АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-337/2009року Головуючий у суді першої інстанції -Павелко І.Л.
Категорія -19.24 Доповідач - Пономаренко В.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого - судді Кодрула М.А.,
Суддів - Суровицької Л.В., Пономаренко В.Г.
при секретарі - Донець А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 03 грудня 2008 року у справі за позовом дочірнього підприємства „Кіровоградтеплоенерго” товариства з обмеженою відповідальністю „Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії” до ОСОБА_1, співвідповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за використану теплову енергію,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2008 року дочірнє підприємство „Кіровоградтеплоенерго” товариства з обмеженою відповідальністю „Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії” /далі - ДП „Кіровоградтеплоенерго” ТОВ „ЦНТІ УНГА”/ звернулося в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості по оплаті за надані послуги з теплопостачання в сумі 2389 грн. 94 коп. і.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі, користуючись послугами позивача з теплопостачання, допустили заборгованість по оплаті за спожиту теплову енергію з 1 вересня 2004 року по 1 лютого 2008 року включно, а тому просили стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості .
Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 03 грудня 2008 року позов задоволено частково. Суд постановив стягнути з відповідачів солідарно 2027 грн. 01 коп. боргу за надану теплову енергію, та з кожного з них по 27 грн. судових витрат на користь позивача.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права і неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1, які шляхом відкриття особового рахунку та видачею абонентської книжки вступили у фактичні договірні відносини з позивачем. За період з 09.2004 року по 01.2008 року утворилась заборгованість по сплаті ними за надану теплову енергію, яка підлягає стягненню з них у солідарному порядку у межах строків позовної давності в сумі 2027.01 грн.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна, виходячи з наступного.
Згідно статті 13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” залежно функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на : 1. комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2. послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та при будинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3. послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4. послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву споживача відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов”язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.
Відповідно до частини 6 статті 26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” у разі зникнення потреби в отримання послуг або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку встановленому законом.
Згідно зазначених норм закону споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що відповідач ОСОБА_1, разом з яким проживають члени його сім”ї - відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є споживачем послуг, що надає ДП „Кіровоградтеплоенерго” ТОВ „ЦНТІ УНГА”, який вступив у фактичні договірні відносини з підприємством шляхом відкриття особового рахунку та видачею абонентської книжки. З вересня 2004 року по січень 2008 року включно підприємство надало відповідачеві теплової енергії на суму 2314.94 грн. за яку взагалі сплачено не було.
Заперечуючи позов, відповідач посилався на відсутність договірних стосунків з позивачем та заперечував факт надання йому позивачем послуг з теплопостачання за зазначений період, якими він не користується і по теперішній час.
Суд у порушення вимог ст..ст. 214, 215 ЦПК України пояснень сторін належним чином не перевірив, не дав оцінки наданим сторонами доказам, у достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин, не встановив та не зазначив у рішенні чи надавало ДП „Кіровоградтеплоенерго” ТОВ „ЦНТІ УНГА” відповідачеві послуги з теплопостачання, а також чи користувався відповідач такими послугами та чи існували між сторонами договірні стосунки.
У підтвердження наявності між ДП „Кіровоградтеплоенерго” ТОВ „ЦНТІ УНГА” та ОСОБА_1 фактичних договірних стосунків позивач посилається на відкриття на ім'я відповідача особового рахунку, видачу йому абонентської книжки та надання йому послуг з теплопостачання. .
Разом з тим, як убачається із матеріалів справи ОСОБА_1 є наймачем квартири № 46, 47, загальною площею 39.9 м.кв. , в будинку АДРЕСА_1 на ім'я якого, як абонента державного комунального підприємства теплових мереж „Кіровоградтеплоенерго” , а не ДП „Кіровоградтеплоенерго” ТОВ „ЦНТІ УНГА”, відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 та видано абонентську книжку (а.с. 5, 83).
У лютому, серпні та жовтні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до державного комунального підприємства теплових мереж „Кіровоградтеплоенерго”, яким на той час надавались йому послуги із теплопостачання і з яким останній перебував у фактичних договірних стосунках, проводячи оплату за надані послуги, та КРЕПу № 3 з письмовими зверненнями щодо невиконання підприємством договірних зобов'язань з надання належної якості послуг з теплопостачання, а також заявою про відмову від зазначених послуг з вимогою відключення його квартири від мережі центрального теплопостачання (а.с. 20, 24-25,26) , а 14 жовтня 2004 року самовільно відключився від центрального опалення шляхом відокремлення батарей від стояків центрального опалення, з встановленням заглушок на отвори в стояках, які заізольовані тепло ізолюючим матеріалом заводського виробництва, що підтверджується актом про відключення від централізованого опалення від 14 жовтня 2004 року за підписами ОСОБА_1 та 4-х споживачів мешканців будинку.
