АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження : №22-ц-790-1164-2013р. Гол. 1 інст -Макаров В.О.

Справа № 2-2012-2237-2012 року доповідач - Ларенок В.І.

Категорія : розірвання шлюбу.

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді -Ларенка В.І.

- суддів: Бородіна М.М., Міненкової Н.О.

при секретарі: - Галушко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення жовтневого районного суду м. Харкова від 17 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу ,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2012 року ОСОБА_4 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що вони перебувають у шлюбі з 28.12.2001 року, дітей не мають, шлюбно-сімейні відносини припинені з липня 2011 року і відновлені бути не можуть. Втрачено почуття любові та поваги один одного.

В судовому засіданні позивач підтримав позов.

Відповідачка ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечувала, просила суд надати строк на примирення з метою збереження шлюбу.

Ухвалою суду від 3 жовтня 2012 року було надано строк примирення терміном на 2 місяці.

Після чого позивач просив розірвати шлюб, посилаючись на те, що примирення бути не може.

Представник відповідачки проти розірвання шлюбу заперечував, просив повторно надати сторонам строк для примирення сторін. Водночас зазначила, що подання ОСОБА_3 позову про поділ майна є її правом і в період шлюбу.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 грудня 2012 року позовні вимоги задоволені, розірвано шлюб і стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.

В апеляційній скарги ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити. Посилається на те, що бажає зберегти сім'ю. Крім того вважає, що суд неправомірно стягнув з неї на користь позивача 107 гр. 30 коп. витрат на судовий збір.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції , судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Тобто шлюб створює сім'ю, яка наповнена любов'ю і взаємним (домашним та публічним ) визнанням одне одного дружиною та чоловіком, що зробити їх щасливими.

Право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу одним із подружжя передбачений статтею 110 СК України.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановленою що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Ці підстави передбачені статтею 112 СК України.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони знаходяться у шлюбі з 2001 року і дітей не мають. Тривалий час ( з липня 2011 року ) подружжя шлюбних відносин не підтримують, сумісного господарства не ведуть, проживають роздільно. Шлюб фактично носить формальний характер. Заходи суду щодо примирення подружжя не привели до збереження сім'ї. Втрачене почуття любові та поваги один одного стало неможливим дальшого спільного життя подружжя і збереження сім'ї. А тому суд прийняв рішення про розірвання шлюбу з урахуванням інтересів кожного з подружжя.

Посилання в апеляційній скарги на те, що суд в рішенні не зазначив що стало причиною розірвання шлюбу, - не може бути підставою для скасування рішення суду про розірвання шлюбу.

У позовній заяві позивач зазначає, що причиною звернення до суду є втрачання почуття любові та поваги один одного. Суд виясняв саме дійсні причини пред'явлення позову про розірвання шлюбу лише у тій мірі, в якій це реально можливо. З'ясування фактичних взаємин подружжя потребує такту, уваги, поваги. Кожен має право на таємницю свого особистого життя, а отже, на право мовчати щодо певних обставин.

Судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам подружжя, а тому й прийняв рішення про розірвання шлюбу.

Що ж стосується рішення суду про стягнення з відповідачки на користь позивача 107 грн. 30 коп. витрат пов'язаних з оплатою судового збору, то це рішення постановлено згідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Таким чином, приймаючи до уваги, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, згідно до ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу необхідно відхилити і залишити рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: