СПРАВА № 2-a-901/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2009 року Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
у складі: головуючого - судді Волкової Н.Я.
з секретарем Кириленко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в письмовому провадженні в залі суду в місті Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманих коштів , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач в січні 2009 року звернувся з позовом про визнання дій відповідача неправомірними , стягнення недоотриманих коштів , зазначивши , . що є потерпілим від аварії на ЧАЄС, працює та проживає в АДРЕСА_1 . Оскільки проживає та працює на території, що зазнала радіоактивного забруднення , то отримує доплату в сумі 10, 50 грн. та допомогу в зв'язку з обмеженням вживання продуктів харчування в сумі 2, 10 грн.. Відповідач в порушення ст. 37, 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачує в недостатньому обсязі вказані компенсації і їх розмір не відповідає законодавчовстановленому . Просить стягнути недоотриману за період з 01.04.2008 р. по 31.12.2008 р. компенсацію в зв'язку з обмеженням вживання продуктів харчування в розмірі 1706, 20 грн. та доплату за роботу на радіоактивнозабрудненій території в розмірі 8396, 00 грн..
Позивач позов підтримав в повному обсязі, просив розглянути справу в його відсутність на підставі поданих доказів.
Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради , позов не визнав , справу просив розглянути у відсутність його представника.
За таких обставин суд розглянув справу у відсутність сторін в письмовому провадженні.
Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності , суд дійшов висновку про наступне :
Судом встановлено , що позивач звернувся до суду з вимогами про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення компенсаційних виплат, передбачених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( далі: Закон) за проживання та роботу на території, що зазнала радіоактивного
2
забруднення за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року відповідно до встановлених вказаним Законом розмірів .
Позивач проживає та працює в місті Коростені , територія якого згідно додатку №1 Постанови КМУ №106 від 23.07.1991 року "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян , що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" знаходиться в зоні гарантованого добровільного відселення , отримує відповідні компенсаційні доплати, передбачені ст. ст. 37, 39 Закону по місцю роботи та проживання .
Стаття 37, ч.1, абз.3 Закону передбачає компенсації громадянам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення на територіях радіоактивного забруднення у вигляді щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати .
ст. 39 , ч.1, абз.3 Закону передбачає доплату громадянам , які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Вищевказані допомогу та доплату позивач отримував в розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 року , а саме: допомогу , передбачену ст. 37 Закону , - в розмірі 2, 10 грн., доплату, передбачену ст. 39 Закону, - в розмірі 10, 50 грн. .
Дія вказаних норм на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати була зупинена згідно із Законом N489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рок та внесення змін до деяких законодавчих актів" від 28.12.2007 р. № 107-F/, до вищевказаних статей були внесені зміни .
Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року ( справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ряд положень Законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів", якими зупинялася дія вищевказаних статей та вносились до них зміни .
Відповідно до ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України"
№ 422/96-ВР від 16.10.1996 року зі змінами , у разі якщо певні законодавчі
акти або їх окремі положення, які були предметом судового розгляду,
визнаються такими, що не відповідають Конституції України
(неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність
від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх
неконституційність. Керуючись статтею 74 вищевказаного Закону ,
Конституційний Суд України вказав на преюдиціальність своїх
3
вищезгаданих Рішень при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Враховуючи принципи верховенства права, пріоритетності Закону як нормативного акту , що має вищу юридичну силу , недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод , які передбачені ст. ст. 8 , 22 Конституції України , отримання позивачем допомоги та доплати, передбачених ст. ст. 37, 39 вищевказаного Закону , не у визначених ним розмірах є порушенням його прав та законних інтересів, тому відповідно до ст. ст. 8 , 9 КАС України при врегулювання спору , що виник між сторонами , застосуванню підлягає Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в межах його дії в зазначений позивачем часовий період та відповідно до практики Європейського Суду з прав людини без врахування повноти бюджетного забезпечення його виконання, оскільки відсутність чи недостатність фондів державної влади не може виправдовувати невиконання передбачених Законом зобов'язань та порушувати приватновласницькі інтереси позивача в частині гарантованого йому Законом його законного сподівання на отримання відповідних коштів.
Відповідно до ст. 99, ч.2 КАС України , для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який , якщо не встановлено інше , обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Виплати , про стягнення яких просить позивач, носять періодичний характер , виплачуються щомісячно, і про порушення своїх прав позивач був обізнаний безпосередньо після отримання компенсаційних виплат за кожен конкретний часовий період - відповідний місяць відповідного року .
При цьому слід врахувати, що виплата , передбачена ст. 39 Закону є доплатою до заробітної плати за роботу на забрудненій території, тобто входить в структуру заробітної плати як додаткова оплата за особливі умови праці , тому відповідно до ст. 233, ч.2 КЗпП України право позивача на звернення з даною вимогою до суду будь-яким строком не обмежено.
Однак враховуючи, що діючий порядок проведення виплат, передбачених вказаною нормою , діє з вересня 2005 року (
Постанова КМУ № 936 від 20.09.05 p.), вищевказана вимога може бути розглянута за період , який не перевищує зазначений.
Вимога про стягнення виплат, передбачених ст. 37 Закону , може бути розглянута в межах річного строку , що передував зверненню позивача до
суду.
Як передбачають вищевказані норми Закону при обчисленні
передбачених ними належних особі виплат враховується розмір мінімальної
заробітної плати , який в зазначений позивачем період становив: з
01.04.2008 р. - 525 грн., з 01.10.2008 року - 545 грн., з 01.12.2008 р, - 605 грн..
Враховуючи зазначене позивач в межах строку позовної давності вказаного ним періоду , а саме з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року з
4
01.04.2008 року по 31.12.2008 року недоотримав допомоги, передбаченої ст. 37 Закону за виключенням періоду, в який норма Закону не діяла , та одержаних ним коштів , в загальній сумі 1711, 20 грн. відповідно до розрахунку за формулою 40% МЗЗ х п ( де МЗЗ - розмір мінімальної заробітної плати в певний часовий період, п - кількість часових періодів з однаковим значенням МЗЗ ) : ( (525 грн. х 40% х 5 міс. )(з 1.05.2008 р. по 31.09.2008 р.) + (545 грн. х 40% х 2 міс. ) (з 01.10.2008 р. по 30.11.2008 р.) + (605 грн. х 40% х 1 міс. )( з 01 по 31.12.2008 р.) - (8 міс. х 2, 10 грн. ) = 1050 грн. + 436 грн. + 242 грн. - 16, 80 грн. ) .
Доплати , передбаченої за ст. 39 Закону України за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року недоотримав за виключенням періоду, в який норма Закону не діяла , та одержаних ним коштів в загальній сумі 8556, 00 грн. відповідно до розрахунку за формулою 2 МЗЗ х п ( де МЗЗ -розмір мінімальної заробітної плати в певний часовий період , п - кількість часових періодів з однаковим значенням МЗЗ) : ( (525 грн. х 2 х 5 міс. )( з 01.05.2008 р. по 30.09.2008 р.) + (545 грн. х 2 х 2 міс. )( з 01.10.2008 р. по 30.11.2008 р.) + ( 605 грн. х 2 х 1 міс).( з 01.12.2008 р. по 31.12.2008 р.) -(8 міс. х 10, 50 грн.) = 5250 грн. + 2180 грн. + 1210 грн. - 84, 00 грн. ).
Відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.05, зазначені виплати проводяться за місцем основної роботи та по місцю проживання громадян і розпорядниками бюджетних коштів , визначених для даних цілей, визначено безпосередньо управління праці та соціального захисту населення , тому вони підлягають стягненню з відповідача .
Оскільки згідно ст. 19, ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, дії відповідача , які виразились в нарахуванні та виплаті позивачеві допомоги та доплати в розмірах менших законодавчовстановлених, є неправомірними та порушують його права та законі інтереси.
При проведенні підрахунку належних до стягнення сум позивач допустився помилки, тому для повного захисту його прав та інтересів суд відповідно до ст. 11, 4.2 КАС україни виходить за межі позовних вимог та стягує на користь позивача кошти в розмірі відповідно до проведеного розрахунку.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача підлягають
задоволенню.
На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 12, 158-163 КАС України, ст. ст. 8, 22 Конституції України, ст. ст. 37, 39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №797-12 від 28.02.1991 р. в ред. Закону №2001-12 від 19.12.1991 р. зі змінами, Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік " зі змінами, Законом України "Про
5
Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107/VI від 28.12.2007 року, Законом України "Про Конституційний Суд України" № 422/96-ВР від 16.10.1996 року зі змінами; Рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від
09.07.2007 (справа про соціальні гарантії громадян); Постановою КМУ
№936 від 20.09.2005 року "Про затвердження Порядку використання коштів
державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним
захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманих коштів задовольнити .
Дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року та доплати за роботу у зоні гарантованого добровільного відселення на територіях радіоактивного забруднення за період з 01.04.2008 року по
31.12.2008 року в менших законодавчовстановленим розмірах визнати
неправомірними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення
Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1
1711 (одну тисячу сімсот одинадцять) гривень 20 копійок
щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання
продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного
господарства відповідно до ст 37 Закону України "Про статус та соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за
період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року та 8556 ( вісім тисяч
п'ятсот п'ятдесят шість ) гривень доплати за роботу у зоні
гарантованого добровільного відселення на територіях радіоактивного забруднення відповідно до ст 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року за вирахуванням податків та загальнообов'язкових платежів.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ст. 4, п.18 Декрету КМУ "Про державне мито", Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради -рішення Коростенської міської ради №7 від 18.12.2008 року .
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови , а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі,
6
через Коростенський міськрайонний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги до апеляційного суду .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не подано; в разі подання заяви про апеляційне оскарження , але неподання після цього апеляційної скарги -після закінчення строку подання апеляційної скарги; в разі подання апеляційної скарги - після закінчення апеляційного розгляду справи, якщо її не скасовано.