УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-20104/11 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія –10.3.1 ( 1 ) суддя Іванов С.М.
Суддя-доповідач –ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді – Остапенко В.О.
суддів - Зубакової В.П., Неклеси В.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу на постанову Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 08 квітня 2010 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
В лютому 2010 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу про поновлення процесуального строку для звернення до суду , визнання бездіяльності відповідача щодо не нарахування і не виплати несплаченої державної допомоги як дитині війни незаконною, просила зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії і виплатити недоотриману суму щомісячного підвищення до пенсії починаючи з 01 січня 2006 року по 30 грудня 2009 року , включно , в сумі 5197 грн.50 коп. Зобов’язати відповідача надалі нараховувати їй щомісячну соціальну державну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виходячи з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Постановою Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 08 квітня 2010 року, позовні вимоги позивача задоволені частково, визнано поважною причину пропуску процесуального строку звернення до суду ОСОБА_2, визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, включно, з 01 січня 2009 року по 30.12.2009 року, включно, в розмірі на 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком у розмірі, встановленому ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, включно, з 01 січня 2009 року по 30.12.2009 року, включно, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача понесені нею судові витрати : судовий збір в сумі 3,40 грн.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог посилаючись на неврегульованість на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни після відновлення Рішенням Конституційного Суду України дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в попередній редакції, неможливість застосування показника мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»до спірних правовідносин, правомірність його дій відносно виплати допомоги особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у відповідності до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року №530.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачка народилася 04 лютого 1941 року та відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення та відповідною відміткою в ньому (а.с.7-8).
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до його пенсії як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007 визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) та втратила чинність з 09.07.2007 року ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ”, якою дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено на 2007 рік.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про Конституційний суд України»рішення Конституційного Суду України підлягають безумовному виконанню всіма державними органами, органами місцевого і регіонального самоврядування, установами, організаціями, підприємствами, їх посадовими особами, об`єднаннями громадян та громадянами.
Отже, Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу повинно було провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивача згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та сплатити на його користь заборгованість з цих виплат.
Проте, Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу будь яких дій з цього приводу не здійснювало.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до його пенсії як дитині війни з 22 травня 2008 року, оскільки Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/08 від 22 травня 2008 року положення п.2 п.14 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та встановлено з 01 січня 2008 року інший порядок розрахунку підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії «Дітям війни», були визнанні неконституційними та втратили чинність з дня прийняття вказаного рішення.
Виходячи з вищевикладеного, Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу повинно було провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивача згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та сплатити на його користь заборгованість з цих виплат.
Проте, Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу будь яких дій з цього приводу не здійснювало.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до його пенсії як дитині війни з 01 січня 2009 року по 01.01.2010 року, оскільки відповідно до ст.54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»№835-VI від 26 грудня 2008 року встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли в грудні 2008 року, та діяла ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Виходячи з вищевикладеного, Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу повинно було провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивача згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01 січня 2009 року по 30.12.2009 року, та сплатити на її користь заборгованість з цих виплат.
Проте, Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу будь яких дій з цього приводу не здійснювало.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про необхідність зобов`язання Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу провести перерахунок позивачу підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період 09 липня по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня 2009 року по 30.12.2009 року.
Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Крім того, і практика Європейського суду з прав людини , яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов`язків (справа «Кечко проти України», рішення від 18.11.2005 року).
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни суд обґрунтовано до уваги не взяв, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов`язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом першої інстанції не розглядалось.
Колегія суддів вважає, що вирішуючи спір, суд першої інстанції дотримався вимог ст. 100 КАС України, в діючий на той час редакції, відповідно до яких пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, й врахувавши, що відповідач не наполягав на відмові в задоволенні позову у зв’язку з пропуском строку звернення до суду, визнав право позивача на захист. Тому доводи апеляційної скарги відповідача щодо відсутності у позивача права на звернення до суду за захистом свого порушеного права стосовно нарахування йому підвищення до пенсії, починаючи з 09.07.2007 року необґрунтовані, спростовуються матеріалами справи, й правильності висновків суду в цій частині не спростовують. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –залишенню без змін відповідно до ст. 200 КАС України.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, п.1 ч.1 ст. 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу залишити без задоволення .
Постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 08 квітня 2010 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: