УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

          Справа №22а-21313/11                                        Головуючий в 1 інстанції – Козак А.В.

Категорія 10.3.3. ( 4 )                                         Доповідач – Братіщева Л.А.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Братіщевої Л.А.

суддів: Савіної Г.О., Турік В.П.

розглянувши у м. Кривому Розі в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради м. Кривого Рогу на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради м. Кривого Рогу про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

          В січні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради (наділі – УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради) про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що вона перебуває на обліку у відповідача й отримує від нього щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в меншому розмірі, ніж передбачено ст. 15 Закону України Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Просила суд визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача призначити допомогу при народженні дитини у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; зобов’язати призначити решту суми одноразової допомоги з 01.04.2007р. по березень 2008 року в розмірі 491,86грн. та стягнути з УПСЗН суму недоотриманої допомоги у 9 кратному розмірі при народженні дитини у розмірі 506грн., стягнути недоотриману допомогу у 2007 році – 802,32грн., недоотриману допомогу до досягнення дитиною 3 річного віку за 2007 рік – 2718,46грн., за 2008 рік – 3515,10грн. та зобов’язати відповідача призначити допомогу відповідно ст.. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» починаючи з 01.10.2008р. у розмірі прожиткового мінімуму для дітей до 6 років щомісяця з наступним підвищенням щомісяця.

Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 березня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано дії УПСЗН щодо нарахування, призначення та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з травня 2007 року по вересень 2008 року – протиправними.

Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 недоотриману державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з травня 2007 року по вересень 2008 року у розмірі 6233,56грн., стягнуто з відповідача недоотриману одноразову допомогу при народженні дитини у розмір 506грн., стягнуто недоотриману одноразову допомогу при народженні дитини, що підлягає виплаті протягом 12 місяців 2007 року у розмірі 802,32грн. та зобов’язано відповідача виплачувати ОСОБА_1 державну допомогу в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

          Стягнуто з бюджету м. Кривого Рогу на користь ОСОБА_1 державне мито в сумі 3,40 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення. Зазначає, що позивач є незастрахованою особою у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, виплата одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку таким особам проводиться за рахунок коштів Державного бюджету, у зв’язку з чим відповідач не має права брати бюджетні зобов’язання, які не передбачені бюджетними асигнуваннями і не затверджені кошторисом. Призначення позивачеві одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснено з урахуванням ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішення Конституційного Суду України від 09.07.07 № 6-рп/2007 набрало законної сили з 09.07.07, не має зворотної сили, втратило силу 31.12.07.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач є матір’ю малолітньої дитини – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Довгинцівської районної в місті ради та отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з березня 2007 року.

Допомога щомісячно виплачується в розмірах, передбачених законами України про державний бюджет на відповідний рік.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»в редакції до 01.01.08 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ч.1 ст.14 цього ж Закону допомога виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по день досягнення дитиною трьох років.

Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»зупинено дію ч.1 ст.15 та п.3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»на 2007 рік.

Абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.07 липня 2007 року положення абз.3 ч.2 ст.56 та п.п.7, 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік »визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

З 01.01.08 вступив в дію Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», а саме: ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми»викладено редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми»викладено у редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Вказані норми в установленому порядку неконституційними не визнані, підлягали застосуванню, у зв’язку з чим дії відповідача щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною у вказаних вище розмірах є правомірними.

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги п.2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.00, в якому міститься роз’яснення, що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, керуючись ч.3 ст.150 Конституції України, колегія суддів вважає, що при розрахунку позивачеві розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідні періоди 2007 року слід керуватися ст.15 «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку нараховується та виплачується у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, який складав з 01.04.2007р. по 463грн., з01.10.07 по 31.12.07 суму - 470 грн. щомісячно (ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік »).

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність коштів на виплату передбаченої ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми»допомоги.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлений гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та поклала виконання цього обов'язку на органи праці та соціального захисту, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги факт нарахування та виплати позивачу щомісячної державної допомоги на дитину у розмірі нижчому, ніж це визначено законом, колегія суддів вважає, що відповідач зобов’язаний здійснити нарахування та виплату на користь позивача недоплаченої суми грошової допомоги на дитину ОСОБА_2 з 09.07.07 (дата прийняття Рішення Конституційного Суду ) по 31.12.07.

Судом першої інстанції невірно встановлений період, за який у 2007 році необхідно визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу вказаної допомоги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до відповідача для призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в травні 2007р., вказана допомога позивачеві призначена з травня 2007 року.

За правилами, встановленими ст.5 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у ч.2 ст.4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника). Покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів (ст.4 вказаного Закону).

Таким чином, оскільки розрахунок суми, належної до виплати, відноситься до компетенції відповідача, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції, який міститься в оскаржуваній постанові, про стягнення з відповідача на користь позивача конкретно визначеної суми не відповідає законодавчо встановленому способу захисту прав позивача.

Також колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача суми одноразової допомоги при народженні дитини.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»в редакції до 01.01.08 допомога при народженні дитини надається в сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у 9-кратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта протягом 12 місяців в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»зупинено дію ст.12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» на 2007 рік.

Правовідносини врегульовані ч.2 ст.56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», відповідно до абзацу 2 якої допомога при народженні дитини виплачується в розмірі 8500 грн., з яких 3400,00 грн. одноразово при народженні дитини, а решта протягом 12 місяців рівними частинами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.07 положення абз.3 ч.2 ст.56 та п.п.7, 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік »визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), в трачають чинність з дня ухвалення рішення і це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів в зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не взяв до уваги, що абз.2 ч.2 ст.56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», де встановлений розмір допомоги при народженні дитини 8500,00 грн., не визнаний неконституційним, тому безпідставно визнав дії відповідача по нарахуванню та виплаті позивачеві суми одноразової допомоги при народженні дитини в сумі 8500,00 грн. неправомірними та здійснив відповідні стягнення, виходячи з суми, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

За викладених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку з чим, виходячи з визначених відповідачем меж апеляційної скарги, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції –скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Одночасно, застосовуючи право, надане суду ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, яка виплачується по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період часу з 09.07.07 по 31.12.07 у відповідності до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми»в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, з урахуванням фактично одержаних нею сум допомоги.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Довгинцівської районної у місті ради задовольнити частково.

Постанову Довгинцівського районного районного суду від 17 березня 2009 скасувати та прийняти нову постанову.

          Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Довгинцівської районної у місті ради щодо нарахування та виплати щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року протиправними.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Довгинцівської районної у місті ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка виплачується при догляді за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період часу з 09.07.07 по 31.12.07 у відповідності до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми»в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, з урахуванням фактично одержаних нею сум допомоги

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: