Справа № 22-13 Головуючий у 1 інстанції:
2009 р. Меркулова Л.О.
Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Онищенка Е.А.
Суддів: Прокопенка О.Л.
Маловічко С.В. При секретарі: Семенчук О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1про стягнення аліментів.
В позові зазначала, що 30.09.2003 року між нею та відповідачем було розірвано шлюб. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження. З вересня 2003 року відповідач проживає окремо від сім'ї.
У ході судового розгляду справи позивачка звернулась до суду з доповненням до позовної заяви, просила суд змінити спосіб стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_1на її користь на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_1народження, з розміру аліментів 1/6 частини від доходу на розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Стягнути з відповідача на її користь на
2
утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_1народження у твердій грошовій сумі у розмірі 600 грн., щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду дитиною повноліття. Змінити спосіб стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, з розміру аліментів 1/6 частини від доходу на розмір аліментів у твердій грошовій сумі.. Стягнути зОСОБА_1 аліменти на її користь на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн., щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2008 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей - ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, по 400 гривень на кожну дитину, починаючи стягнення з 08.08.2008 року до повноліття дітей.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави держмито у розмірі 51 грн. та ЗО грн. Витрат на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просив рішення суду першої інстанції скасувати, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю - доповідача, доводи апелянта, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга піддягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи і ці обставини визнані сторонами, рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя у 2003 році були стягнені аліменти з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 в розмірі 1\3 частина його заробітку на утримання двох неповнолітніх дітей.
У зв'язку з тим, що деякий час ОСОБА_1. дійсно не мав постійного місця роботи ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Саме на ці обставини послався суд першої інстанції при вирішенні питання по справі.
3
Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія судців апеляційного суду погодитись не може у зв'язку з тим, що як суду першої інстанції так і апеляційної відповідачем були наданні довідки про те, що він має постійне місце роботи, тобто є працівником складу ТОВ «ТБ Енергоальянс» і має постійну заробітну плату.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було підстав вважати, що відповідач має мінливий заробіток.
Відповідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Виходячи з вказаного колегія суддів вважає, що позивачка не позбавлена права у разі залишення відповідачем роботи звернутись до суду з відповідним позовом.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313,314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2008 року по цій справі скасувати та ухвалити нове наступного змісту: «В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі відмовити».
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.