Справа № 22-4356/2007 року
Головуючий у 1-й інстанції: Бабич Н.Д.
Доповідач: Чобіток А.О.
Ухвала
Іменем України
27 листопада 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого - судді Чобіток А.О.. суддів - Лесько А.О., Українець Л.Д. при секретарі - Мороз Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1, подану в інтересах ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 травня 2004 року в справі за скаргоюОСОБА_1, подану в інтересах ОСОБА_2 , зацікавлена особа- 12-а Київська державна нотаріальна контора на відмову у вчиненні нотаріальних дій , -
встановила:
В квітні 2004 року ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2. звернувся до суду зі скаргою на відмову Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори видати ОСОБА_2. свідоцтво про право на спадщину за законом після її померлого брата ОСОБА_3.. При цьому зазначав, що ОСОБА_3. на підставі свідоцтва про право власності, виданого Ленінградською Районною Радою народних депутатів м. Києва "за № 688 від 28 січня 1999 року належало 62/100 частини квартири АДРЕСА_1 в м. Києві. 06 березня 2001 року ОСОБА_2. звернулася до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, проте державний нотаріус безпідставно відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Просив суд зобов»язати державного нотаріуса Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Зубченко Л.С. вчинити нотаріальні дії та видати ОСОБА_2. свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_3.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21 травня 2004 року в задоволенні скарги відмовлено .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. , в інтересах ОСОБА_2 , просить скасувати рішення суду та задовольнити скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Вислухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги , обставини справи , колегія суддів приходить до наступного.
Встановлено, що ОСОБА_3. на підставі свідоцтва про право власності, виданого Ленінградською Районною Радою народних депутатів м.
Києва за № 688 від 28 січня 1999 року належало 62/100 частини квартири АДРЕСА_1 в м. Києві. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 19.06.2003 року спадкоємцем майна ОСОБА_3. є держава в особі Державної податкової інспекції в Святошинському районі м. .Києва.
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2., суд виходив з того, що заявниця не надала жодного доказу, того що вона є сестрою ОСОБА_3., тобто нічим не підтвердила свої родинні стосунки з ОСОБА_3, а тому державний нотаріус не мав законних підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом . Крім того, на. спадкове майно вже видано свідоцтво про право на спадщину за законом, спадкоємцем якого є держава.
Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, постановленим відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. . 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини на які, вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень .
Ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі заявницею не надано жодного доказу , який би свідчив про родинні стосунки між нею та ОСОБА_3
За таких обставин рішення суду є законним та обґрунтованим, підстави для скасування якого відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргуОСОБА_1, подану в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 травня 2004 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.