УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22а-21326/11 Головуючий в 1 інстанції – Соловйова Л.Я.
Категорія 10.3.2 ( 3 ) Доповідач – Братіщева Л.А.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
25 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Братіщевої Л.А.
суддів: Соколан Н.О., Михайлів Л.В.
розглянувши у м. Кривому Розі в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ОСОБА_1 ради на постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 22 жовтня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ОСОБА_1 ради про поновлення строку звернення до суду, визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої суми одноразової допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2009 року позивач ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ОСОБА_1 ради (далі - УПСЗН) про поновлення строку звернення до суду, визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої суми одноразової допомоги на оздоровлення.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії і на підставі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. (надалі – Закон) УПСЗН повинно виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат на момент виплат.
Вказуючи на те, що відповідач у період 2007, 2008, 2009 років виплачував йому допомогу на оздоровлення не в повному обсязі, просив суд поновити строк для звернення до суду, визнати протиправними дії УПСЗН в частині не донарахування та недоплати разової допомоги на оздоровлення та стягнути з УПСЗН на його користь недоплачену суму щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2007, 2008 та 2009 роки у розмірі 8175грн.
Постановою Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 22 жовтня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку та поновлено ОСОБА_2 пропущений строк з 15.11.2007р.; визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу стосовно не донарахування та недоплати ОСОБА_2 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення, передбачену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Стягнуто з УПСЗН виконкому Інгулецької районної у місті ради на користь ОСОБА_2 недоплачену суму щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, передбачену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007, 2008 та 2009 рік з урахуванням тих виплат, які були проведені позивачу у загальному розмірі 8175грн.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування постанови суду та прийняття нової постанови у зв’язку із порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, суд не взяв до уваги, що УПСЗН не може бути відповідачем по справі, оскільки є розпорядником коштів другого рівня і тому його можливо залучити по справі як третю особу, оскільки кошти за відповідними програмами надходять на рахунок головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації з Мінпраці України, а потім головне управління розподіляє фінансування по управлінням міст та районі. Крім того, суд не звернув уваги на те, що постановою КМУ від 12.07.2005р. за № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено розмір компенсації в сумі 100 грн.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 э особою, що постраждала внаслідок ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС та має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з доведеності факту протиправної бездіяльності відповідача відносно виконання у 2007, 2008, 2009 роках ним приписів ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призвело до порушення прав позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, на своєчасне нарахування та отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, й стягнення з відповідача відповідну суму одноразової допомоги на оздоровлення згідно до вищевказаного Закону.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу застосування на 2007, 2008 та 2009 роки норм законодавства, які регулюють порядок та розміри виплат щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС другої категорії у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. При цьому, ч.3 ст. 48 Закону встановлює, що розмір мінімальної зарплати визначається на момент її виплати.
Відповідно до п.30 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 48 вищевказаного Закону була зупинена.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 зупинення дії ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачене п.30 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнане неконституційним.
Таким чином, з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими визначено що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У 2008 році згідно п.п. 11 п.28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була викладена в редакції: «одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України»
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 п.п. 11 п.28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був визнаний неконституційним.
Таким чином, з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими визначено що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.2005 року установлено, що розмір щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії складає 100 гривень.
Отже, встановивши, що позивач отримав допомогу на оздоровлення за 2007 рік – 15.11.2007 року, за 2008 рік – 09.12.2008р., за 2009 рік – 12.07.2009р. в розмірі 100 грн., тобто в період дії Рішень Конституційного Суду України, суд вірно визначив, що дії відповідача є протиправними за 2007р., 2008 р. та 2009р.
Ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Оскільки Кабінетом Міністрів у 2009 році на виконання ст. 71 цього Закону рішення не приймались, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 55 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що з 01 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати складає 605 грн.
Згідно ст. 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» розмір мінімальної заробітної плати з 01 липня 2009 року складає 630 грн.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сума недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки, з урахуванням проведених виплат, становить: (460грн. х 5) + (605грн. х 5) + (630 грн. х 5) – 300 грн. = 8175грн.
У зв’язку з чим, доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо правомірності його дій стосовно нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії в розмірі 100 грн., який визначений п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.2005 року є необґрунтованими, оскільки вказаний нормативний акт суперечить положенням ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка має пріоритет у застосуванні до врегулювання спірних правовідносин.
Безпідставними вважає колегія суддів й доводи УПСЗН стосовно того, що останнє є неналежним відповідачем у справі, оскільки п.4 Постанови Кабінету Міністрів України «Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 936 від 20.09.2005 р. визначено, що виплата таких компенсацій та допомоги провадиться управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян та центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, яким в даному випадку є Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради, на обліку в якого перебуває позивач.
Однак, колегія суддів не може погодитись з висновком суду щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки в розмірі 8175 грн. з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, адміністративний суд повинен визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними і зобов’язувати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
У зв’язку з цим у задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення грошової суми слід відмовити.
За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду в частині стягнення з УПСЗ на користь ОСОБА_2 недоплачену суму щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки, передбачену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням тих виплат, які були проведені позивачу у розмірі 8175 грн. підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині відповідно до ч. 2 ст. 198 КАС України нової постанови про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення грошової суми та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплаченої суми щорічної одноразової допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат на час виплати за 2007, 2008, 2009 роки, передбачену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням тих виплат, які були проведені позивачу.
Керуючись ст.ст. 195, 197, ч. 2 ст. 198, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу задовольнити частково.
Постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 22 жовтня 2009 року в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу . недоплаченої суми щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки, передбачену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням тих виплат, які були проведені позивачу у розмірі 8175 грн. скасувати та прийняти в цій частині нову постанову.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу про стягнення недоплаченої суми щорічної одноразової допомоги на оздоровлення у розмірі 8175 грн.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 недоплаченої суми щорічної одноразової допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат на час виплати за 2007, 2008, 2009 роки, передбачену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням тих виплат, які були проведені.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: