УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 18, тел. 7-34-67
Справа №11-171 2009 р. Головуючий у 1-й інстанції
Категорія ч.2 ст. 186 КК Т.З. Боровик Т. В.
Доповідач Павленко В. П.
У Х В А Л А
Іменем України
2009 року лютого місяця 25 дня. Колегія суддів судової палати в кримінальний справах апеляційного суду Полтавської області в складі :
головуючого - судді Гладія С. В.
суддів: Костенка В.Г. , Павленка В. П.
з участю прокурора Калька О. С.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляціями прокурора, який підтримував державне обвинувачення, та засудженого ОСОБА_1 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 1 жовтня 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець і мешканець
м. Полтави, українець, громадянин України, з середньою освітою,
не одружений, не працюючий, раніше судимий:
26.01.1990 р. Ленінським районним судом м. Полтави за ст.. ст..
17, 215-3 ч.2, 140 ч. 3, 42 КК України ( 1960 р. ) на 3 роки
позбавлення волі;
16.03.1992 р. Київським районним судом м. Полтави за ст. 101 ч.3
КК України ( 1960 р. ) на 6 років 5 місяців позбавлення волі;
5.07.1993 р. Автозаводським районним судом м. Кременчука
за ст.. 94 КК України ( 1960 р.), 43 КК України на 15 років
позбавлення волі, 22.12.2006 року звільнений умовно-достроково
на 1 рік 2 місяці 26 днів, -
засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі;
за ч.2 ст. 186 КК України - на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, до призначеного за цим вироком покарання частково призначено покарання не відбуте за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 5.07.1993 р. і, остаточно, ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі.
Вирішено долю речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочинів за таких обставин.
26 лютого 2008 року близько 16 години ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння на АДРЕСА_1, з метою заволодіння чужим майном наніс кілька ударів потерпілій ОСОБА_2, спричинивши їй про цьому легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на обличчі зліва, після чого відкрито заволодів її мобільним телефоном «Нокіа 3510 і» вартістю 273 грн. з сім-кортою вартістю 25 грн. на якій знаходилось кошти на суму 50 грн., заподіявши таким чином потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 348 грн.
26 лютого 2008 року ОСОБА_1 за невстановлених слідством обставин незаконно придбав наркотичний засіб - канабіс, який незаконно зберігав при собі в кишені куртки для власного вживання без мети збуту. В цей же день о 18 годині 45 хвилин ОСОБА_1 був затриманий в нетверезому стані біля будинку 73 по вул. Жовтневій м. Полтави і у нього в присутності понятих було вилучено поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження у подрібненому стані, яка за висновком хімічної експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 11, 492 г.
В апеляції прокурор зазначає, що не може погодитись з вироком суду в частині призначення остаточного покарання на підставі ст. 71 КК України, через його м'якість. Мотивує тим, що після звільнення з місць позбавлення волі умовно-достроково, ОСОБА_1 через короткий проміжок часу знову вчинив злочин. Просить вирок суду скасувати, та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_1 за ч. 2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст.. 70 КК України на 5 років позбавлення волі, а на підставі ст.. 71 КК України, остаточно, на 5 років 1 місяць позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_1 в апеляції зазначає, що мети заволодіти чужим майном у нього не було, насильства щодо потерпілої він не застосовував, телефон він у неї взяв, помилково вважаючи своїм. Свою вину за ч. 1 ст. 309 КК України не визнає повністю, пакет з зеленою речовиною він вперше побачив в Київському РОВД. Просить взяти до уваги наведені вище факти та призначити йому покарання лише за те, що він у дійсності скоїв.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який не підтримав апеляції прокурора, що підтримував державне обвинувачення в суді першої інстанції, засудженого ОСОБА_1, який просив справу в частині його обвинувачення за ч. 1 ст. 309 КК України провадженням закрити, та пом'якшити йому призначене покарання, перевіривши матеріали справи та доводи поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засудженого не підлягають до задоволення з таких підстав.
Суд правильно встановив фактичні обставини справи і обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні зазначених у вироку та цій ухвалі злочинів. Висновки суду ґрунтуються на перевірених в судовому засіданні та детально викладених у вироку доказах, яким суд дав належну оцінку.
Винність ОСОБА_1 підтверджена показаннями потерпілої ОСОБА_2, про те, що саме підсудний вчинив на неї напад та ударивши її по голові, заволодів її мобільним телефоном; показаннями свідка ОСОБА_3, про те, що потерпіла по телефону повідомила їй про вчинений на неї напад та заволодіння її мобільним телефоном, після цього зустріла потерпілу, у якої був забруднений одяг та крововилив на обличчі; показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у присутності яких на вул. запинці громадського транспорту ДКПТК, що по вул. Жовтнева, у ОСОБА_1 було виявлено мобільний телефон «Нокіа 3510і та пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору у подрібненому стані ( а. с. 58 ), даними протоколу огляду згідно даних якого у ОСОБА_1 дійсно було вилучено мобільний телефон «Нокія 3510і» та пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору»; висновком хімічної експертизи, відповідно до якого вилучена у ОСОБА_1 речовина рослинного походження зеленого кольору має ботанічні ознаки рослини коноплі є особливо небезпечним наркотиком - канабісом. Маса канабісу в порахунку на суху речовину становить 11, 492 грн., висновком товарознавчої експертизи про вартість викраденого мобільного телефону ( а. с. 37 ) та іншими дослідженими судом доказами у їх сукупності.
Твердження в апеляції засудженого ОСОБА_1 про те, що він ударів потерпілій не наносив, спростовуються його власними показаннями під час досудового слідства про те, що він дійсно ударив потерпілу кулаком, показаннями свідка ОСОБА_3, яка після вчиненого на потерпілу нападу бачила на її обличчі сліди побоїв; висновком судово-медичної експертизи, відповідно до якого у потерпілої ОСОБА_2 було виявлено тілесне ушкодження у вигляді крововиливу обличчя з ліва, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень ( а. с. 75 ).
Не заслуговують на увагу і посилання в апеляції ОСОБА_1 на те, що він забрав у потерпілої телефон, вважаючи його своїм. Вони спростовуються його явкою з повинною, в якій він повідомив про вчинення цього злочину, зізнаннями під час досудового слідства, оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_6, згідно яких ОСОБА_1 попросив його розблокувати телефон «Нокія», що свідчить про те, що він не міг ним користуватись і йому не належить.
Обґрунтовано суд дійшов до висновку і про доведеність вини ОСОБА_1 в незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу. Твердження в апеляції засудженого про безпідставне засудження його за цією статтею спростовується не лише наведеними вище доказами, але і його зізнаннями під час досудового слідства. Так, будучи допитаним в якості підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_1 вину у вчиненні цього злочину визнавав повністю ( а. с. 55, 67 )
Твердження в апеляції засудженого ОСОБА_1 про надмірну суворість призначеного покарання, а прокурора про його невідповідність закону через надмірну м'якість, не заслуговують на увагу.
При визначенні покарання суду врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність. Призначене ОСОБА_1 покарання, у тому числі і за сукупністю вчинених злочинів та на підставі ст. 71 КК України відповідає вчиненому та даним про особу винного.
Підстав для зміни чи скасування вироку і задоволення поданих апеляцій не вбачається.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляції прокурора, який підтримував державне обвинувачення в суді першої інстанції та засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду від 5 листопада 2008 року стосовно нього залишити без змін.
С у д д і :
Гладій С. В. Костенко В.Г. Павленко В. П.