Справа № 22/710 Головуючий в суді 1-ї інстанції Сульженко Л.П.
Категорія Доповідач Зарицька Г.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 червня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючої Зарицької Г.В. суддів: Рафальської І.М. Балашкевича С.В. при секретарі Сухоребрій Т.А. з участю сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Виробників залізобетонних і столярних виробів" про відшкодування втраченого заробітку у зв'язку з професійним захворюванням та моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача на рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 17 січня 2006 року
встанови в:
У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом та просила стягнути з відповідача на її користь 4858 грн. 50 коп. на відшкодування втраченого заробітку за період з 15.08.1993 року по 1.04.2001 року, 30 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 180 грн. витрат за надання юридичної допомоги. Зазначала, що з 1988 р. по 1994 р. працювала у ВАТ "Виробників залізобетонних і столярних виробів".
У 1994 році внаслідок професійного захворювання стала інвалідом третьої групи і з цього часу отримувала на підприємстві щомісячні виплати втраченого заробітку. У зв'язку зі змінами у законодавстві з 1.04.2001 року вказані виплати проводилися їй Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в розмірі 64,42 грн. Проте, розмір відшкодування втраченого заробітку відповідачем було визначено невірно і за приписом інспектора праці проведено новий розрахунок, відповідно до якого розмір такого відшкодування склав 125,92 грн. Провести перерахунок відшкодування втраченого заробітку за минулий період відповідач відмовився.
Крім того, зазначала, що їй заподіяна моральна шкода внаслідок моральних страждань у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
Виходячи з наведеного, просила задовольнити позов.
Рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 17 січня 2006 року позов задоволено частково.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Виробників залізобетонних і столярних виробів" на користь ОСОБА_1 4858 грн.
50 коп., 380 грн. на відшкодування витрат понесених у зв'язку з наданням юридичної допомоги та 51 грн. судового збору на користь держави.
В решті позову позивачу відмовлено за безпідставністю.
Зі змісту апеляційної скарги слідує, що ВАТ "Виробників залізобетонних і столярних виробів" просить рішення в частині задоволення позову скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1988 року по 1994 рік працювала у ВАТ "Виробників залізобетонних і столярних виробів".
27 вересня 1994 року висновком ВТЕК їй була встановлена третя група інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням з визначенням ступеню втрати професійної працездатності 60 відсотків. З цього часу ОСОБА_1відповідачем призначено відшкодування втраченого заробітку. З підвищенням на підприємстві розміру заробітної плати позивачці проводився перерахунок вказаного відшкодування. Останній перерахунок було проведено з 1.03.1996 року відповідно до наказу № 63 від 22.04.1996 року. Після проведеного перерахунку розмір відшкодування втраченого заробітку становив 6 442 000,00 укр. крб., а після грошової реформи - 64 грн. 42 коп. В такому розмірі відповідач відшкодовував втрачений заробіток ОСОБА_1до 1.04.2001 року до передачі справи до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
За приписом інспектора праці Володарсько-Волинського району Житомирської області від 10 жовтня 2002 року відповідачем проведено перерахунок розміру зазначеного відшкодування і станом на 1.04.2001 року його розмір становив 89 грн. ЗО коп.
Задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування втраченого заробітку, суд першої інстанції в своєму рішенні не навів розрахунок цієї суми, не зазначив за який період проведено перерахунок розміру цього відшкодування та необгрунтовано стягнув з ВАТ "Виробників залізобетонних і столярних виробів" 4 858 грн. 50 коп.
Оскільки в судовому засіданні позивачка не довела, що втрачений заробіток до 1.03.1996 року виплачувався їй не в повному розмірі, то його перерахунок слід проводити за період з 1.03.1996 року по 1.04 2001 року і його розмір становитиме 1517грн. 68 коп. ( 89 грн.30 коп. - 64 грн. 42 коп. = 24 грн.88 коп.; 24, 88 грн. х 61=1517,68 грн.).
З огляду на вищенаведене, апеляційний суд змінює рішення, зменшує розмір відшкодування втраченого заробітку, стягуваного на користь ОСОБА_1 до 1517 грн. 68 коп.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд
вирішив:
Апеляційну скаргу ВАТ "Виробників залізобетонних і столярних виробів"
задовольнити частково. ..
Рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 17 січня 2006 року змінити, зменшивши розмір стягуваної на користь ОСОБА_1 суми з 4858 грн.50 коп. до 1517 грн. 68 коп.
В решті рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.