УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

          Справа №22а-21330/11                                         Головуючий в 1 інстанції – Бутенко М.В.

Категорія 10.3.2 ( 3 )                                                                      Доповідач – Братіщева Л.А.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Братіщевої Л.А.

суддів: Соколан Н.О., Михайлів Л.В.

розглянувши у м. Кривому Розі в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 10 вересня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради про визнання бездіяльності посадових осіб, зобов’язання виконати перерахунок розміру недоплаченої суми щорічної одноразової допомоги до дня Перемоги, -

В С Т А Н О В И Л А :

          У квітні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради (надалі – УПСЗН) про визнання бездіяльності посадових осіб, зобов’язання виконати перерахунок розміру недоплаченої суми щорічної одноразової допомоги до дня Перемоги і просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо призначення, нарахування та виплати щорічної до 5 травня разової грошової допомоги відповідно до ст.. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», стягнути з відповідача недоплачену суму одноразової допомоги до Дня Перемоги за 2007-2009 роки в розмірі 8793грн., зобов,язати відповідача нарахувати щорічну одноразову допомогу до Дня Перемоги відповідно до зміни індексу вартості життя.

Постановою Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 10 вересня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради стосовно відмови у перерахунку виплати сум щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги, передбачену ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов,язано УПСЗН нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги до Дня Перемоги за 2007, 2008, 2009 роки, з урахуванням сум, що ним отримані, у відповідності з вимогами встановленими ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з розрахунку 7 мінімальних пенсій за віком.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить постанову суду скасувати. При цьому посилається на неврегульованість на законодавчому рівні порядку виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; суд не взяв до уваги, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо перерахування та виплати щорічної одноразової допомоги за 2007 рік.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно посвідчення серії А № 087144, виданого 30.09.1999 року Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є інвалідом ІІІ групи, і має право на пільги , встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»встановлено, що для інвалідів ІІІ групи встановлюється виплата щорічної разової допомоги до 5-го травня у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»у 2008 році було внесено зміни до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до яких вона була викладена в наступній редакції: «Щорічно до 5-го травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2007 року ОСОБА_1 було сплачено 300,00 грн. в рахунок щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня, як інваліду війни (ЧАЕС) 3 групи, за 2007 рік, що підтверджується відповіддю відповідача на заяву ОСОБА_1 (а.с.4); в квітні 2008 року було сплачено 350,00 грн. - за 2008 рік; в квітні 2009 року було сплачено 380,00грн., що підтверджується довідкою (а.с. 21,), з урахуванням при цьому п.20 Розділу ІІ Законів України про державний бюджет на відповідний рік., і сторонами вказані обставини не оспорюються.

Постанова суду не узгоджується з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп2007, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати), ст..13 Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантій їх соціального захисту» та з рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, відповідно до яких положення пункту 20 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік, згідно якого розтлумачено ст. 95 Конституції України, яка в сукупності зі ст. 38 Бюджетного Кодексу України визначає вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет – встановлення тільки доходів та видатків на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків , пільг компенсацій і гарантій , передбачених іншими законами України. Конституція України не дає закону про «Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів, а тому положення Законів України « Про Державний бюджет України на 2007 рік та на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними. Ці висновки є загальнообов'язковими для всіх судів України.

З огляду на те, що допомога позивачу виплачена в квітні 2007 року до прийняття рішення Конституційним Судом України 09.07.2007 року № 6-рп2007 та в квітні 2008 року до прийняття рішення Конституційним Судом України 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, то відповідач неправомірних дій щодо позивача за 2007 та 2008 р.р. не вчиняв, оскільки іншого розміру допомоги на час виплати не було, а рішення Конституційного Суду України не має зворотної дії.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за 2007, 2008 роки.

Обмежень щодо виплати щорічної разової допомоги до 5 травня за 2009 рік Законом України «Про Державний бюджет» не встановлено, в зв’язку з чим розмір виплати щорічної разової допомоги до 5 травня за 2009 рік повинен відповідати вимогам Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У зв’язку із чим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог позивача на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня за 2009 рік.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на необхідність застосування положень ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» згідно яких, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щорічної одноразової допомоги до 05 травня, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст..13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Право позивача на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Оскільки таке право декларовано державою, то, відповідно, держава, через створені нею органи, в даному випадку органи соціального захисту населення, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті допомоги саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.

Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов'язків ( справа "Кечко проти України", рішення від 08.11.2005р.).

Колегія суддів вважає, що позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня за 2009 рік у розмірі, встановленому ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У зв’язку з чим, доводи апеляційної скарги про необхідність застосування п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2004 року № 177 «Щодо забезпечення щороку до 10 квітня коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати грошової допомоги , передбаченої ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня є безпідставними.

За таких обстави, колегія суддів вважає, що постанова суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 за 2007, 2008 роки підлягає скасуванню з відмовою позивачу у задоволенні цих вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, п.1 ч.1 ст. 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу – задовольнити частково.

Постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 10 вересня 2009 року в частині зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної одноразової допомоги до 5 травня за 2007 та 2008 роки скасувати та прийняти в цій частині нову постанову.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу вчинити дії з перерахунку та виплати щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги за 2007 та 2008 роки.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

          Головуючий:

Судді: