Справа № 22-267                                                     Головуючий у 1 інстанції 2008 p.

Міщенко Т.М. Суддя-доповідач: Бондар В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2009 року                                           м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:   Бондара В.О.

Суддів :              Бабак A.M.

Коваленко А.І. При секретарі: Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 жовтня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання права власності на самочинно збудовані споруди, -

ВСТАНОВИЛА:

23 вересня 2008 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до виконавчого комітету Мелітопольської міськради Запорізької області про визнання права власності на самочинно збудовані споруди.

В позові зазначали, що їм на праві особистої власності належить житловий АДРЕСА_1, який знаходиться на земельній ділянці площею 443 кв. м., користувачами якої вони є. На цій земельній ділянці колишнім власником самочинно збудовані літня кухня В-1, розміром 8,90x4,04 м, прибудову в-1, розміром 6,90x2,05 м, які знаходяться відповідно на відстані 45 та 30 см від межі та сарай Г-1, розміром 8,10x3,65 м, розташований на межі з земельною ділянкою № 139. Власник житлового будинку № 139 ОСОБА_1 погодження на визнання права власності не надає.

Просили визнати за ними у рівних долях право власності на літню кухню В-1, розміром 8,90x4,04 м, прибудову в-1. розміром 6,90x2,05 м, сарай Г-1, розміром 8,10x3,65 м, розташовані на земельній ділянці, яка обслуговує належний ним на праві особистої власності житловий АДРЕСА_1.

2

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 жовтня 2008 року позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалите нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія судців вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що позивачі є власниками житловогоАДРЕСА_1 та користувачами земельної ділянки площею 443 кв. м. на якій цей будинок знаходиться.

Задовільняючи позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання права власності на самочинно збудовані споруди, суд першої інстанції виходив з того, що наявність самочинно збудованих більше 25 років тому будівель і споруд на земельній ділянці позивачів, огороженій парканом, який стоїть на деякій відстані від цих будівель та споруд, ніяким чином не порушує права власника житлового АДРЕСА_1 ОСОБА_1

Колегія суддів вважає за можливе погодитися з таким висновком суду, оскільки він грунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України, суд за вимогою користувача земельної ділянки, може визнати право власності на нерухоме майно, самовільно побудоване на ній, якщо цс не порушує права інших осіб.

Суд першої інстанції вірно встановив правовідносини, що склалися між сторонами і дав їм належну правову оцінку, і, оскільки матеріали справи не містять жодних свідчень щодо будь яких порушень прав третьої особи, задовольнив позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до помилкового судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для скасування рішення суду про задоволення позову не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 жовтня 2008 року по цій. справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.