Відповідно до п.9 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року № 1497, які були чинними на час самовільного відключення відповідача від центральної мережі теплопостачання, права , обов'язки та відповідальність виконавця і споживача, передбачені цими Правилами, набирають чинності з моменту укладення договору.
Сторони не можуть відмовитися від укладення або продовження терміну дії договору, якщо він відповідає цим Правилам за умови, що споживач не має наміру відмовитися від користування послугами.
У разі відмови споживача від користування послугами з водо,- теплопостачання та водовідведення він має право розірвати договір та вимагати відключення відповідних мереж. При цьому заборгованість за отримані послуги та витрати пов'язані з відключенням, повинні бути відшкодовані споживачем у добровільному або судовому порядку.
Згідно до п.п. 34, 40 зазначених Правил споживач не має права самовільно, з порушенням проектних рішень переобладнувати і використовувати не за призначенням та псувати санітарно-технічне обладнання житлових будинків і житлових приміщень. За порушення правил користування житловими будинками і житловими приміщеннями та правил експлуатації внутрішньо будинкових (квартирних) систем водо-, теплопостачання і водовідведення споживач несе відповідальність шляхом сплати штрафу згідно із законодавством.
Із розрахунку заборгованості споживача теплової енергії ОСОБА_1 вбачається, що борг останнього за надані йому послуги з теплопостачання станом на жовтень 2004 року, тобто на час коли він самовільно відключився від мережі центрального теплопостачання, становив 75 грн. 44 коп., оплату якого відповідач не провів (а.с. 4).
Згідно наданої представником позивача угоди № 02/11-04 про поступку права на вимогу від 01 листопада 2004 року, укладеної між державним комунальним підприємством теплових мереж „Кіровоградтеплоенерго” та ДП „Кіровоградтеплоенерго” ТОВ „ЦНТІ УНГА”, державне комунальне підприємством теплових мереж „Кіровоградтеплоенерго” передало, а ДП „Кіровоградтеплоенерго” ТОВ „ЦНТІ УНГА” прийняло на себе право вимоги першого і стало кредитором по договорам на теплопостачання та відповідно особових рахунків між державним комунальним підприємством теплових мереж „Кіровоградтеплоенерго” та споживачами послуг - населенням та стало надавачем населенню послуг з теплопостачання.
Договір про надання послуг із теплопостачання безпосередньо між ДП „Кіровоградтеплоенерго” ТОВ „ЦНТІ УНГА” та відповідачем не укладався.
Оскільки факт самовільного відключення відповідача на початку опалювального сезону 2004 року від мережі центрального теплопостачання не спростований позивачем належними доказами і по суті визнаний представником позивача в судовому засіданні, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за надані послуги, факт надання яких ним відповідачеві не знайшов свого підтвердження , є безпідставними.
Так як право вимоги боргу за надані послуги з теплопостачання до позивача перейшло тільки з часу підписання угоди про поступку права на вимогу, тобто з 1 листопада 2004 року, позивач має право вимагати сплати відповідачем боргу за послуги з теплопостачання надані його попередником у розмірі 75 грн. 44 коп. Разом з тим, оскільки вимоги про стягнення боргу заявлені позивачем з пропуском позовної давності, на застосуванні якої наполягає відповідач, задоволенню вони не підлягають.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог.
Твердження позивача про наявність підстав стягнення з відповідача нарахованого боргу з теплопостачання, оскільки останнім самовільне відключення від централізованого опалення проведено з порушенням „Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого постачання”, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, не можуть бути прийняті до уваги, так як факт відключення відповідача від центрального теплопостачання мав місце у жовтні 2004 року, а відповідно до пункту 1.3 зазначеного Порядку дія цього Порядку не поширюється на власників, наймачів (орендарів) окремих приміщень, які були відокремлені від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та користуються автономним теплопостачанням до набрання чинності цим Порядком.
За встановлених обставин рішення суду відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню, як ухвалене з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права із залишенням позовних вимог без задоволення .
Керуючись ст..ст. 303,304, п.2 ч.1 ст. 307, ст..ст. 309, 313, ч.2 ст. 314, ст..ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 03 грудня 2008 року скасувати і ухвалити нове рішення.
У позові дочірнього підприємства „Кіровоградтеплоенерго” товариства з обмеженою відповідальністю „Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії” до ОСОБА_1, співвідповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за використану теплову енергію відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий/підпис/
Судді/підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області В.Г.Пономаренко