Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 1-79/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.06.2011                               Лебединський районний суд Сумської області

в складі:

                              головуючого Бакланова Р. В.

                              при секретарі Вєчканова С. В.,

за участю: прокурорів - Верещагіна Д.Б., Радковського В.П.

           захисників: адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2;

                              ОСОБА_3, ОСОБА_4

           представника потерпілої- Стеценка В.М.          

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залi суду в м. Лебединi справу про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, начальника сектору карного розшуку ОСОБА_6 УМВС України в Сумській області, одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого,-

по ч. 2 ст. 365 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, оперуповноваженого сектору карного розшуку ОСОБА_6 УМВС України в Сумській області, одруженого, має на утриманні неповнолітню дочку, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7, не судимого,-

по ч. 2 ст. 365 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5, будучи відповідно до вимог Закону України «Про міліцію» та ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», співробітником правоохоронного органу та маючи спеціальне звання - старший лейтенант міліції та обіймаючи вказану посаду маючи у безпосередньому підпорядкуванні двох оперуповноважених ОСОБА_6 УМВС України в Сумській області, у тому числі і ОСОБА_7 Також він наділений і визначеними ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»спеціальними повноваженнями по виконанню завдань оперативно-розшукової діяльності, а тому є особою, що наділена функціями представника влади і відповідно до вимог примітки ст. 364 КК України ОСОБА_5 є службовою особою. Відповідно до функціональних обов’язків начальник СКР ОСОБА_6 УМВС України в Сумській області забезпечує ефективну реалізацію завдань щодо боротьби із злочинністю, захисту інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, організовує проведення підлеглими комплексу оперативно-технічних заходів із залученням спеціальних підрозділів.

ОСОБА_7 будучи відповідно до вимог Закону України «Про міліцію»та ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»співробітником правоохоронного органу та маючи спеціальне звання - старший лейтенант міліції та обіймаючи зазначену посаду ОСОБА_7 також наділений визначеними ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»спеціальними повноваженнями по виконанню завдань оперативно-розшукової діяльності, а тому є особою, що наділена функціями представника влади і відповідно до вимог примітки ст. 364 КК України ОСОБА_7 є службовою особою.

Маючи достатній досвід роботи в органах внутрішніх справ ОСОБА_5 та ОСОБА_7 добре обізнані із визначеними законодавством умовами і межами застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї, а саме з положеннями Закону України «Про міліцію»згідно яких: Стаття 12 передбачає умови і межі застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї, а саме міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених цим Законом. Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров’ю громадян чи працівників міліції. Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров’ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору. У разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов’язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров’ю правопорушників та інших громадян. При завданні шкоди міліція забезпечує подання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк. Про застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, а також про будь-які ушкодження або смерть, які спричинені особі внаслідок застосування працівником міліції заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, працівник міліції негайно та письмово доводить до відома безпосереднього начальника для сповіщення прокуророві. Перевищення повноважень по застосуванню сили, в тому числі спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Стаття 13, зазначеного закону передбачає порядок застосування засобів впливу, а саме працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов’язків.

Так, 9 грудня 2010 року о 8 годині ОСОБА_5 та ОСОБА_7 від кримінального блоку ОСОБА_6 УМВС України в Сумській області заступили до слідчо-оперативної групи, та отримали у черговій частині табельну зброю - пістолети марки ПМ, по 2 магазина із 16 патронами, бронежилети, палки гумові ПР73 та шоломи.

Близько 11 години 9 грудня 2010 року начальником ОСОБА_6 УМВС України в Сумській області ОСОБА_8 погоджено виїзд ОСОБА_5 та оперуповноваженого ОСОБА_7 на територію Калінінської, Московської та Беєвської сільських рад з метою перевірки раніше судимих осіб на причетність до скоєння крадіжок майна.

О 15 годині 9 грудня 2010 року ОСОБА_5 разом із оперуповноваженим СКР ОСОБА_6 УМВС України в Сумській області ОСОБА_7 у цивільному одязі, без наявності пістолета та інших спеціальних засобів, на службовому автомобілі марки ВАЗ 2107 державний номер 04-23 прибули до с. Калінінське Липоводолинського району, де вирішили зробити обхід громадян, що схильні до вчинення неправомірних дій.

Близько 17 години ОСОБА_5 разом із ОСОБА_7 без дозволу ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, зайшли до його помешкання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, хоча для проникнення до вказаного житла у працівників міліції не було як виданого відповідно до ч.6 ст.177 КПК України дозволу суду, так і визначених п. 19 ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»правових підстав для негласного проникнення до житла громадян. Продовжуючи порушувати гарантоване ст.30 Конституції України право власника на недоторканість житла співробітники міліції видалили із даного приміщення громадян ОСОБА_10 і ОСОБА_11

У подальшому, залишившись наодинці із ОСОБА_9, співробітники міліції, діючи по спільному умислу на отримання будь-яким шляхом оперативної інформації про крадіжку майна, перевищуючи надану їм владу та службові повноваження, будучи представниками влади та службовими особами правоохоронного органу, умисно почали спричиняти ОСОБА_9 тілесні ушкодження. При цьому, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 були переконані, що їх протизаконні дії залишаться безкарними. Поза увагою вказаних осіб залишилося і те, що ОСОБА_9 перебував у безпорадному стані, оскільки він є інвалідом 2 групи та у нього ампутована кукса лівої нижньої кінцівки на рівні верхньої третини стегна і за таких умов наявні прямо визначені ст.12 ч.3 Закону України «Про міліцію»перешкоди для застосування заходів фізичного впливу до інваліда. Зокрема, ОСОБА_5 взявши зі столу порожню скляну пляшку горілки «Пшенична»ємністю 0,5 літра правою рукою наніс множинні удари по різних ділянках тулуба і голови ОСОБА_9 нехтуючи благаннями останнього зупинити побиття. ОСОБА_7, діючи з об’єднаним умислом із ОСОБА_5, із сильною фізичною силою, схопив потерпілого за плечі позаду та різко струснув, спричиняючи ОСОБА_9 сильні болісні відчуття.

Перерву у нанесенні тілесних ушкоджень працівники міліції зробили лише тоді як ОСОБА_9, під впливом сильної фізичної болі, продиктував ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вигадані дані про нібито відомий факт крадіжки у громадянки ОСОБА_12 двох гусаків. Таку інформацію ОСОБА_5 занотував до власного щоденника.

Після нанесення ОСОБА_9 множинних тілесних ушкоджень, співробітники міліції байдуже ставлячись до того, що потерпілий перебуває у вкрай тяжкому стані, залишили його у квартирі самого. Жодних заходів до надання останньому медичної допомоги, або виклику швидкої медичної допомоги ОСОБА_7 і ОСОБА_5 не було вжито.

О 18 годині 9 грудня 2010 року на оперативній нараді ОСОБА_5 інформував начальника ОСОБА_6 УМВС України в Сумській області ОСОБА_8 про здобуття у с. Калінінське оперативної інформації про крадіжку двох гусаків. При цьому ОСОБА_5 приховано від керівництва райвідділу факт спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9, хоча відповідно до вимог ч.5 ст.12 Закону України «Про міліцію»працівник міліції зобов’язаний невідкладно доводити безпосередньому начальнику рапортом про застосування фізичної сили до громадян. Про обставини побиття ОСОБА_9 не було сповіщено і прокуратуру Липоводолинського району.

9 грудня 2010 року в 18 годин 35 хвилин до чергової частини ОСОБА_6 УМВС України в Сумській області надійшло повідомлення мешканки ІНФОРМАЦІЯ_9 Г.Д. про нещодавнє побиття співробітники міліції ОСОБА_9

З метою перешкоджання встановленню істини за фактом побиття останнього ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у складі слідчо-оперативної групи ОСОБА_6 УМВС України в Сумській області повторно прибули до домоволодіння ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2, та, вочевидь, знаючи про обставини спричинення йому тілесних ушкоджень, примусили останнього написати пояснення і заяву про відсутність будь-яких претензій за фактом спричинення йому тілесних ушкоджень. ОСОБА_5 та ОСОБА_7 проігнорували також вимоги фельдшера Калінінського фельдшерсько-акушерського пункту ОСОБА_13 про необхідність невідкладної госпіталізації ОСОБА_9 З метою примирення ОСОБА_7 подарував потерпілому пляшку горілки «Пшенична»ємністю 0,5 літри та попросив вибачення. Для приховання вказаного факту ОСОБА_5 чинив психологічний тиск на ОСОБА_14, переконуючи нікого не повідомляти про відомі йому обставини побиття ОСОБА_9

У зв’язку із погіршенням стану здоров’я ОСОБА_9 викликано швидку медичну допомогу та о 23 годині 30 хвилин того ж дня його невідкладно доставлено до приймального відділення ОСОБА_6 центральної районної лікарні. Медичні і реанімаційні заходи ніякого результату не дали та 10 грудня 2010 року о 1 годин 15 хвилин ОСОБА_9 помер від аневризми брючного відділу аорти. На тілі останнього виявлено множинні травми, а саме: синці на ділянці лоба справа, на віці лівого ока, на лівій вушній раковині та лівій завушній ділянці, на передньовнутрішній поверхні лівого плеча у верхній середній треті, на розгинальній поверхні правого променозап’ястного суглоба, поблизу основи 2 пальця лівої кисті, на передній поверхні грудної клітки зліва по передньовнутрішній поверхні лівого плеча у верхній треті та на згинальній поверхні лівого передпліччя. Також виявлено крововиливи у м’яких тканинах збоку спини у проекції обох лопаток, у м’яких тканинах передньої поверхні грудної клітки зліва на рівні з 6 по 9 ребро від кологрудинної до передньом’язової лінії та у м’які тканини голови з боку кісток черепа у лівий скроневий м’яз і в проекції крововиливів на шкірі лоба. На тілі ОСОБА_9 наявні переломи 6 ребра зліва по середньо ключичній лінії, 7 ребра зліва по кологрудинній лінії та обох плечових кісток у ділянці головок з крововиливами у м’які тканини. За висновком експерта переломи 6-7 ребер та плечових кісток у ділянці головок відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, решта ушкоджень –до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину визнав частково, суду пояснив, що 9 грудня 2010 року він, перебуваючи на службовому місці ОСОБА_6, після оперативної наради, за вказівкою начальника СКР ОСОБА_5 був повідомлений, що вони будуть їхати разом до с. Калінінське для виявлення крадіжок та перевіряти раніше судимих осіб. Взявши службовий транспортний засіб, який ОСОБА_5 виписав на себе, в обідній час вони поїхали до ОСОБА_6 ЦРЛ, де ОСОБА_5 пройшов комісію, потім поїхали на заправку, так як не вистачало пального. Заправивши 3 літри бензину, вони поїхали до с. Калінінське. В селі транспортний засіб поставили неподалік від магазину. Коли зайшли до магазину, то попрохали продавця пообідати в ньому своїми продуктами, на що вона погодилася. Обідали вони їжею ОСОБА_5, яку йому дала дружина. Пообідавши в магазині, пішли перевіряти місцеві притони. Зайшовши до одного з притонів, вони нікого там не застали і вирушили далі та повернули до магазину. В магазині, ОСОБА_5 сказав, що вони ще підуть до одного з притонів, у якому він вже бував кілька разів, на що він погодився. У притоні вони застали трьох осіб, один із них був Мороз. Він з ОСОБА_5 попрохали, щоб двоє осіб покинули приміщення, для того щоб вони мали можливість порозмовляти з ОСОБА_9. Особи погодилися та вийшли на вулицю. ОСОБА_5 сів на лавку, яка стояла неподалік від ліжка, а ОСОБА_7 сів на ліжко в ногах у ОСОБА_9. На столі стояла пляшка з недопитою горілкою. ОСОБА_5 почав ставити питання ОСОБА_9 стосовно крадіжок які відбувалися в селі та в районі, але він повідомив, що нічого не знає і не буде говорити. Потім ОСОБА_5 взяв в праву руку порожню пляшку і почав наносити ОСОБА_9 в область голови та висків удари, щоб той розповів стосовно крадіжок. При нанесенні ударів, Мороз сидів на ліжку у нього не було однієї ноги –він інвалід. Від нанесених ударів, Мороз упав на ліжко та щось викрикнув, що саме не пам’ятає та почав крутити головою в різні сторони. Після того, ОСОБА_5 сказав йому, щоб він допоміг його підняти. ОСОБА_5 взяв ОСОБА_9 за ліву руку а він за праву. Піднімаючи його, вони сильно смикнули за руки, бо відчувся навіть тріск. Піднявши, вони посадили його в те положення, вякому він перебував на ліжку ще до того, як його бив ОСОБА_5 скарг на здоров’я зі сторони ОСОБА_9 не було. Сівши на ліжко, Мороз сказав, що все їм розповість. Він їм розповідав стосовно крадіжок живності та якоїсь крупи, тією особою, яку ОСОБА_5 знав. ОСОБА_5 пішов за щоденником, щоб записати отриману інформацію. Перебуваючи разом з ОСОБА_9, ОСОБА_7 запропонував йому, щоб він надавав інформацію та допомагав по службі, а точніше був інформатором, та отримував за це винагороду - продукти або гроші. ОСОБА_9 відповів, що йому потрібна олія та сало. Прийшов ОСОБА_5 та почав записувати інформацію, і сказав якщо вона підтвердиться, то вони йому привезуть олії та сала. Вони пішли до автомобіля та поїхали на оперативну нараду. Приїхавши до райвідділу вони пішли до свого службового кабінету, а через деякий час прийшов черговий та повідомив, що надійшов дзвінок від ОСОБА_14, який повідомив, що вони побили ОСОБА_9. Потім до них прийшов начальник райвідділу і сказав, щоб вони поїхали туди та розібралися, що там сталося. З ними також виїхали ОСОБА_15 та ОСОБА_16 Приїхавши до ОСОБА_9, вона побачили, що в нього вдома перебували ті особи, що й тоді, коли вони до нього приїздили вперше. Зайшовши до будинку він побачив, що Мороз сидів на ліжку і рвав, йому було погано. Один із присутніх сказав, що потрібно викликати швидку допомогу, але він відмовився. ОСОБА_15 та ОСОБА_16 залишилися опитувати, а він з ОСОБА_5 пішли до фельдшера. Прийшовши до фельдшера, вони попросили в неї допомоги, але вона відмовила і сказала, що в той притон не піде, але через деякий час погодилася. Фельдшер оглянула ОСОБА_9 і запитала в нього, чи його хтось бив, нащо він сказав, що ні. У нього був високий тиск і потрібна була шпиталізація, але він відмовився. ОСОБА_7 пішов до магазину, щоб купити горілки та налагодити дружні стосунки з присутніми та з самим ОСОБА_9. Купивши горілки, він поставив її на стіл. Перед тим як поїхати, він попросив вибачення у ОСОБА_9 і дав одному із присутніх осіб свій номер телефону, щоб в разі коли ОСОБА_9 стане погано, то подзвонили до нього та сказали про це. Приїхавши до райвідділу, ОСОБА_5 поїхав додому, а ОСОБА_7 ще залишився на роботі. Через декілька годин, до нього подзвонив один із тих хто був у ОСОБА_9, та повідомив, що ОСОБА_9 погано. ОСОБА_7 сказав щоб вони викликали швидку допомогу. Пізніше він пішов додому, а вже потім до нього зателефонував черговий і сказав, що Мороз помер у лікарні. Вони були у цивільному одязі. Зброї у нього не було, а у ОСОБА_17 зброї не бачив. Спецзасоби були відсутні. Коли вони зайшли до ОСОБА_9, він був у сидячому стані на ліжку. Видимих тілесних ушкоджень на ньому не було. ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_9 пляшкою 5 разів. Чи бив ОСОБА_5 пляшкою ОСОБА_9 по тілу, він не бачив. Хруст почув десь у плечах, у верхній частині. Крім них, нікого більше в будинку не було. В будинку було дуже брудно. По бруду не можна було сказати, що перед цим була бійка. Тих осіб які були в будинку ОСОБА_9 він не знав, а ОСОБА_5 знав їх раніше. ОСОБА_5 попросив їх вийти. Коли вони виходили з будинку, то в ньому нікого крім ОСОБА_9 не було. Він не зупинив ОСОБА_5 коли той бив ОСОБА_9. ОСОБА_5 злякався коли Мороз почав після ударів крутити головою і вони почали його піднімати. Намірів катування ОСОБА_9 у них не було. ОСОБА_9 грубо відповідав на запитання ОСОБА_17, тому він так і чинив з ним. У ОСОБА_9 була шишка на голові, ближче до скроні. Крові він не бачив. ОСОБА_9 сидів на ліжку як вони від нього їхали, на стан свого здоров’я він їм не скаржився. ОСОБА_5 записував інформацію, яку йому надавав Мороз. Ребра ОСОБА_9 можливо поламали тоді, коли його несли медичні працівники. Особисто він нічого не говорив на нараді про цей випадок. ОСОБА_5 також в його присутності нічого не говорив. Після наради він разом з ОСОБА_5 пішов до службового кабінету. Вибачення в ОСОБА_9 просив за те, що з ним грубо поводилися. ОСОБА_5 не зупинив тому, що він його начальник, можливо б для нього були б негативні наслідки, якщо б зупинив ОСОБА_17. ОСОБА_5 сказав, щоб вони підняли разом ОСОБА_9, бо злякався за його стан здоров’я після нанесених ударів. Коли вони піднімали ОСОБА_9, то він був обличчям вверх, взяли вище ліктів ОСОБА_9, руки йому не викручували. Вдруге піднімали ОСОБА_9, для того щоб фельдшер поміряла йому тиск.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину не визнав, суду пояснив, що у березні 2009 року він по сімейним обставинам перевівся з Гадяцького РВ до ОСОБА_6 Він їздив разом з ОСОБА_7 по зоні обслуговування, щоб знайомитися з особами, які раніше були судимі та перебували під наглядом. Він познайомився з деякими притонами та зокрема притоном ОСОБА_9. Кожного разу коли він був там, заїжджав у притони, зокрема до ОСОБА_9. Кожного разу він розмовляв з ОСОБА_9 наодинці, бо отримував інформацію стосовно крадіжок. Завдяки отриманій інформації, ними було розкрито десять злочинів. Вони йому давали за інформацію або пляшку горілки або гроші. Гроші давали в сумі 20-30 грн., але інколи 50 грн., якщо інформація мала резонанс. В травні 2010 року він був призначений на посаду начальника СКР ОСОБА_6 ОСОБА_7 прийшов працювати через місяць після того як ОСОБА_5 призначили на посаду начальника СКР. 9 грудня 2010 року у них були заняття по спецпідготовці, які проводив керівник РВ. До обіду проводилася нарада, на якій вирішувалося питання, хто буде чим займатися з обіду до вечора. Цього ж дня, тільки вранці, він був в оперативній групі і отримав табельну зброю та засоби захисту. Табельну зброю відразу положив до сейфу в своєму кабінеті, і також залишив в кабінеті засоби захисту. На нараді, він доповів, що будуть виїжджати на його територію, щоб перевірити раніше судимих осіб. Після цього він взяв службовий транспортний засіб та разом з ОСОБА_7 виїхали до с. Калінінське. У них були труднощі з бензином і вони ще заїхали на заправку. Приїхавши в с. Калінінське зупинилися в центрі. З собою він брав обід, зайшли до магазину, щоб пообідати. Вони обідали своїми продуктами, в магазині купили лише пляшку води, алкоголю не купували та не вживали. Пообідавши, він з ОСОБА_7 пішов перевіряти осіб, які були раніше судимі. Транспортний засіб залишили там, бо було мало пального. Вони зайшли до одного з притонів, в якому колись проживала соба, яка нелегально перебувала на території держави та була ними виявлена. Там нікого не було і вони пішли далі. Пройшовши по деяким притонам, у нього виникла думка зайти ще й до ОСОБА_9. Коли вони заходили до його будинку, двері були відчинені. Перший заходив ОСОБА_7, а за ним він. Зайшовши в середину, вони побачили двох осіб, яких він знав. Ці особи були місцевими жителями, які кожного дня розпивали спиртні напої разом з ОСОБА_9. Привітавшись з усіма, ОСОБА_7 сказав їм, щоб вони вийшли. Після цього ОСОБА_7 відвинув стіл, який стояв коло ліжка ОСОБА_9 та сів коло нього на ліжко. На столі стояла пляшка з під горілки «Пшенична»0,5 л. Він взяв пляшку двома пальцями, подивився та поставив її назад на стіл. Після цього, підійшов до лавки, яка стояла праворуч до входу в кімнату. ОСОБА_9 в цей час лежав на ліжку на правому боці, схилившись на руку. Він почав у нього запитувати, що нового у селі, чи не з’явився хтось новий з осіб, де брали горілку, з ким розпивали, хто приходив до нього, чи знає він про крадіжки? ОСОБА_9 відповідав грубо, при цьому застосовував лайливі слова. Потім ОСОБА_7 різко підвівся, взяв ОСОБА_9 руками і різко підняв, що навіть було чутно хруст кісток. Він його посадив на ліжко, для нього це було несподіванкою. Потім він запитав у ОСОБА_7, чи з ним все в порядку, на що той відповів, що все нормально. У нього відразу в думках виникло те, що у ОСОБА_9 поламалися руки. Він вийшов з будинку та пішов до транспортного засобу, щоб взяти свій блокнот, після чого повернувся до них. Він був відсутній 5 хвилин. Зайшовши до будинку він запитав у ОСОБА_9 чи з ним все гаразд, на що він сказав, що так. ОСОБА_7 запитав у ОСОБА_9, що він хоче за надану нам інформацію. ОСОБА_9 сказав, що йому потрібно олії та сала. Потім Мороз почав надавати йому інформацію стосовно крадіжок, а він її записував до свого блокноту. Потім, як вони виходили з будинку, ОСОБА_7 сказав ОСОБА_9, що привезе йому сала та олії. Він ОСОБА_9 сказав, що коли до нього як приходитимуть хлопці, щоб він за винагороду всі їх розмови розповідав їм. Коли вони сіли до транспортного засобу, він запитав у ОСОБА_7 нащо він підняв ОСОБА_9, на що він сказав, що не розрахував сили та попросив у нього щоб не розповідав нікому що сталося. Приїхавши до РВ, вони пішли на оперативну нараду, яка була о 17.00 год. на нараді він доповів, що ними отримана інформація стосовно крадіжки. Після наради вони зайшли до службового кабінету, до них зайшов начальник РВ і запитав, що у них за інформація. Він сказав, що вони її ще будуть завтра перевіряти. Через деякий час до них зайшов черговий Ситник і повідомив, що надійшов дзвінок від ОСОБА_18, який повідомив, що ОСОБА_9 побили працівники міліції. Начальник РВ запитав у нього хто в групі, він відповів, що він та ОСОБА_2. Начальник сказав, щоб вони взяли ОСОБА_16 та ОСОБА_7 і поїхали до ОСОБА_9, щоб вияснити що сталося. Приїхавши до села, ОСОБА_2 та ОСОБА_16 відразу пішли до будинку ОСОБА_9. За ними через 5 хвилин пішов ОСОБА_7. Зачинивши транспортний засіб він також до них підійшов. В будинку ОСОБА_2 відбирав пояснення у ОСОБА_9, який говорив, що його ніхто не бив. Після цього він вийшов на подвір’я та курив. Через 10 хв. з будинку вийшов ОСОБА_7 і запитав, де живе фельдшер. Він йому розповів де він живе та разом з ним пішов до фельдшера. По дорозі він запитав, що сталося. ОСОБА_7 йому сказав, що у ОСОБА_9 болить голова і йому потрібні пігулки. Прийшовши до фельдшера, він попросив пігулки для ОСОБА_9. Фельдшер відповіла, що пігулок не має і вона піде сама і подивиться що з ОСОБА_9. Вони всі разом пішли до будинку ОСОБА_9. Прийшовши до будинку, фельдшер почала запитувати у ОСОБА_9, що сталося. Він їй відповів, що його нудить і вона запитала у нього що він їв та чи не їв він грибів. ОСОБА_9 сказав, що зранку він вживав спиртні напої, а грибів не їв. Фельдшер поміряла тиск і сказала, що він занадто високий і у нього передінсультний стан. Потім вона сказала, що йому потрібно в лікарню, але Мороз відмовився. Потім ОСОБА_5 вийшов з будинку та побачив ОСОБА_14 та попросив, щоб він нікому не говорив, що до ОСОБА_9 приїздила міліція, щоб не ходили чутки по селу. Після цього, вони всі сіли до автомобіля і вже там ОСОБА_2 йому сказав, що Мороз написав, що його ніхто не бив і він не має ніяких претензій і вони поїхали до райвідділу. На роботі він перебував до 23.00 год., а потім поїхав додому. ОСОБА_9 він знав з 2009 року. Коли вони зайшли до ОСОБА_9, ОСОБА_7 сказав, щоб всі вийшли, бо їм потрібно було порозмовляти наодинці, без свідків. У 2006 році, коли Мороз перебував у стані алкогольного сп’яніння, він відморозив собі ногу. ОСОБА_9 не бив пляшкою по голові. На оперативній нараді він не доповідав про ситуацію, яка склалася. Він не перешкодив ОСОБА_7. Він був присутній коли фельдшер оглядала ОСОБА_9. Після огляду вона сказала, що у нього стан передінсультний і запропонувала його їхати до лікарні, на що він відмовився. Чому в ОСОБА_9 були поламані ребра, він не знає. Напевно коли лікар робив непрямий масаж серця. Він бував раніше в будинку, тому обстановка була для нього звичайна. Слідів боротьби ніяких не було. ОСОБА_7 сидів на ліжку, а Мороз лежав на лівій стороні, підпираючись рукою, він нахилився до нього, взяв його за руки вище ліктів та припідняв. Почувши хруст кісток він пішов на вулицю, щоб подумати, що робити далі. Він сподівався на те, що це був хрускіт суглобів а не перелом, тому не повідомив начальнику. Коли приїхали вдруге, обстановка в домі не змінилася, слідів боротьби не бачив. ОСОБА_7 стояв коли піднімав ОСОБА_9, він не просив нікого щоб телефонували, коли ОСОБА_9 буде погано. В селі він нічого за горілку не говорив ОСОБА_7 і не просив його, щоб він купив. В кімнаті була лавка, на якій він сидів. Відстань між ліжком та столом була такою, що людина могла лише боком пройти. У ОСОБА_7 він був безпосереднім керівником, він зобов’язаний виконувати його вказівки. Він почув два хруста майже одночасно. Він не очікував, що ОСОБА_7 підніме ОСОБА_9, бо ніколи такого не було, для нього це було несподіванкою. Він взяв блокнот у машині, в який записував отриману від ОСОБА_9 інформацію. Винагороду ОСОБА_9 він не давав з особистих коштів, існує певний закон України про виплату коштів інформатору.

Допитавши підсудного, свідків, дослідивши докази у справі суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, наступними доказами:

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14, суду пояснив, що 9 грудня 2010 року він був вдома до 18.00 год. вечора а потім пішов до ОСОБА_9, щоб віднести йому хліба. Коли він до нього прийшов, Мороз лежав на ліжку і сказав, що його побили працівники міліції –ОСОБА_17 та ще хтось. Він пішов до сусідки та зателефонував матері і розповів їй про те, що йому повідомив Мороз. Мати йому сказала, щоб він залишався у ОСОБА_9, а вона сама подзвонить начальнику міліції. Коли він повернувся назад до ОСОБА_9, то через деякий час приїхали працівники міліції, а саме: дільничний ОСОБА_2 та ОСОБА_16, які вдвох зайшли до хати. ОСОБА_16 сказав, щоб погукали ОСОБА_17 та ОСОБА_7, а самі вийшли. Він виконав прохання працівників міліції і разом зі своїм товаришем був на вулиці. Через деякий час, їм сказали, щоб вони разом з ОСОБА_10 зайшли до хати. ОСОБА_15 сказав, щоб він підписав написаний протокол, і він не читаючи підписав його. ОСОБА_9 через деякий час стало погано, прийшов лікар та зробив йому укол. Лікар повідомила їх, що ОСОБА_9 потрібна шпиталізація, на що останній категорично відмовився. Перед тим, як працівники міліції поїхали, ОСОБА_7 залишив йому номер телефону і сказав, якщо ОСОБА_9 буде погано, то він повинен до нього подзвонити й повідомити про стан здоров’я діда. Близько 23.00 год. він зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що ОСОБА_9 погано і вони викликали швидку допомогу. Коли приїхала швидка допомога, то ОСОБА_9 винесли до машини на ношах. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 несли на ношах ОСОБА_9. Коли ОСОБА_9 забрала швидка допомога він разом з ОСОБА_11 залишився ночувати в господарстві ОСОБА_9. Вранці приїхали працівники прокуратури та викликали його до сільради. ОСОБА_5 і раніше приїжджав до ОСОБА_9. Звідки була горілка у ОСОБА_9 та хто її приніс, він не знає. Коли він прийшов до ОСОБА_9, то пляшка вже стояла. ОСОБА_7 сказав, що коли ОСОБА_9 буде погано, то щоб він телефонував йому. ОСОБА_9 лежав на ліжку боком. ОСОБА_9 говорив, що йому боляче та його клали на живіт та били. ОСОБА_9 говорив, що його били міліціонери. ОСОБА_9 говорив, що в нього болять сильно руки і він навіть кружку води не міг піднести. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 несли ОСОБА_9 до нош, а він позаду ніс подушку. Спочатку вони несли ОСОБА_9 до коридору, де стояли ноші, на які вони його поклали. Коли несли ОСОБА_9, то він ніде не стукався та не падав. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 взяли ОСОБА_9 за руки та віднесли до нош. Коли піднімали ОСОБА_9, він лежав на ліжку, вони відвинули стіл, щоб підняти ОСОБА_9. Якби не відвинули стіл, то було б мало місця, і вони б не змогли підняти ОСОБА_9.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11, суду пояснив, що 9 грудня 2010 року він, разом з ОСОБА_10, після обіду, прийшов до ОСОБА_9 щоб посидіти та відпочити. Через деякий час приїхали працівники міліції –ОСОБА_17 та ОСОБА_7 та попросили їх вийти, щоб вони мали змогу побалакати з ОСОБА_9 наодинці. Вийшовши з хати, він пішов додому, де посварився зі своєю дружиною та повернувся назад до ОСОБА_9. Коли він повернувся до ОСОБА_9, то працівників міліції вже не було, а сам Мороз говорив, що вони його побили пляшкою. Через деякий час знову приїхали ОСОБА_17, ОСОБА_7 та ще якісь працівники міліції та попросили їх вийти. О котрій саме годині він не пам’ятає. З хати вийшов ОСОБА_14, ОСОБА_10 та він. Потім ОСОБА_9 стало зле, до нього прийшов фельдшер та дав укол після чого працівники міліції поїхали. Коли ОСОБА_9 стало зле, то ОСОБА_14 викликав швидку допомогу. Коли ОСОБА_9 забрали до лікарні, він з ОСОБА_14 залишився ночувати в хаті ОСОБА_9, де і випили горілку, яка стояла на столі. ОСОБА_9 на інвалідному візку рідко виїжджав на вулицю. Після першого приїзду працівників міліції, Мороз скаржився на стан свого здоров’я. Коли він вдруге прийшов до ОСОБА_9, то в нього на скроні була гуля та боліли руки. ОСОБА_9 говорив, що його побили працівники міліції. ОСОБА_9 вони розвертали за ногу, втрьох. Вони відсунули стіл, щоб підняти ОСОБА_9. Він заходив зі сторони ніг ОСОБА_9. ОСОБА_10 і він несли ОСОБА_9 за руки, а ОСОБА_14 за ногу. Він взяв ОСОБА_9 за праву руку, а ОСОБА_10 за ліву. Вони донесли ОСОБА_9 до нош, які стояли в коридорі, а потім на ношах віднесли до швидкої допомоги.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що 9 грудня 2010 року вона була вдома, так як у неї був високий тиск. Ввечері її син ОСОБА_18, пішов до ОСОБА_9 віднести йому хліба та провідати його. Коли син пішов з дому, через деякий час задзвонив телефон і вона підняла слухавку. Телефонував її син, який повідомив, що ОСОБА_9 побили працівники міліції. ОСОБА_17 та ще хтось. Вона сказала, щоб син залишався у ОСОБА_9, а сама зателефонувала в міліцію, та повідомила про обставини, які виникли з ОСОБА_9. Через деякий час до неї зателефонував дільничний ОСОБА_2 та запитав, що сталося, вона йому розповіла все, що знала і він сказав, що буде виїздити оперативна група. Близько 21.00 год. до неї прийшов фельдшер і сказав, що ОСОБА_9 зле і йому потрібна шпиталізація. ОСОБА_18 в той час був в господарстві ОСОБА_9. ОСОБА_9 раніше відвідували працівники міліції. Як саме били ОСОБА_9, їй не відомо.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду повідомила, що 9 грудня 2010 року близько 18.00 год. до неї прийшов ОСОБА_14 і попросив зателефонувати до матері. Вона спитала, що сталося, він їй сказав, що працівники міліції побили ОСОБА_9. ОСОБА_14 зателефонував до матері й пішов.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що 9 грудня 2010 року близько 14.00 год. до магазину зайшов ОСОБА_17 та ОСОБА_7 й попросили дозволу сісти пообідати в магазині, на що вона погодилася. Сівши за стіл, вони дістали свою їжу й почали обідати. З магазину вони вийшли близько 15.00 год. а вже близько 19.00 год. до неї прийшов ОСОБА_7 і запитав де можна купити горілки, так як у неї в магазині алкоголь не продавався, то у неї була пляшка горілки 0,5 «Пшенична»і вона її продала ОСОБА_7. Спиртного працівники міліції не вживали. У них на столі стояли стаканчики, які вони купили в магазині. Що саме вони пили з стаканчиків, вона не знає, в той час вона розставляла товар.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що 9 грудня 2010 року близько 18.00 –19.00 год. він разом зі своєю дружиною пішов по воду і побачив, що під’їхала машина працівників міліції і зупинилася коло будинку. Вони набрали води і пішли через двір ОСОБА_9, а працівники міліції зайшли до хати. Тільки хто з них був тоді присутній, він не пам’ятає. В той день він бачив двох працівників міліції, тому що на машині були номера синього кольору й відразу вирішив, що приїхали працівники міліції. Він бачив, як вийшли з машини та пішли в хату до ОСОБА_9.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_22, суду пояснив, що 9 грудня 2010 року він був черговим в ОСОБА_6 ЦРЛ, коли поступив дзвінок на виїзд до с Калінінське, він разом з фельдшером виїхав на виклик. Близько 23.00 год. вони були вже в селі. Їх коло хати чекали хлопці, які показали їм куди йти. Фельдшер пішов, а він залишився чекати в машині. Потім він вийшов з машини та відніс ноші, які поставив у коридорі, бо в хаті було мало місця. Вони почали грузити ОСОБА_9 на ноші. Хлопці взяли його за руки та положили на ноші та віднесли до швидкої допомоги потім поїхали до лікарні. Приїхавши до лікарні, понесли його до відділення потім прийшов черговий лікар. ОСОБА_9 їм нічого не говорив про побиття. Вони приїхали на звичайний виклик. На руках ОСОБА_9 несли до нош. У ОСОБА_9 крутилася голова, фельдшер поміряв йому тиск. Фельдшер дав ОСОБА_9 укол від тиску й повідомив, що його потрібно шпиталізувати. ОСОБА_9 лежав в вертикальному положенні коли його несли до нош. Коли несли ОСОБА_9, то ніде його не вдаряли. Реанімаційні заходи по штучному диханні робилися в лікарні.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_23, суду пояснив, що 9 грудня 2010 року о 21.00 год. він заступив на чергування. Після 22.00 год. поступив виклик на виїзд до с. Калінінське. Він з водієм виїхали до села. Приїхавши до ОСОБА_9, їх зустріли чоловіки, які показували куди йти. Чоловіків було троє. У ОСОБА_9 був високий тиск і він йому надавав першу допомогу, на ношах віднесли ОСОБА_9 до машини та повезли до лікарні. У ОСОБА_9 на лобі були гематоми, які він роздивився в машині. ОСОБА_9 йому нічого не говорив. Йому не відомо звідки в нього такі ушкодження. При ньому піднімали ОСОБА_9 й виносили на ношах, які стояли в коридорі. Хлопці, які були там присутні, винесли ОСОБА_9 з кімнати та положили на ноші. Один тримав ОСОБА_9 в області рук, а інший в області ніг. Положення у ОСОБА_9 коли його несли, було горизонтальним. Коли несли ОСОБА_9, він не вдарявся. Гематоми відразу не замітив, бо в кімнаті було погане світло.

Свідок ОСОБА_24, суду пояснила, що 9 грудня 2010 року вона була черговою в лікарні, їм доставили ОСОБА_9, зі скаргами на сильний головний біль та на високий тиск. Вони відразу оглянули ОСОБА_9 та взяли аналізи. При огляді вони виявили в нього синці та гематоми і повідомили працівникам міліції. До міліції телефонувала чергова медсестра. У ОСОБА_9 був дуже високий тиск, у нього було предінсультне становище. Вона йому колола препарати: магнезію, перецитан, демідрол, беназол. Стан хворого не покращувався, а навпаки навіть погіршувався. Був скликаний консиліум з лікарів близько 24.00 год. стан хворого погіршувався, та близько 01.00 год. наступила клінічна смерть. Ребра ОСОБА_9 вона не могла зламати коли робила реанімаційний масаж. Якби вона ламала ребра, то відчула б. До випадку з ОСОБА_9 вона ніколи не робила реанімаційний масаж.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що 9 грудня 2010 року близько 22.00 год. до неї прийшов ОСОБА_14 і сказав, щоб вона дала йому таблетку, бо Мороз почуває себе погано. Вони з ОСОБА_9 були сусідами і вона знала, що до нього приходять друзі, з якими він вживає спиртне, тому відмовила і сказала, що у таблеток не має тоді ОСОБА_14 пішов. Через 10 хв. до неї прийшло двоє чоловіків –це були підсудні, вони представилися працівниками міліції та попросили у неї таблеток для ОСОБА_9. Ніякого підтвердження того, що вони працівники міліції не було, тому вона вирішила підти з ними до будинку ОСОБА_9. Зайшовши до будинку, вона побачила, що там знаходився дільничний ОСОБА_2, ОСОБА_10 та ОСОБА_11. Всі присутні вийшли з будинку, а вона запитала у ОСОБА_9, що з ним сталося, на що він сказав, що в нього сильно болить голова й його весь час нудить. У хаті в нього була антисанітарія, на підлозі було блювотиння. Вона поміряла тиск ОСОБА_9, який був 130 на 110. Потім запитувала в ОСОБА_9 чи він ніде не падав та чи не вдарявся, на що він говорив, що ні. Коли торкнулася його руки, він сильно закричав. ОСОБА_9 весь час стогнав, шкіра в нього була холодна. ОСОБА_7 допоміг підняти ОСОБА_9 на подушку, щоб вона його оглянула. Здійснивши огляд, вона вколола ОСОБА_9 «магнезію»та запропонувала йому шпиталізацію, але він відмовився. Коли запитувала ОСОБА_9, що сталося, працівники міліції постійно його перебивали. Вона вважає, що вони здійснювали моральний тиск на ОСОБА_9. Освітлення в будинку будо погане. Коли вона його ощупувала, Мороз морщився та кричав. Коли оглядала грудну клітку, то запідозрила, що у нього щось із ребрами. Видимих саден у нього не було. Ран, з яких би йшла кров, не було. Потрібна була шпиталізація, але Мороз відмовився. Коли зайшла до будинку, Мороз лежав на ліжку та стогнав. Працівники міліції їй сказали, що самі розберуться стосовно шпиталізації. Моральний тиск виражався в тому, що ОСОБА_9 завжди перебивали, не давали йому нічого сказати.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що 9 грудня 2010 року близько 17.00 год. він разом з ОСОБА_11 був у гостях у ОСОБА_9. Вони посиділи, порозмовляли і він вийшов покурити та зустрів працівників міліції. Вони запитали у нього хто саме перебуває у будинку. Він їм відповів, що у будинку знаходиться Мороз та ОСОБА_11 і сам пішов додому. Через півтори години він повернувся назад до будинку ОСОБА_9 і побачив там ОСОБА_14. ОСОБА_9 говорив, що його побили працівники міліції. ОСОБА_14 сказав, що викликав працівників міліції. Через деякий час приїхали підсудні, дільничний ОСОБА_2 та ОСОБА_16. Вони вийшли з кімнати, про що вони говорили не знає, він повернувся додому. Пізніше він повернувся, працівники міліції вже поїхали. До ОСОБА_9 приходив фельдшер та оглядав. ОСОБА_11 підійшов до них пізніше. ОСОБА_9 почував себе погано і ОСОБА_14 викликав швидку допомогу. Коли приїхав лікар, вони перенесли ОСОБА_9 до машини і його повезли до лікарні. Він з ОСОБА_14 та ОСОБА_11 посидів та пішов додому, а вже вранці дізнався про смерть ОСОБА_9. Коли йшов, то в будинку ОСОБА_9 залишався ОСОБА_14 та ОСОБА_11. ОСОБА_9 говорив, що його побили працівники міліції. За що його били він не говорив. Слідів крові не було. ОСОБА_16 говорив йому, що хлопці не правильно зробили, що побили ОСОБА_9. Він допомагав ОСОБА_9 піднятися, бо він сам цього зробити не міг, у нього боліло все тіло. Вони поїли його водою, бо в нього боліли руки. Коли вони несли ОСОБА_9 до нош, то він тримав його під руками, а ОСОБА_11 за ноги, а ОСОБА_14 ніс йому подушку на ноші. У ОСОБА_9 боліли руки, він навіть сам не міг попити води. Коли він повернувся, то побачив, що ОСОБА_2 щось писав, а ОСОБА_7 сидів на лавочці біля ОСОБА_9.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що 9 грудня 2010 року його викликали вночі до терапевтичного відділення до тяжкого хворого. Прийшовши, він побачив ОСОБА_9 у тяжкому стані. Він був доставлений з високим тиском, а коли прийшов до нього, то тиск був низький. Йому вводили внтрішновенно препарати, які підвищують тиск. Через деякий час серце зупинилося та настала смерть. Тілесні ушкодження були на лобі. ОСОБА_9 майже весь час був непритомний. Масаж серця робив він та ОСОБА_24. При реанімаційних заходах можливо поламати ребра.

Протоколом оглядом трупа ОСОБА_9 (т.1 а.с.68-73, 79-83) виявлено наступні тілесні ушкодження: у ділянці лоба справа на 3см. вище проекції зовнішнього краю надбрівної дуги і на 5,5 см вправо від серединної лінії блідо-синюшний крововилив 5,0х4,0 см. На його фоні більш темний розміром 1,0х0,5 см; на віці лівого ока блідо-синій крововилив розміром 5,0х2,5см.; у ділянці лоба зліва на 5,5 см вище проекції надбрівної дуги на 1,5 см вліво від серединної лінії червонувато-синюшний крововилив розміром 6,0х5,0 см.; у ділянці лівої вушної раковини верхніх відділах і лівої завушної ділянки багрово синюшний крововилив 6,0х3,0 см.; на передньо-внутрішній поверхні лівого плеча верхній і середній треті багрово-синюшний темний крововилив розміром 14,0х11,0 см.; на передній поверхні лівого передпліччя середньої треті блідно-синюшний крововилив розміром 2,0-1,0 см.; по зовнішній поверхні правого плеча у верхній треті з переходом на внутрішню поверхню блідно-синій крововилив розміром 6,0х3,0 см. у м’яких тканинах проекції лівої лопатки крововиливи темно-червоного кольору розміром 6,0х5,0 см.; у проекції правої лопатки крововилив розміром 3,0х2,0 см. у м’яких тканинах з боку кісток черепа у лівому скроневому м’язі крововиливи переривчаті темно-червоного кольору розміром 9,0х4,0 см; у проекціях крововиливів в ділянці лоба крововиливи блідо-червоного кольору розміром 8,0х5,0 см та 3,5х4,0 см.

Висновком судово-медичної експертизи трупа №91 від 28 січня 2011 року, дослідженого у судовому засіданні (т.4 а.с.42-57), смерть ОСОБА_9 настала від аневризми брючного відділу аорти. На тілі останнього виявлено множинні травми, а саме: синці у ділянці лоба справа, на віці лівого ока, на лівій вушній раковині та лівій завушній ділянці, на передньовнутрішній поверхні лівого плеча у верхній середній треті, на розгинальній поверхні правого променезап’ястного суглоба, поблизу основи 2 пальця лівої кисті, на передній поверхні грудної клітки зліва по передньовнутрішній поверхні лівого плеча у верхній треті та на згинальній поверхні лівого передпліччя. Також виявлено крововиливи у м’яких тканинах збоку спини у проекції обох лопаток, у м’яких тканинах передньої поверхні грудної клітки зліва на рівні з 6 по 9 ребро від кологрудинної до передньом’язової лінії та у м’які тканини голови з боку кісток черепа у лівий скроневий м’яз і в проекції крововиливів на шкірі лоба. На тілі ОСОБА_9 наявні переломи 6 ребра зліва по середньо ключичній лінії, 7 ребра зліва по кологрудинної лінії та обох плечових кісток у ділянці головок з крововиливами у м’які тканини. За висновком експерта переломи 6-7 ребер та плечових кісток у ділянці головок відносяться до категорії середньої тяжкості, решта ушкоджень –до легких.

З висновку судової медико-криміналістичної експертизи (т.4 а.с. 74-76), вбачається, що на фрагментах 6 та 7 ребер зліва, від трупу ОСОБА_9 є повні прямі (локальні) переломи, які виникли від сили (удар тупим предметом), що діяла в ділянці цих переломів на ребрах.

Експерт ОСОБА_26 суду пояснив, що переломи ребер виявлені у ОСОБА_9 можливі при застосуванні реанімаційних заходів, тому не виключно, що ребра поламали при проведенні реанімаційних заходів. При відтворенні обстановки і обставин події за участю ОСОБА_17 чи ОСОБА_7 зазначений механізм пошкодження плечових кісток однакові.

Таким чином суд доходить висновку про те, що зазначені тілесні ушкодження були спричинені підсудними, а не при застосуванні реанімаційних заходів - непрямого масажу серця, оскільки характер переломів стверджений висновком судової медико-криміналістичної експертизи.

Висновком судово-почеркознавчої експертизи від 3 лютого 2011року (т.4 а.с.219-226) встановлено, що рукописний текст заяви від імені ОСОБА_9 і фрагмент тексту на поясненні «з моїх слів написано вірно»та підпис виконано ОСОБА_9 під впливом тимчасових природних факторів внутрішнього характеру, емоційного збудження, хвилювання. Що стверджує факт застосування фізичного насильства до потерпілого ОСОБА_9

З протоколу відтворення обставин та обстановки події від 2 лютого 2011 року (т.4 а.с.233-248), що проводилося із обвинуваченим ОСОБА_5 із застосуванням відеозйомки, вбачається що під час даної слідчої дії ОСОБА_5 надав свідчення та продемонстрував яким чином були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_9 Зокрема, з його слів, причиною побиття ОСОБА_9 стали його нелітературні вислови. Тілесні ушкодження спричинив йому ОСОБА_7 схопивши його за плечі та припіднявши вгору зламав його плечі. В цей час був чутним хрускіт кісток.

Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи №50 від 15 лютого 2011 року, (т.4 а.с.253-254), дослідженою у судовому засіданні, яка була проведена судово-медичним експертом Роменського відділення СМЕ за наслідками відтворення обставин та обстановки події із ОСОБА_5 вбачається, що механізм ушкоджень плечових костей у потерпілого ОСОБА_9 може відповідати механізму, продемонстрованому обвинуваченим ОСОБА_5

З протоколу відтворення обставин та обстановки події від 8 лютого 2011 року (т.5а.с.7-20), що проводилося із обвинуваченим ОСОБА_7 із застосуванням відеозйомки вбачається, що під час даної слідчої дії ОСОБА_7 надав свідчення та продемонстрував яким чином були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_9 Зокрема, з його слів причиною побиття ОСОБА_9 стала негативна відповідь ОСОБА_9 на запитання про відомі йому факти крадіжок майна. При цьому ОСОБА_5 схопив порожню пляшку горілки та наніс нею 5-6 ударів по голові і тулубу потерпілого, від чого той впав на ліжко. Потім за вимогою ОСОБА_5 вони удвох схопили потерпілого за плечі, держачи ОСОБА_17 за праве, а він за ліве, та з силою посадили його на ліжко.

Відповідно до висновку додаткової судової медичної експертизи №49 від 15 лютого 2011 року (т.5 а.с.40-41), дослідженою у судовому засіданні, яка була проведена судово-медичним експертом Роменського відділення СМЕ за наслідками відтворення обставин та обстановки події із ОСОБА_7 вбачається, що крововиливи та синці на голові могли виникнути внаслідок нанесення ОСОБА_5 ударів пляшкою по голові, а механізм ушкоджень плечових кісток у потерпілого ОСОБА_9 може відповідати механізму, продемонстрованому обвинуваченим ОСОБА_7, а саме різким смиканням за них.

Таким чином суд доходить до висновку про доведеність нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Суд критично відноситься до показів ОСОБА_5 в частині не причетності його до нанесення тілесних ушкоджень пляшкою по голові та вважає за неможливе покладення їх у основу вироку, оскільки вони спростовані показами ОСОБА_7, відтворенням обстановки і обставин події за його участю та зазначеними висновками судово-медичної експертизи.

Заслухавши пояснення підсудних, свідків, дослідивши докази у справі суд доходить до висновку, що вина ОСОБА_5 доведена у повному обсязі та вважає за необхідне вчиненні ним дії кваліфікувати за ч. 2 ст. 365 КК України перевищення влади і службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, чим заподіяно істотну шкоду здоров’ю громадянина ОСОБА_9, що супроводжувалися насильством.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_5 суд враховує характер i ступінь тяжкості вчиненого злочину, мотиви та цілі його вчинення, ступінь участі у його вчиненні, позитивні характеристику по місцю проживання та служби, те що у нього на утриманні знаходиться неповнолітня дитина.

Враховуючи зазначені обставини суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_5 покарання, пов’язане з позбавленням волі, так як його неможливо виправити без ізоляції від суспільства.

Суд вважає, що обрана підсудному міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Мiру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_5 суд вважає за необхідне залишити попередню –тримання під вартою.

Міру покарання рахувати з 10 грудня 2010 року.

Заслухавши пояснення підсудних, свідків, дослідивши докази у справі суд доходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_7 доведена у повному обсязі та вважає за необхідне вчиненні ним дії кваліфікувати за ч. 2 ст. 365 КК України перевищення влади і службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, чим заподіяно істотну шкоду здоров’ю громадянина ОСОБА_9, що супроводжувалися насильством.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_7 суд враховує характер i ступінь тяжкості вчиненого злочину, мотиви та цілі його вчинення, ступінь участі у його вчиненні, позитивні характеристику по місцю проживання та служби, те що у нього на утриманні знаходиться неповнолітня дитина, часткове відшкодування шкоди.

Враховуючи зазначені обставини суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_7 покарання, пов’язане з позбавленням волі, так як його неможливо виправити без ізоляції від суспільства.

Суд вважає, що обрана підсудному міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Мiру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_7 суд вважає за необхідне залишити попередню –тримання під вартою.

Міру покарання рахувати з 10 грудня 2010 року.

Також суд вважає, що цивільний позов потерплої ОСОБА_27 до підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2603 грн. моральної шкоди в розмірі 10000 грн., витрат на правову допомогу 5000 грн. підлягає частковому задоволенню, оскільки в силу ст. 22, 1166 ЦК України матеріальні збитки підлягають відшкодуванню особою яка їх заподіяла, сума документально доведених матеріальних збитків складає 2603 грн., з яких під час судового розгляду ОСОБА_7 відшкодовано 1302 грн. представнику потерпілої ОСОБА_28 про що є відповідна заява представника, тобто залишилось не відшкодованою сума 1301 грн, яка підлягає стягненню з підсудних у солідарному порядку. Стягнення 10000 грн. моральної шкоди, підлягає частковому задоволенню, так як в судовому засіданні було встановлено, що під час судового розгляду ОСОБА_7 було відшкодовано 2500 грн. моральної шкоди представнику потерпілої ОСОБА_28 про що є відповідна заява представника, крім того суд доходить висновку, що діями підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_7 була спричинена моральна шкода потерпілій пов’язана зі порушенням нормального способу життя у зв’язку із втратою близького родича, тому вимоги повинні бути задоволені в силу ст.ст. 23, 1167 ЦК України, з урахуванням ступеню вини підсудних, участі у вчиненні злочину та добровільного відшкодування шкоди ОСОБА_7, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 6000 грн., з ОСОБА_7 1500 грн., оскільки вказана сума буде відповідати вимогам розумності і справедливості. Крім того суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу, оскільки потерпілою та її представником суду не надано угоду про надання правової допомоги та квитанції про сплату витрат адвокату ОСОБА_28

Цивільний позов прокурора Липоводолинського району в інтересах ОСОБА_6 районної державної адміністрації до ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про стягнення коштів за лікування потерпілого ОСОБА_9 в ОСОБА_6 ЦРЛ в розмірі 721 грн. 75 коп. суд вважає необхідним задоволити повністю, стягнувши з підсудних в солідарному порядку, так як в судовому засіданні було встановлено, що лікування було в наслідок неправомірними діями підсудних і саме на таку суму були завдані збитки та вони стверджуються як матеріалами справи, так і доказами, наданими прокурором, в силу вимог ч. 1 ст. 1206 ЦК України підлягають відшкодування особами, які заподіяли шкоду.

Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 судові витрати у справі в дольовому порядку на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області за проведення дактилоскопічної та почеркознавчої експертиз у розмірі 2579грн. 52 коп., по 1289 грн. 76 коп. з кожного.

Крім того суд вважає за необхідне речові докази у справі: паперовий коробок з речовими доказами до висновків експерта № 7 від 28.01.2011 року, три паперових пакети до висновку судово-медичної цитологічної експертизи №73, три паперових пакети до висновку судово-медичної цитологічної експертизи №74, паперовий пакет до висновку судово-медичної цитологічної експертизи №72, паперовий пакет із зразками волосся ОСОБА_9, штани ОСОБА_9, підодіяльник, простирадло, куртку, наволочку –знищити, як такі що не являють цінності; мобільний телефони «NОКІА», «Samsung», «Соні Еріксон»- повернути власникам; журнал сіро-зеленого кольору, паперовий пакет до висновків судово-криміналістичної дактилоскопічної експертизи №7 від 28.01.11, паперовий пакет до висновку почеркознавчої експертизи № 24/3п3 від 03.02.10, паперовий коробок із медичною карткою амбулаторного хворого № 0511, медичною карткою 2996 стаціонарного хворого, 11 пакетів із фото та відеозаписами слідчих дій, 1 CD диск з витягом телефонних дзвінків мобільного оператора МТС - зберігати при кримінальній справі.

На пiдставi наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та призначити покарання по цьому закону у виді шести років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням владних повноважень у правоохоронних органах України строком два роки.

Мiру запобіжного заходу, обрану відносно підсудного ОСОБА_5 залишити тримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з 10 грудня 2010 року.

ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та призначити покарання по цьому закону у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням владних повноважень у правоохоронних органах України строком два роки.

Мiру запобіжного заходу, обрану відносно підсудного ОСОБА_7 залишити тримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_7 рахувати з 10 грудня 2010 року.

Стягнути з засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в солідарному порядку на користь ОСОБА_27, що проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_10 на відшкодування матеріальних збитків –1301 грн.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь ОСОБА_27, що проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_10 на відшкодування моральних збитків –6000 грн.

Стягнути з засудженого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_27, що проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_10 на відшкодування моральних збитків –1500 грн.

Стягнути з засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 районної державної адміністрації р/р31415544700238 в ГУДКУ Сумської області код платежу 24060300 код 23635178 МФО837013 на відшкодування витрат на стаціонарне лікування 721 грн. 75 коп.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області код 25574892 розрахунковий рахунок 31256272210011 банк УДК в Сумській області МФО 837013 кошти в розмірі 1289 грн. 76 коп, витрачені на проведення дактилоскопічної та почеркознавчої експертиз.

Стягнути з засудженого ОСОБА_7 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області код 25574892 розрахунковий рахунок 31256272210011 банк УДК в Сумській області МФО 837013 кошти в розмірі 1289 грн. 76 коп, витрачені на проведення дактилоскопічної та почеркознавчої експертиз.

Речові докази у справі: паперовий коробок з речовими доказами до висновків експерта № 7 від 28.01.2011 року, три паперових пакети до висновку судово-медичної цитологічної експертизи №73, три паперових пакети до висновку судово-медичної цитологічної експертизи №74, паперовий пакет до висновку судово-медичної цитологічної експертизи №72, паперовий пакет із зразками волосся ОСОБА_9, штани ОСОБА_9, підодіяльник, простирадло, куртку, наволочку –знищити, як такі що не являють цінності; мобільний телефони ОКІА», », «Соні Еріксон»- повернути власникам; журнал сіро-зеленого кольору, паперовий пакет до висновків судово-криміналістичної дактилоскопічної експертизи №7 від 28.01.11, паперовий пакет до висновку почеркознавчої експертизи № 24/3п3 від 03.02.10, паперовий коробок із медичною карткою амбулаторного хворого № 0511, медичною карткою 2996 стаціонарного хворого, 11 пакетів із фото та відеозаписами слідчих дій, 1 CD диск з витягом телефонних дзвінків мобільного оператора МТС - зберігати при кримінальній справі.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 дiб з моменту проголошення через Лебединський районний суд Сумської області, а засудженому, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя:

ОСОБА_29