УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-23133/11
Справа 22ц-23133\11 Головуючий у першій інстанції
Категорія – 20 (_3_) ОСОБА_1
Доповідач Карнаух В.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Карнаух В.В.,
суддів – Неклеси В.І., Митрофанової Л.В..
при секретарі – Алісовій Т.С.
за участю: позивача – ОСОБА_2
представника відповідача- Преснюк ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_4 акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 березня 2011 року по цивільній справі за позовом – ОСОБА_2 до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» про визнання дій незаконними, відновлення електропостачання та відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» \ далі ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго».
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він є споживачем електричної енергії у будинку № 48 по вул.. Серафимовича у м. Кривому Розі на підставі договору для побутових споживачів, на його ім.,я відкрито особовий рахунок № 2003028.
21 грудня 2009 року, коли його не було вдома, житловий будинок було відключено від систем електропостачання.
При зверненні до представників відповідача, йому було пояснено, що електропостачання відключено через заборгованість у сумі 3 000 грн.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 березня 2011 року позов задоволено частково. Визнано незаконними дії відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» по відключенню від постачання електричної енергії 21 грудня 2009 року у будинку № 48 по вул.. Серафимовича у м. Кривому Розі; зобов,язано енергопостачальника підключити постачання електричної енергії до будинку позивача; стягнено з ВАТ «ЕК Дніпрообленерго» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 2 000 грн. та понесені позивачем витрати , пов,язані із сплатою юридичної допомоги в сумі 500 грн..
В апеляційній скарзі ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» ставить питання про скасування рішення суду, просить ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
А саме, на те, що задовольняючи позовні вимоги, суд не звернув уваги на заявку на відключення боржників \ а.с. 51\, згідно якої помешкання позивача через заборгованість за спожиту електроенергію було відключено від електропостачання 02.12.2008., а 21.12.2009. воно було вдруге відключено через самовільне підключення позивача, що відповідно до п.35 ПКЕЕН не передбачає попередження споживача.
При цьому представник відповідача посилається на те, що ОСОБА_2 у судовому засіданні сам визнав факт самовільного підключення.
Крім того, вважає, що моральна шкоди судом стягнута безпідставно.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є споживачем електричної енергії у будинку № 48 по вул.. Серафимовича у м. Кривому Розі на підставі договору для побутових споживачів, на його ім.,я відкрито особовий рахунок № 2003028.
21 грудня 2009 року представниками відповідача його житловий будинок було відключено від систем електропостачання через заборгованість.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відключення будинку позивача від постачання електричної енергії, яке мало місце 21 грудня 2009 року, відповідачем здійснено в порушення п. 27 ПНЕЕН, який передбачає порядок проведення відключення від енергопостачання у разі несплати за спожиту електричну енергію, оскільки споживач не був повідомлений про відключення, у зв,язку з чим дії відповідача в цій частині суд правильно визнав неправомірними.
Відповідно до положень ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов,язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення по справі і щодо яких у сторін та у інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доводи представника відповідача в апеляційній скарзі про те, що домоволодіння позивача вперше було відключено від енергопостачання 02.12.2008., після чого він самовільне підключився до енергопостачання, належним документом \актами про відключення та про самовільне підключення представник відповідача не підтвердив, а заявка на відключення, яка знаходиться в матеріалах справи \ а.с.51\ , таким доказом не є, оскільки не підтверджує факт виконання зазначених в ній робіт, а лише пропозицію проведення їх; крім того, прізвище «Білогай» у ній відсутнє. Визнання позивачем факту підключення ним після випадкового пориву дроту невстановленим автомобілем та у невстановлений час, на думку колегії суддів, не можна вважати визнанням факту самовільного підключення ним до енергопостачання після, як наполягає представник відповідача, офіційного відключення відповідачем його домоволодіння від енергопостачання 02.12.2008..
Крім того, в запереченнях на позовну заяву від 08.10.2010. представник відповідача не посилається як на підставу відключення домоволодіння позивача на те, що він самовільно підключився до енергопостачання, а посилається виключно на наявність у нього заборгованості; це питання не було предметом розгляду у суді першої істанції.
Більш того, окрім посилання на покази електролічильника за 2004 та 2010 роки, відповідач не надав суду ніяких документів на підтвердження суми боргу у позивача, не запропонував ОСОБА_2 зробити взаємну перевірку розрахунків, з урахуванням того, що у 2004 році на особовий рахунок позивача платив кошти за споживання електроенергії його сусід Шутанов і цей факт підтверджено квитанціями \ а.с. 13\ та, як стверджує позивач, помилково зазначив покази свого, а не позивача електролічильника.
З огляду на зазначене, вирішуючи в цій частині спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов,язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і дав їм правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду в цій частині колегія суддів не вбачає.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди з відповідача, суд послався на ст.. 23, 1167 ЦК України. Однак з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про захист прав споживачів» , яким слід керуватися при вирішенні даного спору, право на відшкодування моральної шкоди передбачено у разі заподіяння її небезпечними для життя і здоров,я людей товарами \ роботами, послугами у випадках, передбачених законодавством. На думку колегії суддів, у даному випадку такі обставини відсутні, тому відсутні і підстави для стягнення моральної шкоди.
Виходячи з чого, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні даних вимог, відповідно до положень п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України.
В іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, п.4 ч.1 ст. 309, ст..ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» задовольнити частково.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 березня 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_4 акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цієї частини позову.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді