УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 18, тел. 7-34-67
Справа №11-39 2009 р. Головуючий у 1-й інстанції
Категорія ч.2 ст. 309 КК С.Т. Чабаненко В. О.
Доповідач Павленко В. П.
У Х В А Л А
Іменем України
2009 року січня місяця 23 дня. Колегія суддів судової палати в кримінальний справах апеляційного суду Полтавської області в складі :
головуючого - судді Куліша В. М.
суддів: Гонтар А. А. , Павленка В. П.
з участю прокурора Калька О. С.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 листопада 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець і мешканець
м. Лубни Полтавської області, українець, громадянин
України, з середньою освітою, одружений, на утриманні
одна малолітня дитина, не працюючий, раніше судимий:
14.12.2000 р. Лубенським міським судом ст.. ст.. 140 ч. 2, 141ч.2
КК України на 1 рік 3 місяці позбавлення волі; 17.08.2001 р.
звільнений від відбування покарання на підставі ст.. 5 ЗУ
«Про амністію»
7.03.2001 р. Лубенським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 309 КК
України на 1 рік обмеження волі;
13.04.2004 р. Лубенським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 309, 71
КК України на 2 роки 3 місяці позбавлення волі; 11.11.2005 р.
звільнений умовно-достроково, не відбутий строк 8 місяців 5 днів;
23.10.2006 р. Лубенським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 263 КК
України на 1 рік позбавлення волі;
22.12.2006 р. Лубенським міскрайонним судом за ст. ст. 15 ч.2,
186 ч.2, 190 ч. 2, 185 ч. 2, 70 ч. 4 КК України на 4 роки
позбавлення волі; звільнений 10.04.2008 р. умовно-достроково; не
відбутий строк складає 6 місяців 16 днів, -
засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання не відбуте за вироком Лубенського міськрайонного суду
від 22.12.2006 р. і , остаточно, ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 2 років 1 місяця позбавлення волі.
Вирішено долю речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджений за те, що 22 вересня 2008 року він у своєму помешканні, а саме у кімнаті АДРЕСА_1 вирішив виготовити наркотичний засіб для власного вживання, без мети збуту. З цією метою він пішов до аптеки та придбав там лікарські препарати, а саме: 8 пачок таблеток «Зестра», 2 медичні шприци об'ємом 10 мл. кожен, 3 пляшечки йоду, 2 пляшечки медичного спирту, а в магазині придбав 5 блоків сірників. Близько 11 години цього ж дня ОСОБА_1 прийшов до свого помешкання і усвідомлюючи свої злочинні дії з придбаних препаратів та за допомогою підручних засобів незаконно виготовив 12, 5 мл. рідини жовтого кольору, яку помістив у два десяти міліметрові медичні шприци відповідно до 6 та 6, 5 мл. у кожний. Згідно висновку хімічної експертизи Виготовлена ОСОБА_2 рідина містить особливо небезпечний наркотичний засіб - кустарно виготовлений препарат з ефедрину вагою в перерахунку на суху речовину 0,5 гр. Цей наркотичний засіб ОСОБА_1 зберігав за місцем свого помешкання для власного вживання без мети збуту.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить пом'якшити призначену йому міру покарання, посилаючись на визнання ним вини, щире каяття та наявність на його утриманні малолітньої дочки.
Інші учасники судового розгляду вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав доводи поданої апеляції і просив пом'якшити призначене йому покрання, міркування прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи та доводи поданої апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Суд правильно встановив фактичні обставини справи і обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні зазначеного у вироку та цій ухвалі злочину.
Висновки суду щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог ч. 1 ст. 299 і статті 301-1 КПК України докази не досліджувалися, не перевіряються.
Доводи апеляції про надмірну суворість призначеного покарання є безпідставними. При визначенні покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також навів у вироку і фактично врахував і пом'якшуючі його відповідальність обставини, у тому числі і наведені в апеляції засудженого і призначив йому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 309 КК України. Призначене засудженому ОСОБА_1 відповідає вчиненому та даним про особу винного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, а новий злочин вчинив в період умовно-дострокового звільнення. Тому підстав для застосування ст. 69 КК України і призначення йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті, що передбачена законом за вчинений ним злочин, не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, в вирок Лубенського міськрайонного суду від 10 листопада 2008 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.
С у д д і :
Куліш В. М. Гонтар А. А. Павленко В. П.