Справа №2а-283
2009 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2009 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області
у складі: головуючого судді Носика М.А.
при секретареві: Губі Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Василівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області, про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок надбавки до пенсії, суд,
ВСТАНОВИВ:
15 січня 2009 року до Василівського районного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області. У позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 народився у ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому за віком має статус дитини війни, що підтверджується відповідною відміткою Управління праці та соціального захисту населення Василівської райдержадміністрації у його пенсійному посвідченні.
Згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни виплачується пенсія або щомісячне грошове утримання з підвищенням на 30 % розміру мінімальної пенсії за віком. Проте, відповідач зазначену надбавку до пенсії за 2006 - 2007 роки йому не нарахував та не виплатив, а з 2008 року він отримує ці виплати частково у розмірі 10 %.
Враховуючи викладене, позивач просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав за період з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року, визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок на виплату йому надбавки до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2006 року по день розгляду справи у суді.
Позивач ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи у судове засідання не з’явився. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просить задовольнити позов виходячи із підстав, що викладені ним у письмовій формі.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, просить розглянути справу за його відсутності. Крім того, відповідачем подано до суду заперечення, із яких слідує, що Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області заперечує проти відновлення пропущеного строку для звернення до суду та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам у їх сукупності, суд вважає необхідним задовольнити позов частково, виходячи із наступних підстав:
Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та є пенсіонером за віком, що підтверджується його паспортом та пенсійним посвідченням, копії яких є у справі.
Позивач перебуває на обліку в УПФ України в Василівському районі Запорізької області, отримує пенсію за віком та має правовий статус дитини війни, що надає йому права на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про пенсійне забезпечення", постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" №497 від 11 квітня 2000 року, пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затверджене указом Президента України №121/2001 від 01 березня 2001 року, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державного управління, їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень та в спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" /в редакції, що діяла до набрання сили Законами України "Про державний бюджет України на 2006 рік", "Про державний бюджет України на 2007 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" / дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансування забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Разом з тим, п.12 ст.71 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік", дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинена.
Згідно п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинено на 2007 рік.
Ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно п.41 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена у наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
З огляду на те, що п.12 ст.71 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік", п.12 ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", п.41 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якими передбачений менший розмір виплат дітям війни, відповідач проводив відповідні виплати позивачу згідно з вищезазначеним порядком та розміром.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року визнані такими, що є неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік": пункт 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону; стаття 111, за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Згідно п.8 постанови КМУ №530 від 28 травня 2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня-48,1 грн., з 01 липня -48,2 грн., з 01 жовтня -49,8 грн.
Законом України "Про державний бюджет на 2009 рік" не призупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Таким чином, при розрахунку розміру надбавки до пенсії як дитині війни слід керуватися ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Статтею 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
До основних прав і свобод громадянина ст.46 Конституції України зокрема відносить і право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Суд керується вимогами ст.8 КАС України, згідно якої суд, при вирішенні справи, керується принципом верховенства права відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Крім того, згідно ст.17 п.1 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права.
Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції "Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".
Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутність механізму і грошових коштів на виплату надбавки до пенсії не позбавляє дитину війни права на отримання такої надбавки. Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не передбачено обмеження прав наявністю фінансування.
Право позивача на отримання надбавки до пенсії закріплено у Законі, гарантовано державою та підтверджується відповідними доказами, а обов'язок здійснення перерахунку пенсії позивача покладено саме на Управління Пенсійного Фонду України в Василівському районі.
Ст.99 КАС України встановлений річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом.
Ст.100 КАС України передбачає, що пропуск зазначеного строку є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Приймаючи до уваги, що позивачем пропущений строк звернення до суду за захистом його прав за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року, відповідач у своїй заяві наполягає на тому, щоб суд не поновлював цей строк, судом не встановлено, що зазначений строк пропущено позивачем з поважних причин, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині поновлення строку для звернення до суду за захистом своїх прав і зобов'язання відповідача вчинити дії щодо перерахунку суми надбавки до пенсії за вказаний період задоволенню не підлягають.
Оскільки Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області проявило бездіяльність щодо законодавчо визначеного обов'язку вчинити дії, пов'язані з перерахунком надбавки до пенсії дитині війни, суд не може здійснювати розрахунок суми надбавки до пенсії позивача, оскільки це відноситься до повноважень відповідача, а лише має право зобов'язати його вчинити дії щодо перерахунку допомоги відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
На підставі викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області - протиправними та зобов'язання перерахувати та виплатити позивачу надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 22 травня 2008 року (винесення вищезазначеного рішення Конституційним Судом України) по день розгляду справи в суді – 11 березня 2009 рік у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Суд вважає необхідним судові витрати віднести на рахунок держави.
Керуючись Конституцією України, Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Положенням "Про Пенсійний фонд України" затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року, постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" №497 від 11 квітня 2000 року, постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", ст.ст.11,71,94,161-163 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни за період з 22 травня 2008 року по 11 березня 2009 рік - протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 22 травня 2008 року по 11 березня 2009 рік у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В іншій частині позову у задоволенні відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Василівський районний суд Запорізької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження але апеляційна скарга не буде подана у строк, вказаний вище, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя М.А. Носик