АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22ц/790/8382/14 Головуючий 1 інст. - Омельченко Н.І.

Справа № 643/10088/14-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Пономаренко Ю.А.,

суддів колегії - Черкасова В.В., Кукліної Н.О.

при секретарі - Лашаковій Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів, та просив суд стягнути з СТзДВ «Гарантія» страхове відшкодування в розмірі 23880 грн., з ОСОБА_5 франшизу в розмірі 1000 грн., а також стягнути з ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та судові витрати в сумі 299 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 22.03.14 року на пр.50 річчя СРСР, 187-Б в м.Харкові сталася ДТП, учасниками якої були - ОСОБА_3, який керував автомобілем Форд НОМЕР_1 та відповідач ОСОБА_5, який керував автомобілем ДЕУ НОМЕР_2, автомобіль позивача зазнав пошкоджень. Постановою Московського районного суду від м.Харкова від 14.04.14 року винним у ДТП визнаний ОСОБА_5 Цивільна відповідальність ОСОБА_5 на момент ДТП була застрахована у СТДВ «Гарантія», поліс НОМЕР_3, який був діючим на момент ДТП. З місця ДТП позивач зателефонував страховику і надав всю необхідну інформацію, після чого звернувся до страховика з повідомленням про настання події, також надав для огляду страховику свій пошкоджений автомобіль. Оцінку суми матеріального збитку було проведено страховиком, яка становить загалом 24880 грн., франшиза згідно полісу складає 1000грн. Сума страхового відшкодування без врахування франшизи становить 23880 грн. Дані про суму матеріального збитку знаходяться у страховика та були йому надані в усній формі в офісі страхової компанії. ОСОБА_4 та розрахунку до нього, а також копії полісу страхування винної особи йому страховиком не було надано.

21 травня 2014 року ОСОБА_3 надав Харківській філії СТзДВ «Гарантія» всі необхідні документи для отримання страхового відшкодування, а саме постанову суду та заяву на виплату страхового відшкодування, проте установа до цього часу не виплатила йому страхового відшкодування. Франшиза згідно ст.1194 ЦК України повинна йому бути виплачена відповідачем ОСОБА_5 згідно полісу страхування в розмірі 1000 грн. Також просив стягнути з ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що судом при ухваленні рішення порушено норми матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить рішення суду 1 інстанції скасувати та постановити нове, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.

Судова колегія відповідно до ст.ст. 303, 305 ЦПК України перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, обговоривши доводи скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд 1 інстанції у своєму рішенні правильно посилався на те, що позивачем у відповідності до ст.ст.11,60 ЦПК України не надані суду докази на підтвердження суми матеріального збитку, що позбавляє його можливості ухвалити рішення про стягнення шкоди.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони правильні, обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства.

Матеріали справи містять дані про те, що 22.03.14 року по пр.50 років СРСР біля буд. 187-Б м.Харкова з вини відповідача ОСОБА_5, який керував автомобілем ДЕУ Ланос НОМЕР_2, сталося зіткнення з автомобілем Форд-Фієста НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3

Вина відповідача ОСОБА_5 у вчиненні ДТП встановлена постановою Московського районного суду м.Харкова від 14.04.2014 року.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Згідно до п.п. 22.1 ст.22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, майну третій особі.

Згідно до ст..25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована ОСОБА_4 товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія» в межах ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілої особи у розмірі 50000грн., що підтверджується копією поліса № НОМЕР_3 від 11.11 2013 року.

Згідно ст.ст.10,11.60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до нього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підтягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції про неможливість задоволення позовних вимог, оскільки позивачем у відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України не надані суду докази в підтвердження суми матеріального збитку і тому суд 1 інстанції, оцінивши докази в їх сукупності, правильно відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог через недоведеність ним суму завданої йому матеріальної шкоди.

Доводи наведені в апеляційній сказі не спростовують висновку суду 1 інстанції щодо недоведеності позовних вимог щодо суми матеріальної шкоди та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, судова колегія підстав для скасування рішення не вбачає.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Судова колегія, керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308,312, 314, 315, 317 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -