АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа №         11 - 103       2009 року                                                              Головуючий у 1-й інстанції: Сімонова С.Г.

Категорія     ст.  286  ч.  2   КК України - Т.З.                                                            Доповідач: Давиденко Е.В.

 

                                                               

У Х В А Л А

Іменем України

 

11 лютого 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

 

                   Головуючого - судді                                   Давиденка Е.В.

                   суддів                                                Слєпухи О.Є.,  Костенка В.Г.

з участю прокурора                                     Гриня Н.Г.

представника потерпілого                    ОСОБА_1

потерпілого                                                        ОСОБА_6

захисників                                       ОСОБА_4, ОСОБА_5            засудженого                                                   ОСОБА_3

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією представника потерпілого адвоката ОСОБА_1 на вирок Пирятинського  районного суду Полтавської області від 01 грудня 2008 року, та ОСОБА_2 на  окрему постанову Пирятинського  районного суду Полтавської області від 01 грудня 2008 року винесеної щодо нього.

 

Цим вироком:      ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець і мешканець с. Малютинці Пирятинського району  Полтавської області, українець, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює сторожем Малютинської школи, раніше не судимий, -

засуджений за ст. 286 ч. 2 КК України на 4 роки  позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням на іспитовий термін 2 роки.

Згідно   ст.  76 КК України ОСОБА_3  зобов'язаний повідомляти про зміну місця проживання та роботи органи  кримінально-виконавчої системи. 

ОСОБА_3 звільнений від кримінальної відповідальності на підставі п «б» ст. 1 ЗУ «Про амністію»  від 19.04.2007 року.

Стягнуто з ОСОБА_3  на користь потерпілого ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди 8260,7 грн. та моральної шкоди 15000 грн.

Вирішено питання про речові докази.

 

Згідно з вироком,  ОСОБА_3, визнаний винним та засуджений за те, що 28 липня 2005 року близько 17 годин керуючи вантажним автомобілем САЗ-3507 д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці с. Малютинці Пирятинського району Полтавської області в порушення вимог п.п. 10.1., 10.4. Правил дорожнього руху, не переконався в безпеці свого маневру та не зайняв завчасно відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, здійснивши поворот праворуч на прилеглу територію, скоївши зіткнення з мопедом «Ямаха» під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався справа в попутному напрямку. В наслідок зіткнення транспортних засобів пасажир мопеду ОСОБА_7 помер на місці дорожньо-транспортної пригоди.

В апеляції  представник потерпілого адвокат ОСОБА_1 не погодився з вироком суду в частині призначеного покарання засудженому та вирішення цивільного позову. При цьому зазначає, що ОСОБА_3 не визнав вину у вчиненні злочину,  не розкаявся у скоєному, шкоду потерпілому не відшкодував. Крім того, вважає, що суд безпідставно послався у вироку на те, що  потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні просив не позбавляти волі підсудного. Зазначив,  що суд вийшов за межі обвинувачення, пославшись у вироку на те, що водій ОСОБА_2, порушив правила ПДР, оскільки питання про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності по даному факту розглянуто старшим слідчим відділення розслідування ДТП при УМВС України в Полтавській області з винесенням постанови від 05.10.2007 року про закриття кримінальної справи на підставі ст. 6 п.2 КПК України  за відсутністю в діях останнього складу злочину, яка на даний час  вступила в законну силу. Тому адвокат просив змінити вирок суду, призначити ОСОБА_3 максимальне покарання, передбачене санкцією статті Кримінального кодексу за вказаний злочин, та задовольнити позов потерпілого в повному обсязі.

По даній кримінальній справі Пирятинським  районним судом Полтавської області було винесено  окрему постанову від 01 грудня 2008 року, в якій ставиться питання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2

 

ОСОБА_2. оскаржив в  апеляційному порядку окрему постанову районного суду про вирішення питання притягнення його до кримінальної відповідальності. В своїй апеляції він вказував на  неспроможність покладених в основу даного рішення  висновків додаткової судово-авто-технічної експертизи від 19.09.2008 року про невідповідність дій водія мопеду Правилам дорожнього руху, яка з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою. А  тому просив скасувати окрему постанову суду.

Засуджений ОСОБА_3 подав заперечення  на апеляцію представника потерпілого адвоката ОСОБА_1 та ОСОБА_2, особи відносно якої винесено окрему постанову, в яких зазначив про законність та обґрунтованість вироку.

Заслухавши доповідача, представника потерпілого адвоката ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_6 про призначення максимального покарання ОСОБА_3, що передбачене санкцією статті Кримінального Закону за вчинений ним злочин, та про задоволення цивільного позову в повному обсязі, адвоката ОСОБА_5 в інтересах  ОСОБА_2 про скасування окремої  постанови винесеної відносно його підзахисного, оскільки в діях ОСОБА_2 немає ознак злочину, думку прокурора Гриня Н.Г., який просив апеляцію представника потерпілого залишити без задоволення, а апеляцію ОСОБА_2 задовольнити, захисника засудженого ОСОБА_4 про законність і обґрунтованість вироку суду, засудженого ОСОБА_3, який зазначив про безпідставність поданих апеляцій та погодившись із застосуванням до нього амністії, просив вирок залишити без зміни,  перевіривши доводи апеляцій та матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає за необхідне апеляцію адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення,  апеляцію ОСОБА_2  -  задовольнити, вирок суду та окрему постанову - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст..376 КПК України апеляційний суд, встановивши обставини, передбачені статтями 6, 7, 7-1, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу.

Саме ці обставини були встановлені колегією суддів при розгляді апеляцій на вирок місцевого суду при апеляційному розгляді справи.

Встановлено, що при розгляді кримінальної справи, яка надійшла з обвинувальним висновком до Пирятинського районного суду Полтавської області підсудним ОСОБА_3 було надано суду 1 інстанції заяву про надання згоди на застосування до нього ЗУ «Про амністію « від 19.04.2007 року.

Проте, суд 1 інстанції в порушення вимог ст. 6 ЗУ України «Про амністію» від 19.04.2007 року після отримання такої заяви продовжив розгляд кримінальної справи.

Згідно з вимогами ст. 6 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року, суд повинен у кожному випадку, який підпадає під дію цієї статті, звільняти особу від кримінальної відповідальності з закриттям провадження у справі (виносячи постанову про закриття справи), незалежно від того, чи надійшла справа в суд з поданням відповідного органу дізнання або досудового слідства, чи підстави для застосування амністії виявлені в стадії судового розгляду. У цій ситуації положення Закону мають пріоритет перед ст. 6 ч.2 КПК України, оскільки Закон передбачає спеціальний порядок застосування амністії і прийнятий пізніше у часі.

 

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 до набрання чинності ЗУ «Про амністію» від 19.04.2007 року вчинив  злочин з необережності, за який законом передбачено покарання, менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше 10 років, має двох  неповнолітніх дітей, яки не виповнилося 18 років  на день набрання чинності цим законом (т.1 а.с. 143-144), подав заяву від 28.11.2008 року про застосування до нього амністії (т.3 а.с.52),  а тому на підставі п. «б» ст. 1,  ст.6  ЗУ «Про амністію» ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі.

 

Крім того, задовольняючи позов потерпілого ОСОБА_6, суд 1 інстанції не врахував положення чинного кримінально-процесуального законодавства у якому зазначено, що у разі закриття справи з передбачених законом підстав за вимогами ст. 28 КПК України цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди в цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

 

Як передбачено  ст. 14  Закону «Про амністію», амністія  не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суд. Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із застосуванням амністії не позбавляє потерпілого права звернутися з позовом  про відшкодування шкоди, завданої злочином, в порядку цивільного судочинства.

 

А тому відповідно до вимог ст. 365 ч.2 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати обвинувальний вирок суду, а провадження по кримінальній справі щодо ОСОБА_3  - закрити, звільнивши його від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії.

В кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст. 286 ч.2 КК України, судом винесено окрему постанову для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності по даному факту ДТП і водія   ОСОБА_2

Як встановлено з матеріалів справи питання про наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину було вирішено ст. слідчим відділення розслідування ДТП при УМВС України в Полтавській області з винесенням постанови про закриття кримінальної справи відносно нього, як за ст..286, так і  за ст. 291 КК України на підставі ст. 6 п. 2 КПК України за відсутністю в діях останнього складу злочину, яка ніким не оскаржувалась та на даний час набрала чинності.

За таких обставин, окрема ухвала суду про необхідність вирішити питання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 - підлягає скасуванню.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

 

У Х В А Л И Л А :

 

Апеляцію представника потерпілого адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляцію особи відносно, якої винесено окрему ухвалу, ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Пирятинського  районного суду Полтавської області від 01 грудня 2008 року щодо ОСОБА_3 - скасувати, провадження по кримінальній справі за ст. 286 ч. 2 КК України  - закрити.

Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 на підставі п. «б» ст. 1, ст. 6  Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 залишити без розгляду та роз'яснити йому право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Окрему постанову Пирятинського  районного суду Полтавської області від 01 грудня 2008 року винесеної щодо ОСОБА_2 - скасувати.

 

Судді:

 

Давиденко Е.В.                     Слєпуха О.Є.                         Костенко В.Г.

 

      ___________                            ___________                                     __________