АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/7249/14 Головуючий 1 інстанції - Ізмайлов І.К.

Справа № 664/10628/13-ц Доповідач-Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 листопада 2014 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Пономаренко Ю.А.,

суддів колегії - Черкасова В.В., Кокоші В.В.

при секретарі - Каплоух Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 17 вересня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6 про визнання права власності, -

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності. В обґрунтування свого позову позивач зазначала, що 06.12.2007 року вона передала відповідачеві 2130000 грн. на придбання нерухомого майна, а саме житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 (на цей час територія Орджонікідзевського району м.Харкова), про що відповідачем складено розписку. 07 грудня 2007 року відповідач від свого імені уклав договори купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,012 га для обслуговування будинку за зазначеною адресою, кадастровий номер НОМЕР_1. Після включення с.Логачівка до меж м.Харкова за рішенням Харківської міської ради вул.Олімпійська перейменована на вул.Венгеровського. ОСОБА_4 вважала, що оскільки вона виконала зобов'язання по сплаті грошових коштів на користь продавця житлового будинку та земельної ділянки, стала кредитором у зобов'язанні по переходу права власності на майно тому і повинна бути зареєстрована власником майна.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що судом при ухваленні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, неповно встановлені обставини, які мають значення для справи, неправильно досліджені та оцінені докази. В своїй апеляційній скарзі просить рішення суду 1 інстанції скасувати та постановити нове, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, відповідно до ст.303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, обґрунтовано виходив з того, що надана позивачем розписка про одержання коштів відповідачем на придбання будинку без зазначення набувача будинку не є допустимим доказом у справі на підтвердження невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання по придбанню в інтересах третьої особи майна, а також позивачем не надано доказів на підтвердження тих обставин, що відповідач був її представником за законом чи за довіреністю в даній угоді.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони правильні, обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам по справі та вимогам діючого законодавства.

Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. Доведення не може ґрунтуватися на доводах.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 грудня 2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д.В. за реєстром № 4628, за яким ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_5 придбав за 26600 грн. земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,01200 га кадастровий номер НОМЕР_1 в. АДРЕСА_1.

07 грудня 2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д.В. за реєстром № 4625, за яким ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_5 придбав за 2094400 грн. житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1.

Право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, розташовані по АДРЕСА_1, згідно даних Державного реєстру речових прав зареєстроване за ОСОБА_5

Згідно до розписки про передачу грошових коштів від 06.12.2007 року виданої ОСОБА_5 06.12.2007 р. він отримав від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 2130000 грн. на придбання житлового будинку.

Згідно зі ст.ст.59, 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Обставини, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що враховуючи положення ст.545 ЦК України, де визначено, що виконання зобов'язання є правочином, на який поширюються вимоги щодо його форми. Саме тому, відповідно до ст. 218 ЦК України заперечення кредитором факту виконання боржником свого обов'язку може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо -, відеозапису та іншими доказами, крім показань свідків.

Суд 1 інстанції дійшов правильного висновку, що надана позивачем розписки про одержання коштів відповідачем на придбання будинку без зазначення набувача будинку не є допустимим доказом у справі на підтвердження невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання по придбанню в інтересах третьої особи майна, а також , позивачем не надано доказів на підтвердження тих обставин, що відповідач був її представником за законом чи за довіреністю в даній угоді.

Тому, судова колегія вважає правильним висновок суду про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання права власності на будинок за їх недоведеністю.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

При такому положенні судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.

Доводи, які викладено в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують.

В зв'язку з чим судова колегія не вбачає правових підстав для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, ст.ст.314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 17 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -