АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Провадження № 22-ц/790/8823/14 Головуючий 1 інстанції - Григор'єв Б.П. Справа № 641/6676/13-ц Доповідач-Пономаренко Ю.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2014 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Пономаренко Ю.А.,
суддів колегії - Черкасова В.В., Кукліної Н.О.
при секретарі - Лашаковій Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя, та за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_6 до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про визнання права власності, -
в с т а н о в и л а :
Позивач ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому, з урахуванням уточнень, просить визнати за позивачем право власності на 125/350 частин АДРЕСА_1.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 24.05.2012 року рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, укладений 20.11.1987 року. Від цього шлюбу мають дочок - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Діти проживають разом з позивачем. Після розірвання шлюбу у спільній сумісній власності ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 залишилась квартира АДРЕСА_1, яка була придбана ними за 350 млн крб. під час шлюбу за договором купівлі-продажу від 14.12.1995 року та зареєстрована в КП
«ХМ БТІ» за ОСОБА_5 В цей же день було укладено договір купівлі-продажу АДРЕСА_2, згідно якого ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 продали вищевказану квартиру за 300 млн. крб. Здійснивши продаж квартири в цей же день вони придбали квартиру АДРЕСА_1 за 350 млн. крб. Позивач та відповідач добавили 50 млн. крб. на купівлю вказаної квартири. Отже частки співвласників повинні складати: по 125/350 частин квартири позивачу та відповідачу та 100/350 частин ОСОБА_6
28.08.2014 року до суду звернулась третя особа ОСОБА_6 з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_4, в якому, з урахуванням уточнень просила визнати за нею право власності на 100/350 частин АДРЕСА_1. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на обставини, які викладені в позові ОСОБА_5
19.09.2014 року до суду звернувся ОСОБА_4 з зустрічним позовом до ОСОБА_5, в якому просив визнати за ним право власності на ? частину спірної квартири.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 20.11.1987 року між сторонами укладено шлюб, який рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова розірвано. 14.12.1995 року подружжям на підставі договору купівлі-продажу придбано квартиру АДРЕСА_1. Вважаючи, що спірна квартира є об'єктом спільної сумісної власності подружжя просить визнати за кожним із подружжя по ? частини спірної квартири.
Ухвалою суду від 26.09.2013 року зустрічний позов та позов третьої особи об'єднано з первісним позовом в одне провадження.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано за ОСОБА_5 право власності на 125/350 частин квартири АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 1277,04 грн. витрат по сплаті судового збору. Позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 125/350 частин квартири АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1277,04 грн. витрат по сплаті судового збору. Позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Визнано за ОСОБА_6 право власності на 100/350 частин квартири АДРЕСА_1. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 1021,63 грн. витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4, через свого представника ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що судом при ухваленні рішення порушено норми матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить рішення суду 1 інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 за зустрічною позовною заявою задовольнити повністю, у задоволенні позовних заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовити в повному обсязі, судові витрати покласти на ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 та визнаючи за нею право власності на 125/350 частин квартири, суд 1 інстанції обґрунтовано виходив з того, що отримані від продажу приватизованої на трьох осіб квартири гроші, стали джерелом походження коштів, на які позивачем була придбана спірна квартира під час шлюбу, а тому є підстави для задоволення позову третьої особи щодо визнання за нею права власності на 100/350 частин квартири.
Судова колегія вважає, що такий висновок суду першої інстанції є правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Матеріали справи містять дані про те, що рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 24.05.2012 року розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, укладений 20.11.1987р.. Від цього шлюбу мають дочок - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Як вбачається зі свідоцтва про право власності на житло від 17.11.1995 року ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_2.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Московської районної ради м.Харкова від 05.12.1995 року, ОСОБА_5 дозволено від імені неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 оформити договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 та підписати його.
Згідно договору купівлі-продажу від 14.12.1995 року, АДРЕСА_2 ОСОБА_5 була продана за 300 млн крб.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 14.12.1995 року ОСОБА_5 придбала АДРЕСА_1 за 350 млн. крб., яка зареєстрована в КП «ХМБТІ» за ОСОБА_5
Колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції, що вказана квартира придбана позивачем за кошти від продажу АДРЕСА_2, яка була об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6
На підставі ст.372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше співвласників, належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
На підставі статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною 3 ст.358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає мого частці у праві спільної часткової власності.
Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, яка є у спільній частковій власності.
Згідно ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і $и підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог. Докази подаються перонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судовим розглядом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 після продажу квартири АДРЕСА_2 додали ще 50 млн. крб. та придбали за ці кошти АДРЕСА_1
Тому суд 1 інстанції прийшов ґрунтовного висновку, що частка ОСОБА_6 дорівнює 100/350 частин спірної квартири, так як гроші на придбання квартири додавали батьки.
Суд 1 інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не сплинув строк позовної давності, оскільки сторони проживали у шлюбі до 2012 року, проживали разом у спірній квартирі, разом з 3 особою, яка про те, що квартира придбана на частину коштів, які належали їй, ОСОБА_6 дізналась у грудні 2012 р. після розірвання шлюбу між сторонами та коли стало питання про поділ майна.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_6 в повному обсязі.
Відповідно до ст. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Статтею 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, о належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до абзацу 12 пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при не досягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
З огляду на вищевикладене, колегія судді вважає правильним висновок суду 1 інстанції, що спірна квартира була придбана в інтересах сім'ї, за нормами cm.cm.60,61,70,41 СК України 250/350 частин квартири є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, де кожен з них має рівні права на володіння, користування та розпорядження цією часткою.
А тому правильні висновки суду про визнання права власності по 125/350 частин спірної квартири за кожним з подружжя.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
При такому положенні судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.
Доводи, які викладено в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують. В зв'язку з чим судова колегія не вбачає правових підстав для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, ст.314, 315,317 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -