АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________________________________________________________________________________________
Провадження №22-ц-790-331-2013р.
Справа № 2-2010-1182-2012р.
Головуючий
Категорія: визнання договору недійсним. 1 інстанції -Жорняк О.М.
доповідач - Ларенок В.І.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 січня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді Ларенка В.І.
суддів : Міненкової Н.О., Бородіна М.М.
при секретарі: Галушко Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 2 листопада 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрозапчастина»до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики ,-
в с т а н о в и л а:
15.06.2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгрозапчастина»звернувся у суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 11 780 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 23.05.2008 року між ТОВ «Украгрозапчастина» в особі директора Кривулі С.В. та відповідачкою ОСОБА_2 (нині ОСОБА_2) був укладений договір безпроцентної позики. За умовами даного договору позивач позичив відповідачці грошову суму в розмірі 15 000 грн., яку остання зобов'язалась повернути до 30.09.2008 року. Відповідачка отримала вказану суму позики, однак у визначений договором строк позика повернута не була. Після неодноразових вимог відповідачка протягом травня по липень 2009 року повернула лише 3 220 грн..
Посилаючись на те, що відповідачка відмовляється повернути борг у сумі 11 780 грн., представник позивача просив стягнути цю суму та сплачений судовий збір в розмірі 117 грн. 80 коп.
Відповідач ОСОБА_2 не заперечуючи факт отримання коштів, посилалась на відсутність коштів.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 2 листопада 2012 року позов задоволений у повному обсязі.
В апеляційній скарги представник відповідачки просить рішення суду скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на те, що договором (п.6 ) передбачено, що спори сторін вирішуються шляхом переговорів, а при недосягнення згоди - в суді. Доказів на підтвердження проведення переговорів позивач не надав, а тому вважає, що право позивача було порушене.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав:
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Украгрозапчастни»суд першої інстанції виходив з того, що що 23.05.2008 року між ТОВ «Украгрозапчастина» та відповідачкою ОСОБА_2 (нині ОСОБА_2) був укладений договір безпроцентної позики. За умовами даного договору позивач позичив відповідачці грошову суму в розмірі 15 000 грн., яку остання зобов'язалась повернути до 30.09.2008 року. Відповідачка отримала вказану суму позики, однак у визначений договором строк позика повернута не була. Після неодноразових вимог відповідачка протягом травня по липень 2009 року повернула лише 3 220 грн.. А тому відповідачка зобов'язана виконати умови договору, виплатити бог.
Судова колегія вважає, що дані висновки суду є правильними, оскільки вони зроблені відповідно до зібраним доказам, вимогам ст.ст.10, 11, 60, 213 ЦПК України, ст.ст. 526,1046, 1049 ЦК України.
Згідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
У даному випадку між ТОВ «Украгрозапчастина» та відповідачкою ОСОБА_2 (нині ОСОБА_2) був укладений договір безпроцентної позики. За умовами даного договору позивач позичив відповідачці грошову суму в розмірі 15 000 грн., яку остання зобов'язалась повернути до 30.09.2008 року. Відповідачка отримала вказану суму позики, однак у визначений договором строк позика повернута не була. Після неодноразових вимог відповідачка протягом травня по липень 2009 року повернула лише 3 220 грн.. А тому суд першої інстанції прийняв правильне рішення про стягнення з відповідачки залишок неповерненого боргу.
Що ж стосується доводів викладених в апеляційної скарзі, що дана справа не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства, оскільки сторонами не вирішено питання шляхом переговорів, то суд першої інстанції правильно найшов їх безпідставними і такими, що не відповідають вимогам закону. З матеріалів справи вбачається, що протягом травня -липня 2009 року позивач неодноразово вимагав від відповідачки повернути борг. Крім того судом в процесі розгляду справи надавався такий термін, однак згода між сторонами не була досягнута.
Все наведене свідчить про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням матеріального та процесуального права.
Доводи, викладені в апеляційної скарги, були предметом розгляду суду першої інстанції, та їм дана належна оцінка.
Висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
Згідно до ст. 308 ЦПК України апеляційній суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 2 листопада 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: