АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Провадження № 22ц/790/616/14 Головуючий 1 інст. - Усенко С.І.
Справа № 610/3276/14-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого : Пономаренко Ю.А.,
суддів : Черкасова В.В.,
Кукліної Н.О.,
при секретарі Лашаковій Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 18 листопада 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_2, за участю третьої особи ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
в с т а н о в и л а :
У серпні 2014 року ПАТ "Альфа-Банк" звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 647218,82 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 13.05.2008 року між ЗАТ "Альфа- Банк" назву змінено на ПАТ "Альфа-Банк" і ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №490068807 на суму 16161,83 доларів США. Позивачем було видано ОСОБА_3 суму коштів, зазначених в договорі. В порушення умов договору, боржник свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість за кредитом - 7082,78 долари США, що за курсом НБУ станом на 15.07.2014 року становило 82919,34 грн., за відсотками 4806,73 долари США, що за курсом НБУ становило 56273,22 грн. Крім того розмір неустойки становить 43394,44 долари США, що складає 508026,26 грн. Для забезпечення виконання кредитного договору між ЗАТ "Альфа-Банк, та відповідачем ОСОБА_2. 13.05.2008 року було укладено договір поруки №490068807-П, згідно якого поручитель поручається за виконання боржником обов'язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому. Станом на 15.07.2014 року заборгованість по кредиту становить 647218,82 грн., та оскільки відповідач добровільно погасити заборгованість не бажав, ПАТ "Альфа-Банк" звернулося до суду з даним позовом.
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 18 листопада 2014 року у задоволенні позовних вимог ПАТ "Альфа-Банк" відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду 1 інстанції ПАТ "Альфа-Банк" звернулося з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просило скасувати рішення суду 1 інстанції та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, відповідно до ст.303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ "Альфа-Банк" обґрунтовано виходив з того, що оскільки без згоди відповідача збільшився обсяг її відповідальності, договір поруки припинився, а отже позовні вимоги до поручителя заявлено безпідставно.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони правильні, обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам по справі та вимогам діючого законодавства.
Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріали справи містять дані про те, що 13.05.2008 року між ЗАТ "Альфа-Банк" назву змінено на ПАТ "Альфа-Банк" і ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №490068807 на суму 16161,83 доларів США. Процентна ставка - 14,5% річних. Умовами договору передбачено порядок повернення кредитних коштів, відповідальність за прострочення строків сплати кредиту та відсотків. В забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором 13.05.2008 р між ЗАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_2. було укладено Договір поруки №490068807-П. Згідно цього договору поручитель поручається за виконання боржником обов'язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому (перелік обов'язків передбачений п. 2.1. ст. 2 договору поруки). В подальшому ПАТ "Альфа-Банк" , починаючи з 01.09.2008 року змінив відсоткову ставку за користування кредитом та встановив на рівні 16,5% річних. Про зміну відсоткової ставки за користування кредитом банк взагалі відповідачу та третій особі не повідомив.
За змістом ч. 1 ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Статтями 553, 554, 555 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель має право висунути проти вимог кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.
Поручитель є самостійним суб'єктом у відносинах, хоча і пов'язаний із боржником зобов'язальними правовідносинами.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Як зазначено в постанові Верховного Суду України по справі № 6-70цс14 від 10 вересня 2014 року, яка згідно зі ст. 360 - 7 ЦПК України є обов'язковою для судів України, зі змісту ст. 559 ЦК України вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього.
Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом; установлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.
У зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав для покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.
Таким чином, з огляду на положення ч. 1 ст. 559 ЦК України необхідно дійти висновку про те, що встановлення додатковою угодою до кредитного договору нових умов щодо збільшення розміру процентної ставки шляхом визначення конкретних (збільшених) процентних ставок, що застосовуються у зв'язку з порушенням позичальником кредитної дисципліни тощо, за відсутності згоди поручителя на укладення такої додаткової угоди призводить до збільшення обсягу відповідальності останнього.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції, що, оскільки відповідач на збільшення розміру відсоткової ставки до 16,5% річних згоди не надавала, тому обсяг її відповідальності за договором поруки збільшився без її згоди, тому договір поруки припинився, а отже і позовні вимоги до поручитеся заявлені безпідставно.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
При такому положенні, судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.
Доводи, які викладено в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують.
У зв'язку з чим судова колегія не вбачає правових підстав для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, ст.314, 315,317 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" відхилити.
Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 18 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -