АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________________________________________________________________________________________
Провадження №22-ц-790-323-2013 р. Гол. 1 інстанції -Яремчук В.І.
Справа № 2-2027\4411-2012 доповідач -Ларенок В.І.
Категорія : інші.
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого-судді -Ларенка В.І.
-суддів: -Міненкової Н.О., Бородіна М.М.,
при секретарі: - Галушко Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 і гаражного кооперативу «Автомобіліст»- про виключення і прийняття у члени кооперативу, про скасування рішення правління кооперативу,-
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2012 року позивачка ОСОБА_5 звернулась у суд з позовом до колишнього чоловіка ОСОБА_6 та його батька ОСОБА_7 і гаражного кооперативу «Автомобіліст»з вимогами:
- про виключення ОСОБА_7 з членів гаражного кооперативу;
- про скасування рішення правління гаражного кооперативу «Автомобіліст»від 02.04.2009 року в частині задоволення заяви ОСОБА_7 про переоформлення на нього гаражного боксу НОМЕР_1, якій раніше належав ОСОБА_6 , та про надання дозволу ОСОБА_7 на переоформлення гаражного боксу НОМЕР_1 в особисту власність з прийняттям її в члени кооперативу;
- про визнання її - ОСОБА_5 членом гаражного кооперативу в порядку переважного права на вступ в члени кооперативу після виходу ОСОБА_6 (колишнього її чоловіка ) з членів гаражного кооперативу та про переоформлення гаражного боксу НОМЕР_1 в її особисту власність.
В обґрунтування позовних вимог вона посилалась на те, що з 2003 року була в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, шлюб розірвано рішенням суду 15.12.2009 року.
В ході розгляду іншої справи за її позовом до ОСОБА_6 про розподіл майна їй стало відоме про те, що її чоловік таємно від неї написав заяву в гаражний кооператив з проханням переоформити гараж НОМЕР_1 на його батька ОСОБА_7 . Гаражний бокс 02.04.2009 року переоформлений рішенням правління на ОСОБА_7. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 7 грудня 2010 року їй було відмовлено в позові в частині поділу гаража НОМЕР_1. В обґрунтування відмови в задоволенні позову суд посилався на те, що вона не надала доказів існування та придбання у шлюбі гаражу, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на цій гараж.
Однак гараж був придбаний 30.08.2007 року у період шлюбу. За придбання гаражу вони сплатили спільні сімейні кошти попередньому власнику гаражного боксу.
Вважає, що ОСОБА_6 бажаючи уникнути поділу спільного майна подружжя, здійснив незаконне відчуження майна на свого родича. Посилаючись на ст.ст. 60, 68, 70 Сімейного Кодексу України, просила задовольнити її позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_6 позов не визнав, пояснив, що під час шлюбу із позивачкою його батько ОСОБА_7 за свої грошові кошти купив гараж НОМЕР_1 у АГК «Автомобіліст», який переоформив на нього щоб він міг користуватися гаражем і зберігати у ньому автомобіль. У 2009 році позивачка подала у суд позов про розірвання шлюбу і про поділ майна, і тоді батько зажадав повернення гаражу у його користування і право користування було переоформлено знову на батька.
Відповідач ОСОБА_7 позов не визнав і пояснив, що 07.08.2007 року він купив гараж НОМЕР_1 у попереднього власника ОСОБА_8. У нього у той час був автомобіль марки «Запорожець», який стояв у дворі біля будинку. Після отримання оплати за гараж ОСОБА_8 написав заяву про вихід із кооперативу, а він написав заяву про вступ до кооперативу та сплатив вступний внесок. З цих підстав він був прийнятий у кооператив. Гараж він передав своєму сину ОСОБА_6 для тримання там автомобіля і переписав гараж на нього шляхом виходу з кооперативу, а на його місце був прийнятий син з правом користування гаражем. Пізніше він купив собі автомобіль і на його вимогу право користування гаражем син йому повернув гараж.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.
Наводить ті ж доводи, що і в судовому засіданні суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив з того, що доказів на обґрунтування таких позовних вимог позивачем не надано.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені відповідно до зібраним доказам, вимогам ст.ст. 10, 60, 213, 214 ЦПК України, Закону України «Про кооперацію», Статуту гаражного кооперативу «Автомобіліст».
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_5 і відповідач ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі з з 2003 року по грудень 2009 року.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 7 грудня 2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розділ гаражу НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Автомобіліст»у зв'язку з тим, що не надано доказів на придбання у шлюбі гаражу та відсутні правовстановлюючі документи на вказаний гараж (а.с. 12-14).
Згідно довідки № 30\7 від 30.07.2012 року, виданої головою ГК «Автомобіліст», спірний гаражний бокс знаходився у користуванні по 09.08.2007 року у ОСОБА_8, з 09.08.2007 року по 30.08.2007 року у ОСОБА_7, з 30.08.2007 року по 02.04.2009 року у ОСОБА_6, з 02.04.2009 року по цей час у ОСОБА_7 (а.с. 57).
Згідно змісту розписки, складеної 07.08.2007 року громадянином ОСОБА_8, ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_7 повну суму оплати за гаражний бокс НОМЕР_1 у ГК «Автомобіліст»(а.с. 58).
Згідно ст. 11 Закону України «Про кооперацію» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.
17.03.2009 року відповідачі ОСОБА_7 і ОСОБА_6 подали у правління ГК «Автомобіліст»заяви, перший про вступ до кооперативу, другий про вихід із кооперативу з переоформленням права користування гаражним боксом на нового члена кооперативу (а.с. 19,20).
Згідно виписки із протоколу засідання правління ГК «Автомобіліст»від 02.04.2009 року правління дозволило переоформлення гаражного боксу в особисту власність з прийняттям в члени ГК «Автомобіліст». (а.с.21).
На підставі рішення правління кооперативу від 02.04.2009 року ОСОБА_7 виданий корінець ордеру, який надав право ОСОБА_7 на користування гаражним боксом НОМЕР_1.(а.с. 22). Процедура вступу в члени кооперативу ОСОБА_7 була дотримана.
Спірний бокс не прийнятий в експлуатацію, на нього немає правовстановлюючих документів і він є самовільною спорудою, а тому підстав для визнання власності на нього у суду не було. Зазначеним боксом користуються члени гаражного кооперативу, право користування гаражним боксом надається правлінням кооперативу із затвердженням у наступному загальними зборами.
Пунктами 3.3 і 3.4 Статуту гаражного кооперативу «Автомобіліст»вступ в кооператив здійснюється на основі письмової заяви в правління кооперативу. Рішення правління про прийняття в члени кооперативу затверджується один раз на рік при проведенні звітних або звітно-виборчих загальних зборів членів кооперативу. (а.с.32).
Як встановлено судом першої інстанції, про що не заперечує сама позивачка ОСОБА_5, при виході із членів кооперативу 02.04.2009 року на той час її чоловіка, позивачка заяву про вступ до кооперативу не подавала. Тобто, не було відмови кооперативу у її прийнятті до членів кооперативу.
Таким чином, прийняття у члени кооперативу згідно Статуту кооперативу -це компетенція правління та загальних зборів кооперативу, це питання суду не підсудне.
Про наявність відмови у прийнятті до членів кооперативу та про незаконність цієї відмови позивачка вимогу не заявляла.
А тому суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, тому що вони є безпідставними.
Обґрунтування позивачкою своїх вимог положеннями ст.ст. 60, 68, 70 СК України , яки регулюють правовідносини з приводу спільного сумісного майна, яке належить членам подружжя, у даному випадку безпідставне, оскільки предметом судового позову не є визначення права власності.
У зв'язку з вищевикладеним, судова колегія вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним та обґрунтованим.
Доводи, викладені в апеляційної скарги, були предметом розгляду суду першої інстанції, та їм дана належна оцінка.
Висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 315 , 317, 319 ЦПК України, судова колегія
Ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: