УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-20205 /2011 Головуючий в 1-й інстанції

Категорія - 10.3.2 (І)           ОСОБА_1

Доповідач – Остапенко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

11 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Остапенко В.О.

суддів: Зубакової В.П. , Неклеси В.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій , щодо відмови перерахувати розмір пенсії , -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (надалі – УПФУ в Дзержинському районі м. Кривого Рогу) про визнання неправомірними дій , щодо відмови перерахувати розмір пенсії , посилаючись на те, що йому, як ліквідатору аварії на ЧАЕС категорії 1, інваліду 3-ї групи, не проводився перерахунок пенсії, у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Уточнивши позовні вимоги в травні 2009 року , просив суд визнати неправомірними дії відповідача , щодо відмови перерахувати розмір пенсії за 2008 рік і 2009 рік , зобов»язати відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до вимог ст.50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і виходячи з розміру прожиткового мінімуму , для осіб , які втратили працездатність, встановлених Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та на 2009 рік » з 01 січня 2008 року , стягнути з відповідача суму недоплачених коштів по пенсіям з 01.01.2008 року .

Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19 жовтня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Зобов’язано УПФУ в Дзержинському районі м. Кривого Рогу здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 пенсію відповідно до вимог ч.4 ст. 54, ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за 2008 – 2009 роки з 22 травня 2008 року . В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач УПФУ в Дзержинському районі м. Кривого Рогу ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. Вважає, що судом помилково застосовано до спірних правовідносин показник мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», й не враховано, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок ЧАЕС визначається Кабінетом Міністрів України у відповідних постановах, а також не звернуто уваги на відсутність підстав для перерахунку додаткової пенсії за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга УПФУ в Дзержинському районі м. Кривого Рогу підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесений до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок ЧАЕС, є інвалідом 3-ї групи захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим йому призначено державну (основну) та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка виплачується йому УПФУ в Дзержинському районі м. Кривого Рогу у відповідності до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з факту порушення відповідачем вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при обчисленні на користь позивача розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, й нарахування останніх в розмірі меншому ніж передбаченому діючим Законом з 22.05.2008 року й обов'язку відповідача у зв'язку з цим здійснити її перерахунок та виплату у відповідності до вищевказаного Закону.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оскаржується встановлене судом право позивача на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 22.05.2008 року в розмірах, встановленими ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.4 ст. 54 цього Закону в редакції до 01.01.2008 року, розмір пенсії для інвалідів 3-ї групи щодо яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою не міг бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 3-їгрупи - у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 Закону виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Підпунктом 15 п. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет

України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від

28.12.2007 р. № 107-VІ внесені зміни до ст. 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими розмір пенсії інвалідів 3 групи - учасників ліквідації наслідків аварії на

Чорнобильській АЕС у 1986 році не може бути нижчим 180 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.          

Підпунктом 12 п. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. № 107-VI внесені зміни до ст. 50 Закону №796-ХІІ , згідно з якими

особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 3 групи призначається щомісячна

додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 %

прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 зміни, внесені пп. 12, 15 п. 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VІ визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), тобто з 22.05.2008 року редакція ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була поновлена, й їх дія на 2009-2010 роки не зупинялася, й положення цих статей не змінювалися.

Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 01.10.2007 року розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, позивачу проводився відповідачем, виходячи із встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» розміру 19,91 грн., а з 28.05.2008 року у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про питання соціального захисту окремих категорій громадян», Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» (а.с.10 -14).

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю позивачу в період з 22.05.2008 року застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не згадані вище постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Відповідно до ст. 54 зазначеного Закону при визначенні розміру пенсії за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Оскільки чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», й іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, то колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про неможливість застосування до спірних правовідносин показника розміру мінімальної пенсії за віком, який встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний бюджетний рік. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії, у розмірах, які визначено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – залишенню без змін відповідно до ст. 200 КАС України.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19 жовтня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: