АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/1981/14

Справа № 2/642/94/2014 Головуючий І інстанції: Ольховський Є.Б.

Категорія: право власності Доповідач: Пономаренко Ю.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Пономаренко Ю.А.,

суддів колегії - Черкасова В.В., Кукліної Н.О.

при секретарі - Соколовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 12 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства "Про кредит Банк", 3-і особи: приватний нотаріус ХМНО Слоневська Д.В., Служба у справах дітей Ленінського району Управління Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визнання права власності на ? частину майна та визнання недійсним договору іпотеки, -

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2013 року ОСОБА_3, діючи в інтересах малолітньої доньки - ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому вказував що перебуває в шлюбі з відповідачкою ОСОБА_5, від зазначеного шлюбу мають доньку - ОСОБА_4, 2002 р.н. 13.08.2002 року подружжям на спільні кошти було придбано квартиру АДРЕСА_1. Оскільки дружина забороняє йому користуватись зазначеною квартирою, порушуючи його майнові права, ОСОБА_3 просив визнати за ним право власності на ? частину зазначеної квартири.

Крім того, ОСОБА_3 зазначав, що між його дружиною та ПАТ "Про Кредит Банк" 17.05.2007 року було укладено договір іпотеки № 6121-ІД-С2 з подальшими змінами, відносно квартири АДРЕСА_1. Просив визнати зазначений договір недійсним, оскільки на час укладання зазначеного договору у ОСОБА_5 була малолітня донька - ОСОБА_4, яка постійно мешкає за спірною адресою і під час укладання договору іпотеки інтереси дитини враховані не були і орган опіки та піклування згоди на договір не давав.

Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 12 червня 2014 року позов ОСОБА_3 залишено без задоволення за спливом строків позовної давності.

Не погодившись з даним рішенням суду, ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що вказане рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з інших підстав виходячи з наступного.

Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, суд 1 інстанції виходив з того, що сплинув строк позовної давнини, передбачений ст. 257 ЦК України.

Судова колегія вважає, що такий висновок суду першої інстанції є помилковим з наступних підстав.

Матеріали справи містять дані про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з 01 квітня 1995 року знаходяться у зареєстрованому шлюбі.

Судом 1 інстанції правильно встановлено, та не оспорюється сторонами, що 17.05.2007 року між ОСОБА_5 та ЗАТ "Про Кредит Банк", правонаступником якого є ПАТ "Про Кредит Банк" було укладено договір іпотеки №6121-ІД-02 з подальшими змінами та доповненнями від 02.10 2008 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 що була придбана ОСОБА_9 у приватну власність 13.08.2002 році під час перебування останньої в шлюбі з ОСОБА_3

05.04.2002 році народилась ОСОБА_4 батьком якої є ОСОБА_3 а матір'ю ОСОБА_5

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 2 липня 2013 року було задоволено позовні вимоги ПАТ "ПроКредит Банк" та в рахунок часткового погашення заборгованості за рамковою угодою №6121 від 20.04.2006р, договором надання траншу від 17.05.2007р. та від 2.10.2008р. в розмірі 215114,54грн. було звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що перебувала в іпотеці банку та належала ОСОБА_9 Зазначеним рішенням банку надано право продажу спірної квартири від власного імені будь-якій особі - покупцю. ОСОБА_5 було виселено із зазначеної квартири. Зазначене рішення набрало чинності.

Після набрання чинності вищезазначеним рішенням, позивач ОСОБА_5, подаючи до суду позов, в якому обґрунтовуючи свої позовні вимоги щодо визнання права власності на ? частину квартири, зазначав що відповідачка перешкоджає йому здійснювати свої майнові права відносно спільної сумісної власності, а саме спірної квартири, яка вже вибула із права власності ОСОБА_5 та перейшла до іншої особи за рішенням суду після проведення процедури торгів.

При цьому, матеріали справи містять дані про те, що при укладання спірного договору іпотеки від 17.05.2007 року ОСОБА_10 надавав з цього приводу свою згоду.

Також судовим розглядом встановлено, що 15.05.2007 року дільницею №28 КП "Жилкомсервіс" було видано ОСОБА_5 довідку, згідно якої за спірною адресою крім неї ніхто більш не зареєстрований та не мешкає.

17.05.2007 році ОСОБА_5 надала ЗАТ "Про Кредит Банк" письмову заяву, з якої вбачається що її малолітня донька - ОСОБА_4 постійно мешкає та зареєстрована за адресою батька дитини - АДРЕСА_2.

Таким чином, матеріали справи містять дані про те, що батьки неповнолітньої ОСОБА_4 на час укладання договору іпотеки мешкали за іншими адресами, тому вона відповідно до ст.29 ЦК України мала права проживати за місцем проживання батька.

Тому за наявності довідки дільниці №28 КП "Жилкомсервіс", яка свідчить про відсутність зареєстрованих неповнолітніх осіб у квартирі, судова колегія приходить до висновку, що не має правових підстав вважати, що неповнолітня ОСОБА_4 мешкала у спірній квартирі та що оспорюваним договором іпотеки від 17.05.2007 року було порушено її права і є підстави для визнання договору іпотеки недійним з цих підстав.

Судова колегія приходить до висновку, що позивачем в судовому засіданні у відповідності до ст.60 ЦПК України не було надано жодних доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

З підстав наведеного, судова колегія частково задовольняє апеляційну скаргу, скасовує рішення суду 1 інстанції та постановляє нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, ст.309, ст.313, ст.ст.314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 12 червня 2014 року скасувати та ухвалити нове.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства "Про кредит Банк", 3-і особи: приватний нотаріус ХМНО Слоневська Д.В., Служба у справах дітей Ленінського району Управління Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визнання права власності на ? частину майна та визнання недійсним договору іпотеки - відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -