучення фахівців. Крім того, що сантехнічне обладнання неякісно встановлено, воно також експлуатується недбало, що призводить до багаторазових залитій офісу та заподіяння внаслідок залиття їй матеріальної шкоди. Відповідач давав розписку, в якій зобов'язався відшкодувати заподіяну шкоду шляхом проведення ремонтних робіт, однак не виконав обіцянки. 4 лютого 2013 року у черговий раз сталося залиття її офісу з квартири відповідачів. Внаслідок залиття штукатурка та стеля обвалились, брудні стічні води лились з квартири відповідачів у офіс. Припинилось електропостачання, був залитий та не працював газовий котел. Був залитий весь офіс. В обґрунтування вимог щодо стягнення моральної шкоди позивачка посилається на те, що разом з хворою сестрою їй пришилось у морозний день проводити прибирання приміщення, внаслідок находження у холодному мокрому приміщенні сестра застудилась та вона довго лікувалась. ОСОБА_5 була вимушена закрити офіс, припинити підприємницьку діяльність. Також вона вимушена була позичати гроші для відновлення офісу та лікування сестри. Внаслідок цих подій вона зазначала моральних страждань, тривалого нервового стресу, відчуття гидливості при прибиранні нечистот відповідачів.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди - 12122 грн., у відшкодування моральної шкоди - 1000 грн., а також у відшкодування витрат по оплаті судового збору - 487,40 грн., а всього 13609,40 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду 1 інстанції ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просять скасувати рішення суду 1 інстанції та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, відповідно до ст.303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що порушене право позивачки підлягає захисту відповідно до ст. 1167 ЦК України шляхом відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони правильні, обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам по справі та вимогам діючого законодавства.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не оскаржували рішення суду 1 інстанції в частині відмови в задоволенні інших позовних вимог, тому в цій частині рішення не переглядається.
Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріали справи містять дані про те, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, виданим виконкомом Харківської міської ради, 15 жовтня 1999 року, за адресо: АДРЕСА_1, розташовано приватне підприємство "АН Меркурій і Ко", вказана квартира належить позивачці на праві власності, розташована на 1 - му поверсі.
Відповідачка ОСОБА_3 є власником квартири НОМЕР_1, що розташована у вказаному будинку на 2-му поверсі, над квартирою НОМЕР_1
З акту обстеження від 4 лютого 2013 року, складеного начальником дільниці №27 КП "Жилкомсервіс" ОСОБА_6, інженером дільниці ОСОБА_7 та майстром ОСОБА_8 вбачається, що 4 лютого 2013 року було оглянуто на предмет залиття нежитлові приміщення ЧП "АН Меркурій" за адресою: АДРЕСА_1, та встановлено наступне: в приміщенні загальною площею 16,9 кв.м. виявлено обрушення навісної стелі "Армстронг" на площі близько 2,5 кв.м., обрушенні верхнього штукатурного шару стелі до дранки на площі близько 5 кв.м., намокання схованої електропроводки, намокання дерев'яних столів (6 шт.), стільців (10 штук), вздуття лінолеуму підлоги площею близько 15 кв.м.; в приміщенні загальною площею 7 кв.м. наявні сліди намокання верхнього штукатурного шару стелі на площі близько 2 кв.м., навісного гіпсокартону на площі близько 1,5 кв.м., намокання схованої електропроводки, намокання гіпсокартону стін площею близько 2 кв.м., дерев'яного круглого столу - 1 шт., намокання газового двохконтурного котла "Соллі", вздуття лінолеуму підлоги на площі близько 6 кв.м.
За висновками комісії залиття вказаного нежитлового приміщення сталося з вини мешканця квартири НОМЕР_1 ОСОБА_2, розташованої на 2-му поверсі житлового будинку АДРЕСА_1, через дефекти трубопроводу водовідведення під ванною, оскільки установка ванної та санвузлу проведені самовільно.
До аналогічних висновків щодо причин залиття нежитлових приміщень приходила комісія дільниці №27 КП "Жилкомсервіс" і під час інших залитій вказаних приміщень, про що зазначено в актах від 21.12.2012 року, 28.12.2010 року, 10.06.2013 року.
Відповідно до ст. ст. 57, 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів. Належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Твердження ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, що акт обстеження складено з порушенням вимог законодавства не може бути прийнятий до уваги судом, оскільки з 01.01.2007 року з метою посилення контролю з надання населенню житлово-комунальних послуг та поліпшення якості обслуговування в м. Харкові була проведена реформа ЖКГ та створено підприємство КП "Жилкомсервіс", яке здійснює контроль за наданням послуг населенню та у разі виникнення аварії, виїжджає комісія спеціалістів, які і складають акт відповідної форми.
Доводи апелянта щодо того, що звіт про оцінку майна не є допустимим та достатнім доказом для встановлення обсягу завданої шкоди не заслуговує на увагу, оскільки ОСОБА_9, який проводив оцінку майна є суб'єктом оціночної діяльності, має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, свідоцтво про реєстрації в Державному реєстрі оцінювачів, тому немає підстав вважати вказаний звіт недопустимим доказом. Доводи апелянта про те, що вартість ремонту квартири позивача завищена також не заслуговують на увагу, оскільки відповідачами свого розрахунку вартості робіт по відновленню приміщення внаслідок залиття не надавалося, клопотання про проведення експертизи для визначення вартості заподіяної шкоди не заявлялося.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тому, судова колегія погоджується з висновком суду 1 інстанції, що відповідачами не надано відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України належним та допустимих доказів, які б спростовували факт залиття житлового приміщення не з їх вини.
Також не можуть бути прийняті судом до уваги посилання апелянтів в своїй скарзі на безпідставність стягнення шкоди також з ОСОБА_10 - сина власника, який є користувачем приміщення, оскільки відповідно до 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням та відповідно до ст. 64 ЖК України члені сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають із договору найму жилого приміщення.
При такому положенні, судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи, які викладено в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують.
У зв'язку з чим судова колегія не вбачає правових підстав для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, ст.314, 315,317 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -