АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Справа № 2010/990/2012 г. Головуючий 1 інстанції - Болібок Є.А. Провадження № 11/790/48/2013
Категорія: ч. 2 ст. 286 КК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого Крамаренко Г.П.,
суддів Струка І.Ф., Шевченка Ю.П.,
за участю прокурора Подобайла В.І.,
захисника ОСОБА_1,
потерпілої ОСОБА_2,
представника потерпілої Мартинець А.В.,
засудженого ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові кримінальну справу за апеляціями представника потерпілої ОСОБА_2 адвоката Мартинець А.В., засудженого ОСОБА_4, його захисника ОСОБА_1 на вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 11 жовтня 2012 року, яким,-
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Токарівка Дергачівського району Харківської області, громадянина України, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого водієм ВАТ «Укртелеком», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -
засуджено за ч.2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 31543,99 грн., 50000,00 грн. морального відшкодування та щомісячно по 1000 гривень на утримання неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, починаючи з 28.08.2011 року до її повноліття.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення в Харківському НДІСЕ ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса експертизи №12041/13079 від 26.11.2011 року в розмірі 2828,00 грн., експертизи №12768 від 20.01.2012 року в розмірі 1406,40 грн.
ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за те, що він 28 серпня 2011 року приблизно о 21 годині, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-21099» реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі, яка веде від с. Гоптівка до автошляху «Харків-Щербаківка», поблизу села Гоптівка Дергачівського району Харківської, у порушення вимог п.п. 1.5, 12.3 Правил дорожнього руху України не зробив своєчасних заходів екстреного гальмування і допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8, яка рухалася в попутному напрямі по проїжджій частині, внаслідок чого ОСОБА_8 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпеки для життя у вигляді важкої черепно-мозкової травми і багаточисельних переломів кісток грудної клітки і нижніх кінцівок, що стало причиною її смерті на місці пригоди.
Представник потерпілої ОСОБА_2 адвокат Мартинець А.В. в апеляції просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, призначити ОСОБА_4 покарання згідно максимальної санкції ст. 286 ч. 2 КК України з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки, а також збільшити розмір морального відшкодування до 200000 гривень. В обґрунтування своєї апеляційної скарги вона посилається на те, що суд першої інстанції призначив надто м'яке покарання, не врахувавши в повному обсязі особу засудженого, який фактично свою вину не визнав, давав суперечливі показання, ДТП скоїв в нетверезому стані, шкоду не відшкодував.
Засуджений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_1, апеляції яких є аналогічними за змістом, просять змінити вирок суду через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості та звільнити ОСОБА_4 на підставі ч. 1 ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання. Свої апеляції вони мотивують тим, що суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_4 покарання не врахував, що він щиро розкаявся у скоєному злочину, у судових засіданнях просив вибачення у потерпілої, на його утриманні знаходиться неповнолітня дочка, він позитивно характеризується.
Заслухавши доповідь судді, представника потерпілої і потерпілу ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_4 та його захисника, які підтримали свої апеляції, а також думку прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України , при обставинах, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи та ніким не оскаржуються.
Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Покарання ОСОБА_4 призначено з урахуванням ступеня тяжкості і наслідків вчиненого ним тяжкого, але необережного злочину, даних про особу винного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, працює, характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дочку.
Суд першої інстанції визнав обставинами, які пом'якшують покарання, позитивну характеристику ОСОБА_4 і наявність у нього на утриманні неповнолітньої дочки, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Докази тому, що засуджений перебував у стані алкогольного сп'яніння, в матеріалах справи відсутні. Згідно висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_4 ознак сп'яніння у нього не виявлено (а.с.23 т.1), що також підтверджується результатом лабораторного аналізу (а.с.38,39 т.2).
Таким чином, обставин, які обтяжують покарання засудженого, судом не встановлено.
Суд також врахував обставини справи і дійшов правильного висновку про те, що виправлення засудженого ОСОБА_4 можливо із застосуванням до нього покарання у вигляді позбавлення волі в межах мінімальної санкції ч.2 ст.286 КК України, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.
ОСОБА_4 намагався частково відшкодувати шкоду потерпілій, але вона кошти від засудженого не отримала, що підтверджується довідкою підприємства поштового зв'язку від 8.02.2013 року.
Також потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснила, що про переказ їй грошей не знала і до теперішнього часу не отримала переказані 2.03.2013 року кошти від ОСОБА_4 на суму 31550 грн., тому суд не може врахувати цю обставину як добровільне відшкодування засудженим матеріальної шкоди.
Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_4 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і підстав для призначення більш суворого покарання за доводами потерпілої і її представника не вбачає, як не вбачає і підстав для звільнення його від відбування покарання з випробуванням за доводами апеляцій засудженого і його захисника.
Апеляція представника потерпілої про збільшення розміру відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає, оскільки суд при розгляді позову потерпілої ОСОБА_2 в повній мірі врахував характер та обсяг її душевних страждань у зв'язку з втратою близької людини і постановив стягнути, виходячи з принципів розумності і справедливості, 50000 грн. на користь потерпілої.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_1, представника потерпілої ОСОБА_2 адвоката Мартинець А.В. залишити без задоволення, а вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 11 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_4 - без зміни.
Судді:
_____________________ ____________________ ____________________
Крамаренко Г.П. Струк І.Ф. Шевченко Ю.П.