АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/5396/14 Головуючий 1 інстанції - Скотар А.Ю.

Справа № 643/5573/14-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Пономаренко Ю.А.,

суддів - Швецової Л.А., Шевченко Н.Ф.

при секретарі - Соколовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 червня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и л а :

В квітні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила дозволити їй без згоди батька ОСОБА_1 надати дозвіл для тимчасового виїзду неповнолітнього ОСОБА_3 за межі України строком з 1.06.2014 року по 25.08.2014 року.

В обґрунтування свого позову посилалася на те, що вона від шлюбу з ОСОБА_1 має неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 10.01.2014 року шлюб між сторонами був розірваний, дитина залишилась проживати разом з позивачкою та знаходиться на утриманні і вихованні ОСОБА_2 Родичі ОСОБА_2 мешкають на території Росії, однак позивач не має можливості разом з дитиною їх відвідати, оскільки відповідач не надає згоди на виїзд дитини з території України.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26 червня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, надано дозвіл на тимчасовий виїзд з України малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_2 без згоди та супроводу батька ОСОБА_1 у період до 31.08.2014 року, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1, через свого представника ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що не погоджується з вказаним рішенням суду, вважає його постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить вищевказане рішення суду 1 інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, відмовивши позивачу в наданні дозволу на тимчасовий виїзд ОСОБА_3 за межі України до країн ближнього та дальнього зарубіжжя без згоди ОСОБА_1

Вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вирішила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін виходячи з наступного.

Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд 1 інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 правильно виходив з того, що бажання позивачки ОСОБА_2 повезти дитину до родичів не суперечить інтересам дитини, відповідає засадам сімейних відносин та сприяє здійсненню гарантованих дитині прав на належний розвиток та виховання.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

Матеріали справи містять дані про те, що 10.01.2014 року шлюб між сторонами розірвано, дитина проживає разом з матір'ю, що сторонами не заперечується.

Також в матеріалах справи містяться копії паспортів, свідоцтв про народження, з яких вбачається, що бабуся та рідні тітки та їх діти мешкають на території Російської Федерації.

Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності та не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Також в ст. 3 Конвенції ООН «Про права дитини» зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Судова колегія погоджується з висновком суду 1 інстанції, що бажання позивачки ОСОБА_2 повезти дитину до родичів не суперечить інтересам дитини, відповідає засадам сімейних відносин та сприяє здійсненню гарантованих дитині прав на належний розвиток та виховання.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

При такому положенні судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.

Доводи, які викладено в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують. В зв'язку з чим судова колегія не вбачає правових підстав для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, ст.314, 315,317, 319,324 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -