АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11 - 137 2009 року Головуючий у 1-й інстанції: Ященко М.А.
Категорія ст. 121 ч. 2 КК України - Т.З. Доповідач: Давиденко Е.В.
У Х В А Л А
Іменем України
27 лютого 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - судді Гавриша В.М.
Суддів Давиденка Е.В., Кисіля А.М.
з участю прокурора Рибачук Г.А.
потерпілого ОСОБА_2
засудженої ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2008 року,
установила:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженка м. Дрезден, Німеччина, українка, громадянка України, освіта повна середня, не працююча, неодружена, рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 03.10.2007 р. позбавлена батьківських прав на 2 малолітніх дітей, проживаюча в АДРЕСА_1, раніше несудима,
засуджена за ч.2 ст.121 КК України на 7 років позбавлення волі.
Вирішено питання про цивільний позов та речові докази.
ОСОБА_1 визнана винною в тому, що 24.08.2007 року близько 19:40 год., в кухні АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_3, вона під час розпиття алкогольних напоїв, та перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у відсутності господарів квартири, в процесі сварки з своїм співмешканцем ОСОБА_4 умисно, нанесла останньому кухоннім ножем два ножових поранення в область лівого плеча та одне в область правого стегна, в результаті чого потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді:
- колото - різаної рани в середній третині правого стегна з пошкодженням правої стегнової артерії, що викликала, гостру, масивну зовнішню крововтрату, які за ступенем тяжкості стосовно живої людини відносяться до тяжких тілесних, ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння;
- двох шкіряних різаних ран на лівому плечі, які за ступенем тяжкості стосовно живої людини відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Смерть потерпілого ОСОБА_4 настала від колото-різаної рани в середній третині правого стегна з пошкодженням правої стегнової артерії, що викликала гостру масивну зовнішню крововтрату.
В апеляції засуджена ОСОБА_1 вказує на незаконність вироку суду стосовно неї, оскільки вважає, що суд розглянув справу з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства, яке виявилося у неповноті судового слідства, у невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки дані нею зізнавальні показання були вимушені через боязнь погроз з боку свідка ОСОБА_3, який на її думку і вчинив цей злочин, а тому просила скасувати вирок суду і справу направити на новий судовий розгляд.
На апеляції та доповнення до неї засудженої ОСОБА_1 з боку потерпілого ОСОБА_2 надійшли заперечення, в яких він вважає апеляцію засудженої необґрунтованою та не підлягаючою задоволенню.
Заслухавши доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_1, яка підтримала доводи своєї апеляції та просила скасувати вирок суду, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, думку прокурора, який вважав вирок суду стосовно ОСОБА_1 законним і обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню, потерпілого ОСОБА_2, який вважав доведеною вину засудженої у вчиненні злочину за який вона засуджена, перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне залишити апеляції без задоволення.
Суд 1 інстанції обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4, внаслідок якого настала смерть останнього та правильно кваліфікував дії засудженої за ч. 2 ст. 121 КК України.
Суд належно обґрунтував свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину доказами, які отримано згідно з вимогами кримінально-процесуального законодавства, та які наведені у вироку.
Зокрема, винуватість ОСОБА_1 підтверджується показаннями свідків подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які свідчили, що саме ОСОБА_1 нанесла ножове поранення потерпілому ОСОБА_4, оскільки тільки вони одні залишались в квартирі, і коли повернулися, то ОСОБА_1 була вся в крові біля потерпілого.
Потерпілий ОСОБА_2 батько загиблого зазначав, що ОСОБА_1 була скандальною, вульгарною жінкою, яка зловживала спиртними напоями, проживала з його сином. На передодні вона поранила ножем ОСОБА_4
Показання свідків повністю узгоджуються з даними протоколів огляду місця злочину, протоколу медичного огляду ОСОБА_1(т.1 а.с. 16-38, 40-42), висновками судово-імунологічних експертиз та протоколом огляду одягу потерпілого ОСОБА_4(т.1 а.с.83-85, 90-92, 98-101, 106-109, 114-118, 123-126,131-134, 141-144)
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, судом належним чином перевірялися показання засудженої ОСОБА_1, які вона неодноразово змінювала.
Так, спочатку засуджена ОСОБА_1 стверджувала про те, що під час сварки потерпілий ОСОБА_4 самостійно наштрикнувся на ніж, який вона перед цим забрала у нього.
Проте, суд обґрунтовано відкинув таку версію засудженої, оскільки вона спростовується висновками судово-медичної експертизи №734/1 від 15.10.2007 року згідно якого у потерпілого ОСОБА_4 виявлені тілесні
Ушкодження у вигляді: колото - різаної рани з середній третині правого стегна з пошкодженням правої стегнової артерії, що викликала гостру, масивну зовнішню крововтрату, які за ступенем тяжкості стосовно живої людини відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, двох шкіряних різаних ран на лівому плечі, які за ступенем тяжкості стосовно живої людини відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я. Ці тілесні ушкодження утворилися незадовго до смерті, про що свідчить їх характер.
Смерть потерпілого ОСОБА_4 настала від колото-різаної рани в середній третині правого стегна з пошкодженням правої стегнової артерії, що викликала гостру масивну зовнішню крововтрату.
Свої висновки в судовому засіданні підтвердив судово-медичний експерт Лисенко, який відповідаючи на запитання учасників процесу засвідчив, що колота рана на правій кисті ОСОБА_4 була заподіяна за добу чи більше до настання його смерті і не відноситься до подій вечора 24.08.2007 р. Дві рани на лівому плечі були спричинені спочатку, а рана на стегні - потім. Між їх заподіянням минув невеликий проміжок часу. Поранення стегна не могло утворитись при падінні ОСОБА_4 на ніж, який тримала в руках підсудна. Характер поранення свідчить, що був удар, а не падіння потерпілого на ніж. Про це свідчить відсутність додаткової «насічки», направленість ранового каналу. Удар ножем був нанесений з достатньою для цього силою.
Обґрунтовано судом також зазначено про те, що ОСОБА_1 не перебувала і в стані необхідної оборони, оскільки тілесні ушкодження, які були виявлені на її обличчі та інших частинах тіла були спричинені ОСОБА_1 під час сварки з ОСОБА_4 22.08.2007 року, а тілесні ушкодження у вигляді садна та крововиливу на лівому стегні вона могла отримати в результаті удару об предмети обстановки квартири, що повністю відповідає показанням самої ОСОБА_1 в суді та тому стану алкогольного сп'яніння, в якому вона знаходилась
Ці висновки об'єктивно підтверджуються експертним висновком №1655 від 20.09.2007 року та актом №1480 судово-медичного обстеження ОСОБА_1, де зазначено, що тілесні ушкодження у вигляді садна та крововиливу на лівому стегні могли утворитися як від дії твердого предмету з обмеженою поверхнею, так і в результаті удару об такий предмет. Інші тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на обличчі, правому передпліччі, лівому плечі, тулубі, садна на правому передпліччі утворилися від неодноразової дії тупих предметів, не більше трьох діб до проведення судово-медичного обстеження, яке проведено 25.08.2007р.(т.1 а.с.69-71)
Факт сварки 22.08.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підтвердили потерпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_6, які були допитані в судовому засіданні.
Наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 до 23.08.2007 року, тобто до подій внаслідок яких настала смерть потерпілого ОСОБА_4 підтверджується показаннями свідок ОСОБА_3, який бачив ОСОБА_1 з синцем під оком.
Докладно судом перевірялась і версія змінених засудженою ОСОБА_1 показань щодо заподіяння смерті потерпілого ОСОБА_4, в яких вона стверджувала, що даний злочин було вчинено саме ОСОБА_3, який погрожуючи розправою заставив її сказати, що поранення нанесла саме вона.
Проте, такі змінені показання ОСОБА_1 спростовуються показаннями свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_5, про те, що коли вони залишили потерпілого та засуджену на одинці в своїй квартирі та через деякий час повернулися і побачили ОСОБА_4 мертвим.
Ці показання свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_5 повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_7, згідно яких 24.08.2007 р., близько 18-59 год., він зустрівся з ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_5 поблизу кафе «Чайна» по вул. Московській в м. Кременчуці. Де вони поспілкувавшись декілька хвилин, розійшлися. Подружжя направилося в район «Молодіжного» в м. Кременчуці. Під час зустрічі він помітив, що ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп'яніння, але поведінка його була адекватною та спокійною(т. 1 а. с. 184).
Отже, суд 1 інстанції правильно дав оцінку показанням засудженої ОСОБА_1, які вона давала під час досудового слідства та її початкові показання в суді про неумисне заподіяння нею тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4, змінені нею в суді про її непричетність до цього злочину та обґрунтовано зробив висновок про те, що такі показання не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи, а є лише намаганням засудженої уникнути відповідальності за вчинене.
Дії засудженої ОСОБА_1 правильно судом кваліфіковані за ст. 121 ч. 2 КК України умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого настала смерть.
Заподіюючи тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4 засуджена ОСОБА_1 усвідомлювала суспільно-небезпечний характер свого діяння, оскільки наносячи удари небезпечним колюче-ріжучим предметом - ножем по тілу потерпілого, розуміючи, що такі дії неминуче призведуть до його суспільно-небезпечних наслідків, таким чином хоча і не бажала, але свідомо припускала настання смерті потерпілого.
Відповідає вимогам ст. 65 КК України і призначене ОСОБА_1 покарання, яке обране з урахуванням даних про особу засудженої, ступеню тяжкості, обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин.
Саме призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Порушень норм кримінально-процесуального законодавства, які б тягнули скасування судового рішення не встановлено.
Враховуючи викладене, апеляція засудженої задоволенню не підлягає.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни, а її апеляцію - без задоволення.
Судді:
Давиденко Е.В. Гавриш В.М. Кисіль А.М.
____________ ____________ ____________