Справа № 2-165/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        10 березня 2009 року Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим

у складі: головуючої судді    Андрєєвої О.М.,

                при секретарі          Кушнеренко О.М.,

                за участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, 3 особа КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, 

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 звернулись до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Свої позовні вимоги вони мотивували тим, що відповідачка ОСОБА_5 як власник квартир АДРЕСА_1 у м. Сімферополі протягом 2006-2007 р.р. проводила незаконну їх реконструкцію, в ході якої були спричинені пошкодження нижче розташованої квартири №2 в тому ж жилому будинку, яка належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_3, а позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 там постійно проживають.

За час виконання відповідачкою  робіт по реконструкції останні змушені були користуватися квартирою з технічними пошкодженнями, терпіли незручності, бруд, шум та вібрацію будівельних механізмів, грубу поведінку на свою адресу відповідачки, її чоловіка, та робітників, непокоїлись за цілісність свого житла та свою власну безпеку.

В судовому засіданні позивачі підтримали свої вимоги.  

Представник відповідачки ОСОБА_5 - ОСОБА_9 позови не визнав, пояснивши, що в ході реконструкції квартир №10 та 12 вони не порушували прав та інтересів позивачів.          

Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судове засідання не з'явились, надали суду заяви з проханням розглядати справу у їх відсутність (т. 1 а.с. 245, 250).

Представник 3 особи - КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя в судове засідання не з'явився, надав суду заяву із проханням розглянути справу у його відсутність (т.1 а.с. 254).

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи та представлені сторонами докази суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно договору довічного утримання від 06.04.2005р., реєстровий АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності  позивачу ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 13-16).

З довідки Сімферопольського МБРТІ №07/1717303 від 30.07.2007р. вбачається, що право власності на квартиру №10 вказаного жилого будинку зареєстровано за ОСОБА_6, а на квартиру №12 - за ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 164).

Однак,  копіями договорів купівлі-продажу від 26.12.2005р., реєстрові № 3751,3754 (т. 1 а.с. 259, 260) підтверджується, що вказані особи продали своє майно відповідачці ОСОБА_5, яка і проводила після придбання їх реконструкцію.

Таким чином, належним відповідачем по заявлених позовних вимогах є саме ОСОБА_5   

В задоволенні позовних вимог до відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд вважає за потрібне відмовити, оскільки вони є неналежними відповідачами.   

Згідно рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 1881 від 13.07.07р.  ОСОБА_5 дозволено перепланування з об'єднанням квартир №10 і 12 та реконструкції даху. Цим рішенням на неї покладено обов'язок виготовити проект    реконструкції та узгодити його у встановленому законом порядку (т. 1 а.с. 233).

Такий проект був виготовлений та узгоджений  в серпні 2007р., одержано дозвіл на виконання робіт інспекції ДБАК м. Сімферополя № 513 від 22.08.2007р. (т. 1 а.с. 262).

Однак, до одержання цих документів на протязі 2006-2007 р.р. відповідачка ОСОБА_5 самовільно виконала реконструкцію вказаних квартир в об'ємі, зазначеному в пізніше виконаному проекті. Ці обставини визнаються відповідачкою ОСОБА_5 та її представником, тому згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України не потребують доказування.   

Незаконність вказаної реконструкції на момент її проведення відповідачкою також підтверджується копією  припису відділу архітектури №260 від 25.10.2006р., відповідями різних органів влади за скаргами ОСОБА_2 № Е1/764/2 від 21.06.06, №Е1/694/1 від 30.06.06р., №Е1/694/2 від 18.07.06р., №Е1/203/2 від 03.03.07р., № Е1/361/2 від 28.04.07р., № Ко-1/1421/2 від 27.10.06р., №Е-1/361/2 від 30.04.07р. (т. 1 а.с. 17, 18, 108, 109, 151, 154, 155, 156).

Факти затоплення квартири №2 в червні 2006р. та в березні 2007р. з вини відповідачки ОСОБА_5 та поява в ній в період проведення реконструкції вище розташованих квартир №10 і 12, технічних ушкоджень у вигляді тріщин стін та стелі, деформації дверних та віконних отворів, пошкодження перемичок над ними, які зі спливом часу збільшувались,  пошкодження димовентиляційного каналу на кухні кв. №2 підтверджуються комісійними актами ЖЕУ-5 Центрального району м. Сімферополя від 16.03.06р., 03.06.06р., 18.08.06 р., 20.06.06р., 16.08.06р., 27.10.06р., 27.11.06р., 16.02.07р., 22.02.07р., 29.03.07р., 18.06.07р., 25.07.07р., 01.08.07р., 10.08.07р. (т. 1 а.с. 20-23, 39, 45, 85, 91, 111, 112, 149-150, 201) та показаннями свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11, які неодноразово на протязі 2006-2007р.р. бували в квартирі №2 у позивачів та в подробицях описали появу технічних ушкоджень.

Для визначення причини виникнення технічних пошкоджень в квартирі №2 та розміру матеріальної шкоди, заподіяної позивачам,  судом одержано два висновки судової будівельно-технічної експертизи №402 від 28.02.2007р. та № 27 від 27.12.2008р. зміст яких різниться між собою.

Оцінюючи зміст вказаних висновків експертиз суд вважає, що в основу рішення  повинно бути покладено висновок № 402 від 28.02.07 р., оскільки він узгоджується  із сукупністю інших досліджених судом доказів.

Висновок № 27 від 27.12.08р. суд оцінює критично, так як він є неповним, містить висновки, які ґрунтуються на припущеннях, а не самостійних дослідженнях експерта, спростовується  іншими доказами.

Так, договором на виконання будівельних робіт №17 від 12.12.2005р., актом виконаних робіт за грудень 2005р., кошторисом та квитанцією про оплату виконаних робіт (т. 2 а.с.91-99) підтверджується проведення позивачами в грудні 2005р. ремонту квартири №2.  Показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтверджується те, що на протязі 2002-2005р., тобто перед початком реконструкції квартир №10 і 12, вони неодноразово бували в квартирі №2 і ніяких технічних ушкоджень, як таких, які з'явились в період реконструкції, так і інших вони не бачили. Не було таких технічних ушкоджень, які описує експерт у висновку №27 від 27.12.2008р.,  в квартирі №2 перед початком ремонту, який позивачі провели в грудні 2005р.

Названі докази спростовують висновок експерта №27 від 27.12.2008р. про те, що наявні в квартирі №2 технічні ушкодження утворились не у зв'язку з проведеною відповідачкою реконструкцією, а внаслідок тривалої експлуатації жилого будинку.

Розмір матеріальної шкоди, спричиненої позивачам ОСОБА_3, як власнику квартири №2 та позивачці ОСОБА_2, як особі, яка користується нею та провела її ремонт за власні кошти, визначено згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №402 від 28.02.2008р. в сумі 14932гр., та скориговано в зв'язку з подорожчанням  матеріалів та робіт з часу її проведення на дійсний час висновком спеціаліста №1 від 28.02.2009р. в сумі 20695грн. (т.2 а.с. 100-105).

Згідно ст. 319 ЦК України, власник майна не вправі використовувати своє право власності на шкоду   правам, свободам та гідності інших осіб.

Відповідно ст.ст. 1166, 1192 ЦК України,  матеріальна шкода заподіяна незаконними діями майновим правам особи відшкодовується особою, яка її спричинила, шляхом відшкодування збитків або відновлення стану речі в натурі.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про відшкодування збитків в розмірі вартості ремонту квартири №2 для ліквідації пошкоджень, спричинених їй в ході самовільної  реконструкції відповідачкою ОСОБА_5  квартир №10 і 12, в сумі 20695гр. підлягають задоволенню на їх користь в рівних долях, а також на відповідачку повинно бути покладено обов'язок по відновленню димовентиляційного каналу на кухні квартири №2.    

Згідно ст. 23,1167 ЦК України відшкодуванню підлягає моральна шкода, спричинена незаконними винними діями іншої особи. А розмір відшкодування моральної шкоди визначається з врахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та моральних страждань потерпілого, погіршення його можливостей, та ступеня вини особи, яка спричинила шкоду.

Як вбачається з показань свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_11 на протязі  проведення відповідачкою незаконної  реконструкції своїх квартир у всіх приміщеннях квартири позивачів систематично був  будівельних бруд та пил, шматки будівельних матеріалів падали на голови, позивачів постійно турбував шум та вібрація від працюючих механізмів та нецензурні розмови п'яних робітників. Власниця квартир №10 і 12 та її чоловік ніяк не реагували на зауваження позивачів, грубо з ними конфліктували. Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 постійно скаржились на недосипання та погіршення здоров'я. ОСОБА_2 в цей час на роботі часто викликали швидку допомогу.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 змушені були для припинення незаконної реконструкції відповідачами своїх квартир багато разів звертатись в різні органи влади, що підтверджується відповідями на їх скарги (т. 1 а.с. 17, 18, 108, 109, 151, 154, 155), що потребувало часу та порушувало нормальний уклад їхнього життя. Позивачі також постійно переживали за безпеку свого житла та своє здоров'я. Погіршення стану їх здоров'я в період незаконної реконструкції підтверджується медичними довідками (а.с.43-44, 100-103). Ступінь вини відповідачки характеризує також та обставина, що вона продовжувала незаконну реконструкцію навіть після видачі їй приписів про припинення робіт та притягнення її до адміністративної відповідальності.

З урахуванням наведених обставин суд визначає відшкодування моральної шкоди позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4  в розмірі по 4000 грн. на користь кожного з них.

Спричинення моральної шкоди позивачу ОСОБА_3 судом не встановлено, тому в цій частині позову суд відмовляє.

Згідно ст. 79,89 ЦПК України, стороні на користь якої постановлено рішення стягуються судові витрати. Позивачами надано квитанції про понесені ними судові витрати в сумі 6022 гр., які суд вважає необхідним стягнути з відповідачки ОСОБА_5                                                                                   

На підставі ст.ст. 23, 319, 1166, 1167, 1192, 1194 ЦК України, керуючись ст.ст. 209, 212-215, 218  ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних долях матеріальну шкоду в розмірі 20695 (двадцять тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн.   

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі по 4000 (чотири тисячі) грн. кожному.

Зобов'язати ОСОБА_5 відновити димовентиляційний канал на кухні в квартирі АДРЕСА_3.      

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 в рівних долях судові витрати в сумі 6022 гр.                                                           

В частині позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди та позову ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономній Республіці Крим  через Центральний районний суд м. Сімферополя  шляхом  подачі до суду заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції  протягом десяти днів від дня проголошення рішення, і апеляційної скарги  на рішення суду  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                     Суддя-